ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Зброя пропагандистів, або Що стоїть за датою 9 травня

Історія 1530
Зустріч німецьких та радянських офіцерів у Польщі, вересень 1939 року
Зустріч німецьких та радянських офіцерів у Польщі, вересень 1939 року. Фото: Українського інституту національної пам'яті

Міфи про минуле «дозволили» російським окупантам вбивати українців.

Розділити планету й змусити її обертатися навколо осі Берлін-Рим-Токіо. Саме таку ціль у 1939 році переслідували Німеччина, Італія та Японія, розв’язавши Другу світову війну. Війну, яка забрала від 50 до 80 мільйонів життів. Розгром країн Осі мав би увінчатися перемогою над людожерськими ідеологіями. Однак нині, коли рашизм став новим фашизмом, гасло «Ніколи знову!» звучить особливо актуально. Україна стала першою ціллю росії, яка погрожує усій планеті Третьою світовою війною та ядерною зброєю. Як це пов’язано з 9 травня? Радянські пропагандисти породили низку міфів, які путінський режим використовує у війні проти нас.

Війна, якої не було: чому «Велика вітчизняна» є вигадкою

Так звана «Велика вітчизняна війна» стала досить успішною вигадкою радянського режиму. Хоча вона не має нічого спільного з реальністю, у неї досі вірить частина українців. Пропагандисти таким чином створювали міф про єдиний «радянський народ-переможець», який приховував справжнє поневолення народів. Реальною ж була Друга світова війна. Вона тривала шість років і один день – з 1 вересня 1939-го до 2 вересня 1945-го.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті, 1 вересня 1939 року німецька авіація почала бомбардувати Львів. Окупаційні війська увійшли в Галичину 11 вересня, але через два тижні відступили на захід через домовленості між Гітлером і Сталіним. Йдеться про Пакт Молотова-Ріббентропа, яким за тиждень до початку Другої світової Третій Рейх і СРСР таємно поділили Польщу. А 22 червня 1941 року СРСР став жертвою колишнього союзника.

Радянські танки на вулицях Львова, 1939 рік. Фото: зі сайту Українського інституту національної пам’яті

Радянські танки на вулицях Львова, 1939 рік. Фото: зі сайту Українського інституту національної пам’яті

Хоча Німеччина офіційно програла у травні 1945 року, війна все ще тривала в Азії. Вона завершилася лише 2 вересня після капітуляції Японії. Саме українець з-під Умані Кузьма Дерев’янко підписав відповідний акт від імені СРСР.

Попри вигнання нацистів з території України ще у 1944-му, вона не отримала волю. Навпаки, до 24 серпня 1991 року була під пануванням СРСР. Його наслідками стали масові репресії та депортації сотень тисяч українців, поляків і цілого кримськотатарського народу. Наприклад, внаслідок організованого масового голоду 1946-1947 років в Україні загинуло до мільйона людей. Тож, якби «Велика вітчизняна війна» не була вигадкою радянських пропагандистів, навіть тоді вона б не була «вітчизняною» для нашої країни.

Генерал Кузьма Дерев’янко підписує Акт капітуляції Японії на борту лінкора «Міссурі», 2 вересня 1945 року. Фото: зі сайту Українського інституту національної пам’яті

Генерал Кузьма Дерев’янко підписує Акт капітуляції Японії на борту лінкора «Міссурі», 2 вересня 1945 року. Фото: зі сайту Українського інституту національної пам’яті

8 травня та 9 травня

Третій Рейх капітулював перед західними членами Антигітлерівського блоку ще 7 травня. Однак Сталін вимагав провести церемонію за власними правилами. Тож остаточний Акт про капітуляцію представники нацистської Німеччини, союзників і СРСР підписали наступного дня. У Берліні тоді було 8 травня, й годинники показували 22:43 за центральноєвропейським часом. Однак за московським часом вже настало 9 травня. Через незначну різницю у годинникових поясах Радянський Союз почав святкувати перемогу іншого дня, ніж більшість країн Європи. Це дало змогу комуністичному режиму, а далі путінському, вибудовувати власну історію з «особливим» місцем у ній.

Як пояснив старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті Віталій Огієнко, логіка відзначення перемоги над нацизмом – це не зосередження уваги на конкретній даті. Вона полягає у збереженні спогадів про жертви війни, щоб не повторити її у майбутньому. Тож Генеральна асамблея ООН своєю резолюцією називає Днями пам’яті та примирення 8 і 9 травня.

Насправді перший Акт про капітуляцію Німеччини був підписаний ще 7 травня, але Сталін домігся провести повторну церемонію 8 травня. Фото: uk.wikipedia.org

Насправді перший Акт про капітуляцію Німеччини був підписаний ще 7 травня, але Сталін домігся провести повторну церемонію 8 травня. Фото: uk.wikipedia.org

«В Європі існує стійка традиція відзначення перемоги. Вона позбавлена помпезності й найчастіше обмежується невеликим вітанням глав держав і незначними місцевими святкуваннями. Основна увага 8 травня насамперед зосереджується на трагічному характері війни. А ось 9 травня європейці святкують День Європи. Він, на відміну від Дня перемоги, якому завжди властивий прихований сум, несе у собі всі елементи безтурботного святкування та набуває все більшого значення. Очевидно, що обидва свята дещо зливаються. В Україні також святкують День Європи. Але відповідно до указу президента Кучми, чомусь у третю суботу травня», – розповів Віталій Огієнко.

Масштабне вторгнення російських окупантів пришвидшило євроінтеграційний рух України й у питаннях символічних дат. Наприклад, у Верховній Раді зареєстрований поки не прийнятий законопроєкт, який остаточно проголошує 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Також є пропозиції перетворити 9 травня на День Європи.

Чому росія міцно тримається за 9 травня і «Велику вітчизняну»

Невдовзі після капітуляції Німеччини 9 травня в СРСР було затверджене як святковий День перемоги. Відповідно це був загальнонаціональний вихідний. Однак так тривало недовго. Сталін вирішив наприкінці грудня 1947 року знову зробити його робочим днем. Його статус як вихідного лише у 1965 році повернув Леонід Брежнєв. Його любов до парадів і помпезності також вплинула на традиції святкування 9 травня. Однак щорічні агресивні військові паради, які перетворилися на демонстрацію сили, – це вже практика не комуністичного режиму, а путінського.

Торішнє соціологічне дослідження показує, що 78 відсотків росіян вважають День перемоги найважливішим святом. На другій сходинці – Новий рік. Для порівняння, день росії важливим святом вважає лише 21 відсоток населення. Для країни-агресора 9 травня нині – не день перемоги над нацизмом, а мрії про «можемо повторити» й завоювати Європу. Для цього кремль применшує заслуги усіх союзників у перемозі над Гітлером.

Українці у Другій світовій війні. Інфографіка: Українського інституту національної пам’яті

Українці у Другій світовій війні. Інфографіка: Українського інституту національної пам’яті

Цю ситуацію досить влучно охарактеризував американський історик Тімоті Снайдер. За його словами, путін використовує Другу світову для виправдання ще однієї війни. Мовляв, її висновок усі винні, крім росії. Й саме лідер рф має право визначати, хто винен, а хто ні. Натомість українці ставляться до Другої світової інакше.

«Українці не шукають якусь велику історію про себе, як це роблять росіяни. Вони поступово рухаються до думки, що державу визначає не минуле, а дії, спрямовані в майбутнє. Коли я спілкуюся з українцями, я не чую, щоб вони говорили про Другу світову чи минуле з росією. Вони більше зосереджені на тому, що роблять зараз», – каже Тімоті Снайдер.

Втрати України внаслідок Другої світової війни. Інфографіка: Українського інституту національної пам’яті

Втрати України внаслідок Другої світової війни. Інфографіка: Українського інституту національної пам’яті

Завідувач відділу Національного музею історії України у Другій світовій війні Дмитро Гайнетдінов для видання «АрміяInform» розповів, що жодна країна не може претендувати на визнання своєї виняткової ролі під час перемоги над нацизмом. Вона стала результатом титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Але для нашої країни Друга світова війна стала найбільш жахливою катастрофою. На нашій території відбувалися одні з найзапекліших боїв, українці зазнали глибоких людських втрат і збитків, завданих містам і селам, промисловості, сільському господарству. За своєю жорстокістю німецька окупація України не може порівнятися з окупацією Франції чи інших західноєвропейських держав.

«Те, що пропаганда рф довгі роки намагається зобразити як «російську славу», було великою мірою «українською війною». Наразі, прикриваючись авторитетом «переможця» та чинячи агресію проти інших держав, влада росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни. І в цьому контексті поведінка рф на міжнародній арені більше нагадує гітлерівську Німеччину», – наголосив Дмитро Гайнетдінов.

До теми: Глибокий символізм чи пережиток минулого: як українці ставляться до 9 травня та радянського минулого

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую