Хмельницька майстриня розповіла, як закодовує символи в етноприкрасах

Здавна традиційні прикраси українок виконували інформативну та оберегову функції. У колоритних прикрасах закодовували інформацію про людину. Залежно від нанесених символів, вони могли захищати господиню від зурочень, додавали здоров’я, краси. З часом прикраси втратили своє первинне значення. Однак і сьогодні є майстрині, які створюють прикраси, використовуючи давні українські техніки.

Хмельничанка Алла Учик виготовляє авторські намиста з бісеру та натурального каміння, займається ткацтвом ґердан та плетінням силянок. Використовуючи символи та узори з вишиванок, її прикраси стають справжніми оберегами. У кожну деталь жінка вкладає душу, адже щодня працює над створенням нової оздоби. Про те, чому вирішила опанувати ремесло бісероплетіння, наскільки складно створювати подібні рукотвори, де черпає потрібні знання і натхнення для творчості, майстриня розповіла сайту «Є».

Улюбленою справою хмельничанка займається щодня.

Намиста доповнює натуральним камінням.

Плетіння квітів з бісеру займає багато часу.

Майстриня виготовляє прикраси різної форми та скадності.

Наразі Алла Учик є номінанткою конкурсу майстринь та майстрів українського Handmade «Ukraine with love» 2020. Жінка неодноразово брала участь у різних конкурсах та фестивалях, де здобувала перемогу. До прикладу, минулого року мисткиня зайняла перше місце на Всеукраїнському мистецькому фестивалі-конкурсі «Весна талантів» у Миргороді. А починалося все з дитинства…

Жагу до творчості привила мама

«Я з дитинства вишивала подушечки, серветки, рушники, в’язала, шила. Моя мама все вміла робити і завжди казала, що жінка не обов’язково має все застосовувати в житті, але вміти повинна все. Так я вчилася в неї», - згадує хмельничанка.

Але подорослішавши, часу на творчість не знайшлося. Самотня з дівчатами-близнятами Алла постійно працювала, лише інколи, вишиваючи картини. А коли вдруге вийшла заміж і народила сина, сильно захворіла. З того часу й почала займатися оберегами.

«Знаєте, коли людина звертається до Бога? Коли їй важко. Все життя я працювала юристом і мала свою юридичну контору. Але так сталося, що я сильно захворіла. Мене витягли з того світу. З тих пір чоловік не дозволив мені ходити на роботу і я стала займатися оберегами. Стала їх вивчати».

Алла самостійно навчилася плести ґердани – нагрудні бісерні прикраси, за формою схожі на краватки, та силянки - бісерні намиста кругом шиї. Паралельно майстриня вивчала, які можуть бути використані символи на цих прикрасах. Знаходила старовинні вишивки, з них виробляла свої авторські роботи.

Так виглядає ґердан, створений Аллою Учик.

Часто в орнаменті прихована інформація.

«Спочатку робила прикраси на взуттєвій коробці, бо не знала як його правильно робити. Сайти, де є корисна інформація чи майстер-класи, платні. Я не могла собі цього дозволити. Тому вчилася методом проб і помилок. Не вийшло – порізала, розплела, знову плету. Або викинула в сміття, а через пів години передумала, повернулася і знову плету. Спочатку було важко, але сьогодні я можу це робити з закрити очима», - ділиться вона.

На роботу над намистом може витратити до двох місяців

«Працюю щодня і протягом всього дня, крім неділі та свят. Зварила їсти, відправила дитину в школу і плету. Щоб зробити ґердан, потрібний тиждень. Це якщо не брати до уваги, що його спочатку потрібно розробити і накреслити, - розповідає Алла Учик. - А щоб створити намисто з квітами, може піти два місяці. Поки роблю одну роботу, в голові вже крутиться щось інше. Тому я ніколи не знаю, що у результаті вийде. Зазвичай починаю одне, а закінчую зовсім іншим».

Спочатку хмельничанка плела прикраси тільки у подарунок для рідних та друзів, але з часом на обереги почали з’являтися замовлення. «Знаєте, як «сарафанне радіо» пішло по знайомих. Почали звертатися люди. Потім дочка, коли навчалася в Чернівцях, показала там мої роботи. Люди, які займаються хендмейдом і мають сувенірні магазини, почали замовляти у мене прикраси. Потім магазини Львова почали замовляти», - пояснює майстриня.

Закодовує символи в орнаменті

Буває, що клієнти роблять персональні замовлення. Просять в орнаменті закодувати конкретну інформацію.

«Кожен символ, кожен хрестик має своє значення. Ще я знайшла сайт, де закодовані імена у вишивці. Я завжди стараюся виконати прохання людей. До прикладу, звертаються жінки, які хочуть мати дітей. Просять зробити відповідний оберіг. І я починаю складати все докупи, - розповідає хмельничанка. - Кому – для сімейного життя, кому – для кохання, хто хоче просто своє ім’я закодувати».

Оберегами переважно стають ґердани. Як пояснює мисткиня, тут є більше простору для фантазії. Хоча, як зауважує вона, силянки теж можуть нести оберегову функцію.

Українська силянка, виготовлена з бісеру.

Така колоритна прикраса теж може стати оберегом.