ye-logo.v1.2

Відновлення історичної справедливості, або Чому перемогу над нацизмом потрібно відзначати не 9 травня

Історія 4443
Насправді перший Акт про капітуляцію Німеччини був підписаний вночі 7 травня
Насправді перший Акт про капітуляцію Німеччини був підписаний вночі 7 травня. Фото: uk.wikipedia.org

Соціологічні дослідження підтверджують, що більшість українці підтримують подібну ініціативу.

З наступного року 8 травня Україна почне відзначати День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Саме цей день буде державним святом і додатковим вихідним. Таку пропозицію Володимира Зеленського минулого тижня підтримала Верховна Рада. Натомість 9 травня, згідно з указом президента, стане Днем Європи. Насправді ці зміни продиктовані не скільки переходом на європейські традиції, скільки відновленням історичної справедливості. Бо радянський День перемоги на 9 травня був вигадкою.

Друга світова війна для українців почалася не 22 червня 1941 року, як стверджувала радянська пропаганда, а 1 вересня 1939 року. Саме тоді Третій Рейх напав на Польщу, яка володіла частиною заходу України. На Львів почали падати перші авіабомби, а через десяток днів на Галичину увійшли війська вермахту. Втім, невдовзі відступили на захід, адже до війни приєднався Радянський Союз. Й 17 вересня «червоні» вдерлися на Галичину. Тобто лідери двох жорстоких тоталітарних режимів, Гітлер і Сталін, були союзниками. На підставі таємного пакту Молотова-Ріббентропа вони поділили між собою Польщу. Та цій дружбі настав кінець, коли через кілька років нацистська Німеччина напала на СРСР. А завершилася Друга світова війна 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії.

Зустріч німецьких і радянських офіцерів у Польщі, вересень 1939 року. Фото: Українського інституту національної пам’яті

Зустріч німецьких і радянських офіцерів у Польщі, вересень 1939 року. Фото: Українського інституту національної пам’яті

Втім, це не було остаточною перемогою для українців, які до 1991-го залишились фактично поневоленим народом у складі СРСР. За інформацією Українського інституту національної пам’яті, під час придушення національного руху в західних регіонах «червоні» вбили приблизно 150 тисяч людей. Ще 130 тисяч були заарештовані й понад 200 тисяч депортовані. Внаслідок організованого масового голоду 1946-1947 років в Україні загинуло до мільйона людей. Крім того, Українська повстанська армія продовжувала активну боротьбу з комуністичним режимом до 1954 року, а окремі осередки — до 1960-х.

Що стоїть за датою 9 травня?

Насправді Третій Рейх капітулював ще о 02:41 ночі 7 травня. Цей Акт був укладений у французькому Реймсі й набирав чинності 8 травня о 23:01 (за середньоєвропейським часом) чи 9 травня о 01:01 (за московським). Від імені радянської армії його підписав генерал-майор Іван Суслопаров, за що він і поплатився. Сталін вимагав провести церемонію за власними правилами — у захопленому червоною армією Берліні.

Тож остаточний Акт про беззаперечну капітуляцію представники нацистської Німеччини, союзників і СРСР підписали наступного дня. У Берліні тоді було 8 травня, й годинники показували 22:43 за центральноєвропейським часом. Однак за московським часом вже настало 9 травня. Через незначну різницю у годинникових поясах Радянський Союз почав святкувати перемогу іншого дня, ніж більшість країн Європи. Це дало змогу комуністичному режиму, а далі путінському, вибудовувати власну історію з «особливим» місцем у ній.

Перший Акт про капітуляцію імені радянської армії підписав генерал-майор Іван Суслопаров, але Сталіну не сподобався його вчинок. Фото: uk.wikipedia.org

Перший Акт про капітуляцію імені радянської армії підписав генерал-майор Іван Суслопаров, але Сталіну не сподобався його вчинок. Фото: uk.wikipedia.org

Історик Олександр Алфьоров у своєму відеоблозі пояснює, що будь-які бойові дії були вже припинені після підписання першого Акту. Тому другий був непотрібний. Однак Сталін хотів, щоб капітуляція відбулася у визначену ним дату. Мовляв, саме Радянський Союз має виняткове право приймати капітуляцію. Що цікаво, для мешканців СРСР про неї оголосили аж о 22-й годині 9 травня. Тобто вони майже добу навіть і не здогадувалися про завершення німецько-радянської війни. Така ізоляція від решти світу завжди була характерна для московії. До того ж, коли до влади там приходять сильні диктатори, вони навіть запроваджують свої календарі. Крім Сталіна, такі забаганки мав, наприклад, Петро І.

«Після великого параду 1945-го було проведено ще кілька менших, а далі про них майже на два десятиліття забули. До цієї традиції повернулися лише в 1965-му. Коли стало зрозуміло, що перемоги світового комунізму не відбулося, а СРСР опинився у ще більшій ізоляції, з’явилася теза: «а ми перемогли у війні». Для переважної більшості населення це було 9 травня. Після розвалу «совка» воно стає у російській федерації найбільшим святом. Стає верхівкою її ідеологічної, сакральної архітектури. У цей день на своїх абсурдних парадах рашисти говорять «можем повторіть», коли весь світ «каже ніколи знову». І це величезна різниця», — наголосив Олександр Алфьоров.

Начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини Вільгельм Кейтель підписує 8 травня Акт про беззаперечну капітуляцію. Фото: uk.wikipedia.org

Начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини Вільгельм Кейтель підписує 8 травня Акт про беззаперечну капітуляцію. Фото: uk.wikipedia.org

Подібної думки дотримується історик і редактор видання «Історична правда» Ігор Бігун. В інтерв’ю інформаційному агентству «АрміяInform» він зазначив, що усі історичні обставини вказують на те, що 8 травня є днем завершення війни у Європі і відповідно Днем перемоги у війні в Європі. Святкування в СРСР саме 9 травня було спричинене бажанням підкреслити його винятковий внесок в перемогу над нацизмом і применшити роль союзників. Досягли ж цього завдяки маніпуляції з часовими поясами.

«Ініціатива президента України святкувати День перемоги над нацизмом 8 травня відновлює історичну справедливість і ліквідує перехідний компромісний варіант, який утворився 2015 року. Тоді було встановлено День пам’яті та примирення 8 травня і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років 9 травня. Другу дату зберегли, оскільки суспільство ще не було готовим до серйозніших змін. Однак нині соціологічні опитування свідчать, що ініціатива цілком на часі», — підкреслив Ігор Бігун.

За роки російсько-української війни ставлення українців до 9 травня відчутно погіршилося. Інфографіка: КМІС

За роки російсько-української війни ставлення українців до 9 травня відчутно погіршилося. Інфографіка: КМІС

«Ми видаємо календарі понад 15 років. Тож розуміємо, наскільки важливими є пам’ятні дати й свята, — розповідає видавець календарів від «Сімейної газети» Сергій Іщук. — Опираючись на історичні факти, усвідомили, що для українського народу була Друга світова війна, а не Велика вітчизняна. Це дозволило переосмислити, чим є День перемоги. Наприклад, Європа прийшла до Дня пам’яті та примирення. Вважаємо, що вшанування усіх жертв Другої світової війни є більш гуманним варіантом. Тому вже у 2015 році почали позначати у своїх календарях 9 травня як День пам’яті та примирення. А з 2016-го — так почали позначати й 8 травня. Звичайно, ми вписуємо усі державні свята. Проте, оскільки ми не державне видання, а є посередником між нею та громадянами, для нас важливіше було робити правильний народний календар. Чітко розуміли, що у нас у календарі немає Дня перемоги на 9 травня, а є День пам’яті та примирення (як оголосила сесія Генеральної Асамблеї ООН) і День пам’яті та вшанування жертв війни».

Як змінилося ставлення українців до 9 травня?

Дослідження Київського міжнародного інституту соціології свідчать, що ще у 2010 році 58% українців вважали так званий День перемоги одним з найважливіших свят. Він поступався популярністю лише Новому року, Різдву та Великодню. Однак до 2021-го його популярність впала вдвічі. Тоді День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні важливим святом назвали 30% опитаних. А цьогоріч кількість його прихильників скоротилася до 13%.

Соціологи припускають, що такі зміни спричинила російсько-українська війна. Особливо різко громадська думка змінилася після масштабного вторгнення. Бо саме рашисти відзначають 9 травня не як день перемоги над нацизмом у Другій світовій, а як мілітаристське агресивне свято.

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую