Володимир Зеленський - лідер «Квартал-95» та улюбленець жінок

 І хоч квитки доволі дорогі - від 250 до 750 гривень, ще на початку місяця на вечірній концерт залишилися лише балкон та бокові місця. З огляду на це, «квартальщики» вирішили дати додатковий концерт, як зроблять це у Львові, Харкові, Полтаві, Донецьку та Луганську.
Погодьтеся, що не останню роль у популярності колективу грає його лідер - Володимир Зеленський. Сам він зізнається, що є дуже забобонною людиною, тому не приймає від шанувальників ніяких подарунків (відмовився навіть від авто). Крім квітів.

За освітою - юрист, за родом занять - шоумен, сценарист, актор, комік, телеведучий, художній керівник «Студії «Квартал-95», Володимир Зеленський, якому 25 січня виповнюється 35 років, взагалі-то мріяв стати прикордонником, а вже навчаючись у старших класах, - перекладачем і дипломатом.
«Я 4 роки прожив у Монголії, - згадує Володимир, - учив монгольську, катався на конячках, ходив по сопках, які були всіяні тюльпанами... Вже будучи студентом, займався танцями і навіть був запрошений в команду «Запоріжжя - Кривий Ріг - Транзит» як хореограф. Словом, завжди працював у колективі. І завжди помічав за собою цікаву особливість: ніколи не намагався бути хорошим відразу. Так було завжди. І навіть коли прийшов на телеканал «Інтер» пробуватися на роль ведучого, нічого задля того, аби сподобатися, не робив. Але проходить час, до тебе приглядаються. А ще коли ти викладаєшся на роботі… Я ж, якщо мені цікаво, можу працювати без передиху».
Цікаво, що в житті він такий же заводний і живий, як на сцені, і коли має є гарний настрій, животи можна порвати від сміху. У той же час тримає під контролем все, що відбувається на роботі і в житті, не даючи іншим розслабитися і схалтурити.
«Але ми в «Кварталі» ще жодного разу нікого не звільнили, - продовжує Володимир. - Просимо, допомагаємо… Але якщо ж ти пішов, назад не приймаємо. Ми ніколи не даємо другої спроби. Отака я людина. Напевно, не дуже хороша».
Хоча, насправді Володимир доволі м’яка людина. Попросить хтось прилаштувати дружину, подругу, - завжди йде назустріч. «Нехай я цю дружину в очі не бачив, але я дуже дбайливо ставлюся до своїх співробітників, до їхнього душевного спокою, - каже він. - І коли чую, мовляв, вдома дружина пиляє, не може знайти роботу, я починаю шукати вихід разом з товаришем: а що вона вміє? Давай думати, де згодяться її таланти. Нічого не вміє? Відправ туди-то - нехай вчиться».
То ж не дивно, що разом з ним працює і його дружина Олена - один із авторів «Студії «Квартал-95». Проблем на роботі не виникає, а от вдома - досить часто. Зеленський сам зізнається, що в побуті він досить проблемна людина, «абсолютно нікчемна».
За словами Володимира, що цвях для нього - це вже велика проблема. А якщо по правді, то для нього все, що його оточує, є проблемою. Наприклад, він не знає, де його речі. «Я скрізь залишаю шкарпетки, штани, - розповідає він. - Я шукаю їх зранку по всіх кімнатах». Недавно йому привезли куртку з Оболоні. У ній він встиг лише заїхати в авторський офіс. А додому поїхав уже без неї. І майже добу не знав, де вона, і проходив у сорочці, і лише через день зрозумів, що якось дуже похолодало. «Якби ж я зізнавався у своїх помилках, - каже він. - Так ні! З піною біля рота доводжу, що я правий. Якось, коли дружини не було вдома, не вивів пса погуляти, і він усе зробив у квартирі. Я так агресивно доводив провину пса, розповідаючи, що вигулював його! Але в якийсь момент розумію, що так, виводив. Але вчора. Просто день переплутав».
Зате він ніколи не забуває про те, що, припустимо, новому працівнику потрібна квартира, тому що він іногородній, або потрібно переглянути розмір чиєїсь зарплатні. А ще він пам’ятає дні народження усіх родичів і любить готувати сюрпризи. «У мене дуже гарний смак на жіночий одяг, просто шикарний, - каже він. - І огидний - на чоловічий. Тож, якщо я одягнений погано, значить, зайшов до магазину без Олени… Їй же можу вибрати і верхній одяг, і взуття, і прикраси - завжди вгадую і з кольором, і з фасоном. Також і з речами для доньки».
До речі, Саша, яка в цьому році пішла в другий клас, за словами Володимира, вже має кавалерів. «Правда, такими секретами вона зі мною не ділиться, - каже татусь. - Поки, думаю, соромиться. Але я свою реакцію на майбутнє вже знаю. Всім можна боятися!