Дід по виклику (ФОТО+ВІДЕО)

«Косяк будеш?» - питає чоловік у жіночих панчохах. Офіс хмельницької святкової агенції «Фієста» вмить наповнюється таким реготом, наче у всіх тут повні кишені коноплі. Семеро чоловік у панчохах, фраках, блискучих платтях та перуках, регочучи, метушаться залом. Білосніжні весільні сукні, розвішані то тут, то там, довершують атмосферу психодилічного хаосу. На годиннику сьома вечора, і вже за півгодини весела компанія має витанцьовувати перед публікою в одному із ресторанів міста. На носі Новий рік!
Чоловіка в панчохах звуть Олександр, він головний балагур і водій за сумісництвом. «Цицьки вже можна викидати, - кидає він через плече товаришу, натягуючи синє платтячко із блискітками. «А мої ще послужать» - посміхається товариш Андрій, еротично обмацуючи поролонові вставки. Та найкраще із бюстом у Тетяни, чиї і без того опуклі форми, підкреслені корсетом білої із плісированим низом сукні. В поєднанні із білою перукою виходить абсолютно класичний образ. «Так, я душечка!» - кокетливо зойкає жінка.
У повсякденному житті всі троє - добропорядні громадяни, без видимих психічних відхилень, які заробляють на прожиття ведучими на весіллях, але на Новорічні свята вони, нап'явши перуки та різнокольорові боа, кидаються у вир святкових корпоративів і приватних застіль. Тільки на сьогодні заплановано шість виступів.

«Прастітутище готове!»
«Раунд перший!» - вигукує Олександр, вдаряючи по дзвіночку, прикріпленому до стелі авто над його головою. Шапочка з вуаллю та пір'ям, яскраво жовте боа на шиї та синє, блискуче плаття. Здається, межа кічу вже давно позаду і образ чоловіка за кермом доповнити просто нічим та Сашко додає ще кілька штрихів. Голосно відригнувши, він криє відбірним матом даішника при дорозі. От тепер все.
Перша зупинка автомобіля-карнавалу у кафе «Гранд» у Лезневому. Із багажника з'являються картонний контрабас, така ж картонна гітара, справжні труба, тромбон і барабани. «Прастітутище готове! - доповідає Андрій, прилаштувавши на обличчі величезні окуляри з оправою у вигляді пальм. Двійко хлопців із балету починають розминатися у коридорі. Тим часом у залі фонограма починає відлік. «Дамы и господа! Только сегодня и только у нас… Представьте: далёкие двадцатые, Чикаго!» Галаслива компанія затихає. На обличчях проступає зосередженість. Один, два, три, пішли!!! Олександр та Андрій кидаються у зал, як камікадзе у піке.
Своє шоу друзі гордо іменують новорічним мюзиклом. Героїв «позичили» із фільму «В джазі тільки дівчата». «І як вони тільки на цих каблуках ходять?»- починає Дафна-Олександр. «А у жінок центр ваги у іншому місці» - продовжує Жозефіна-Андрій. Секрет успішного новорічного шоу - його динаміка! Стрімка зміна декорацій і дійових осіб, багато танців, музики та головне - інтерактив із глядачами. Ось в зал вбігає Монро-Тетяна, вже за хвилину вона вихоплює із залу кількох чоловіків, ще за мить і гості у спідницях та із перуками на головах зображають музикантів джаз-бенду. Раптом лунають звуки пострілів і вилітають хлопці із балету із іграшковою зброєю. Дафна, Жозефіна та Душечка рятуються втечею. Поки хлопці і дівчата із балету розважають гостей еротичними танцями, в коридорі літає шмаття - Олександр, Андрій та Тетяна перевдягаються. Хвилина, і у залі з'являється батько мафії Аль Капоне (Олександр) «Все танцюєте? - суворо каже він танцюристам, - А люди хочуть справжнього свята!» Нитка сюжету обривається, коли снігурка завозить до залу величезний торт. Із торту під аплодисменти вистрибує Дід Мороз і голосом Луі Армстронга затягує «Lets my people go». Гімн темношкірих рабів Америки з легкістю зійде за стриптиз - мелодію на новорічному корпоративі в Україні! Посередині соло Дід Мороз запрошує до танцю симпатичну панянку із залу і впавши перед нею на коліна, обіймає за сідниці. Публіка в екстазі!
В перші хвилини після виступу на артистів боляче дивитися. Сухі, виснаженні обличчя, погляд в одну точку у повній тиші. Чутно лише шарудіння одягу. Виступи йдуть один за одним, і артисти відразу перевдягаються із мафіозі і новорічних персонажів у тріо із голлівудської комедії.

«П'яні гості - половина діла…»
Друга зупинка - ресторан «Україна» в центрі міста. «Дамы и господа только сегодня и только у нас! Представьте: далёкие двадцатые, Чикаго… Вступний жарт про центр ваги, танці із гостями, Аль Капоне, Lets my people go, обійми сідниць, канкан, непомітна втеча із танцполу… Виснажені обличчя. Та часу на мовчазну медитацію немає - наступний виступ у цьому ж ресторані поверхом вище. Тяжко дихаючи, вкриваючись потом та часто матюкаючись, артисти перевдягаються та біжать нагору.
У залі не працює кондиціонер, а градус в крові публіки вимагає збільшувати оберти. Потік матюків не припиняється. Важкоатлетів на змаганнях, щоб розізлити і додати куражу, лупцюють по сідницях. Артисти ж , для підтримання себе «на взводі», криють міцним слівцем. Інтерактив із сильно захмелілим гостем чимось схожий на роботу дресирувальника із розумним, але голодним звірятком. Дай йому спідницю і картонну гітару і він відразу почне витанцьовувати, зображаючи рок-зірку. Але варто відволіктись, і його боа опиниться у тебе на шиї і тоді почнеться зовсім інший інтерактив… «Зав'язуємо із алкоголізмом, і гайда на танцпол! - дає сигнал відступу Дід Мороз. Півгодини задушливого пекла із посмішкою на обличчі позаду. Піт із артистів котиться рясними струмками. Погляд потухлий. Все, що було рідкого при собі, - знищується.
До наступного ресторану їдемо майже у повній тиші. Лише Олександр, зібравши волю в кулак, б'є по дзвіночку над головою: «Раунд четвертий!»
Гречани, клуб «Любе». До виступу залишається трохи часу і артисти кидаються, хто куди. Хто до стільчика у темному кутку, хто на кухню, в надії втамувати спрагу, дівчата та хлопці із балету, опершись на край столу, просто мовчки дивляться у стінку. Перші втрати є. Величезні окуляри із пальмами, які роблять із Андрія ефектне «прастітутище», загубилися у метушні зборів. Доведеться нахлобучувати перуку понижче. Дівчатко із балету скрутив біль в животі - в хід іде аспірин із автомобільної аптечки. «І не забувайте посміхатися!» - наставляє танцівниць менеджер.
Та ось ввімкнули вже зазубрену фонограму, і артисти, які здавалось готові навкарачки повзти до банкетного залу, влітають у нього, несені якоюсь невідомою силою. Мабуть це друге дихання.

«Заєць беспрєдєла»
Позаду підземелля клубу «Батерфляй», десь там між канканом і привітаннями кінчилось друге дихання групи. Попереду ресторан «Арарат»- останній пункт призначення. «В «Арарат» ми приїжджаємо найпізніше, і люди там вже вимагають просто «бєспрєдєла» - вводить в курс справи Олександр. - «Та й директор закладу забажав індивідуальної програми, бо й публіка зі специфікою». Дафна та Джозефіна можуть бути вільні, в хід відразу йде важка артилерія - Дід, Снігурка, танці гостей. Балет уже не знаходить сил на посмішки, а Дід Мороз та Снігуронька продовжують просто на силі волі. Під завершення шоу, той самий «бєспрєдєл» якого так бажає публіка! До залу вбігає другий Дід Мороз, дебелий і з прегустою бородою і починає недвозначно вихиляти стегнами. «Вітайте 2011 рік!» Жінки верещать від захоплення. Червоний плащ на підлозі, а залом розноситься хвиля сміху. Як завжди вся справа у труселях! Із найеротичнішого місця Діда Спокусника стирчить фіолетовий заєць! Зрозумівши, що на цьому стриптиз закінчився, чоловік за сусіднім столиком невдоволено фиркає. «Всі на танцпол!» - лунає залом, і дами кидаються із фотоапаратами до бороданя із кроликом на причинному місці. «Зайчика не чіпайте він напружується!» - попереджає Дід Мороз та дами його не слухають і зі всіх сил шарпають зайця за вуха.
На годиннику вже далеко за північ і відразу від ресторану артисти роз'їжджаються по домівках. Потрібно виспатися - завтра знову в бій із капроновою бородою на обличчі. «А Новий рік, як свято, для нас не існує. Випадає якось», - каже Олександр на прощання.