Пам'ятник втраченому коханню й надгробок нащадка відомого ілюміната: як на Городоччині досліджують таємниці місцевих некрополів

Наприкінці листопада на Городоччині почали досліджувати історію старовинних меморіалів, аби у майбутньому об'єднати їх єдиним туристичним маршрутом. Несподівані відкриття вже зробили у селі Купин – а колись містечку, якому понад шість сотень років.

Серед знахідок – пам'ятник з білого мармуру нащадку шляхетського роду Грабянків і скульптурна композиція, яку власноруч створив на честь коханої дружини один з мешканців цього села. Виявили й низку інших цікавих надгробків, про які дотепер нічого не було відомо.

Дослідження усіх старовинних кладовищ на території колишнього Городоцького району відбувається у межах проєкту «Могили предків». Цей проєкт реалізується у співпраці місцевого відділу культури, національностей, релігій і туризму з ГО «Україна Інкогніта» за сприяння очільниці Городоцької тергромади Неоніли Андрійчук.

Олег Федоров досліджує стародавній хрест. Фото: надано Дмитром Полюховичем

Деякі знахідки стали неабиякою загадкою не лише для дослідників, але знаних вчених істориків, до яких звералися за допомогою подоляни, розповідає сайту «Є» представник ГО «Україна Інкогніта» Дмитро Полюхович.

Так, за його словами, наукова спільнота істориків з Кам'янця-Подільського, Чернівців і Києва досі ламає голову над таємницею унікального хреста-надгробка, який виявили ще до початку проєкту, влітку у селі Лісоводи.

«Сам по собі надгробок відтворений у вигляді звичайного хрещатого хреста, притаманному цій частині Поділля. Водночас він унікальний тим, що має 17-18 продряпаних паломницьких хрестиків. Це архаїчні хрестики, які зустрічаються у печерних монастирях XI-XII століть у Дністрі. Такі позначки зазвичай паломники залишали у святих місцях на знак їх відвідин, щоб віддати шану людині. На хрестах-надгробках подібних графіті в Україні більше немає ніде. З'ясувати ким був похований тут Пантилимон Копитько і за що його могилі така шана, досі не вдалося», - пояснює дослідник.

Хрещатий хрест у селі Лісоводи з унікальними паломницькими графіті. Фото: надано Дмитром Полюховичем

У рамках проєкту перша експедиція стартувала 23 листопада. Місцеві некрополі Дмитро Полюхович обстежує разом з керівником відділу культури Олегом Федоровим. Розповідає, що найкращий час для таких експедицій тоді, коли дерева й чагарники скинули листя, а під ногами немає болота. Саме в таку пору виявили дві особливі пам'ятки у селі Купин.

Одна з них має своєрідне містичне підґрунтя, адже пов'язана з польським шляхтичем Тадеушом Грабянкою - знаним у світі містиком, алхіміком й ілюмінатом родом з Хмельниччини. Цікаво, що пан Дмитро напередодні писав біографічну книгу про життя відомого окультиста, а зараз випадково під час обстеження римо-католицького кладовища натрапив надгробок його нащадка. Каже, спочатку меморіал був взагалі непримітним, але коли підійшли ближче, помітили що він виконаний не з вапняку, а з каррарського білого мармуру - надзвичайно дорого матеріалу. Тоді почалися його дослідження.

«Пам'ятник, найімовірніше, складався з трьох частин. На ньому не було ні дат, ні епітафій. Припускаємо, що вони можуть бути на другій частині, однак вона відсутня. Де вона ділася, поки що невідомо. Попри це на інших частинах надгробку нам вдалося знайти зачіпку. На вазі у вигляді перевернутої чотиригранної піраміди ми розшифрували польський напис: «померлій дитині від батьків». Під цим написом побачили верхівки гербів. Чаша була вставлена в паз, яким до основи фіксувалася втрачена частина пізніше. Коли її витягнули виявилося, що один герб «Лещиць», який належав роду Грабянки. Другий налажав німецькому баронському роду фон Гейсмарів. Переглянувши генеалогію з'ясувалося, що це герби онука Тадея Грабянки, Каєтана, а другий – Марії фон Гейсмар - дочки відомого генерала, який був власником Городка. Яка саме дитина, не вказано», - розповідає Дмитро Полюхович. 

За словами Олега Федорова, у цієї пари було 5 дітей. Двоє дожили до сивин, а про трьох синів немає даних ні про день народження, ні про день смерті. «Ймовірно, це хтось з них. Тепер маємо на меті знайти ту втрачену частину надгробка», - додає він.

Частина надгробку, за якою вдалося ідентифікувати, кому він належить. Фото: надано Дмитром Полюховичем

За якусь сотню метрів від першої знахідки виявили ще один надгробок з не менш цікавою історією. Відкриття пощастило зробити там, де цього дослідники й не очікували - на відносно молодшій частині «українського» кладовища. Тут встановлено цілий меморіальний комплекс із портретних скульптур. За словами пана Дмитра, такі на сільських цвинтарях величезна рідкість.

«Головна фігура – жінка в хустці з молитовно складеними на грудях руками. Навпроти неї бюст чоловіка і дві бетонні вази. На бетоні продряпані написи (орфографію збережено): «Маевська Мария Иванивна. Ум. 1967 г. 3. фиврал», а під бюстом чоловіка «Ти миня прости. Я тибя спасти нисмох»», - розповідає він.

Спочатку дослідники подумали, що це ще одна із робіт народного майстра Федора Когута (вуличне ім'я Тодор) з Остапківців (скульптури його авторства в Остапківцях вони виявили напередодні). Натомість після спілкування зі старостою села з'ясували, що повністю всю скульптурну композицію виготовив похоронений поруч чоловік Марії Іванівни. Зі слів пана Дмитра, історія цього подружжя може стати справжнім сценарієм для мелодрами.

Меморіалиний комплекс на православному кладовищі Купина. Фото: надано Дмитром Полюховичем

Частина пам'ятника Марії Іванівні. Орфографія. Фото: надано Дмитром Полюховичем

«Чоловіка пані Марії звали Сергій Попов. За розповідями старожилів, він був майстром на всі руки. Міг і воза відремонтувати, реманент в кузні поправити, а найбільше він запам'ятався односельцям як майстер-годинникар.У Купині він з дружиною поселився вже по війні. Сам він був непоказним, опецькуватим, з короткою шиєю. Тож «автопортрет» цілком правдивий. Дружина ж Марія, навпаки, була високою, стрункою і дуже вродливою.

Її Сергій обожнював та кохав без тями. Селяни згадують, що він постійно говорив: «Я всегда бил ніже єйо». При чому мався на увазі зовсім не зріст. До того ж жінка була досить освіченою, а сам Сергій Федорович ледь читав і ще гірше - писав. Пані Марія любила квіти, тож чоловік перетворив для неї сільське обійстя на міні-Софіївку. З Києва привіз сортові троянди, що для тогочасного подільського села - ще та дивовижа. Був в них і сад з рідкісними сортами фруктів. Кілька старожилів згадали, як хлопчаками лазили до нього у двір цупити надзвичайно смачні сливи, яких ні у кого більше не було», - розповідає Дмитро Полюхович.

Погруддя Сергія Попова, яке він також створив власноруч. Фото: надано Дмитром Полюховичем

Одного дня пані Марія важко захворіла (дослідники припускають, що онкологія). Сергій Федорович їздив з нею по кращих лікарнях, але видужати вона не змогла. Після поховання коханої чоловік зачинився в сараї. На подвір'ї місив бетон й знов до сараю.

«Потім покликав сусідів показати свою роботу. Це був пам'ятник коханій дружині. Встановивши скульптуру та бюст, він ще й огорожу із різними прикрасами викував, а по тому ледь не щодня приходив на могилу. Згодом пан Сергій начебто зійшовся з іншою жінкою, однак заповів поховати себе біля своєї Марії», - розповідає Дмитро Полюхович.

Частина з надписом, у якому чоловік просить дружину вибачення за те, що не врятував її. Фото: надано Дмитром Полюховичем

Ці та інші історії у межах проєкту «Могили предків» стануть основою туристичного маршруту стародавніми некрополями Городоччини. Нині дослідники обстежили вже 5 кладовищ, попереду ще десятки. Роботу планують закінчити у квітні наступного року.

«По завершенню також плануємо організувати низку фотовиставок, – каже керівник відділу культури Олег Федоров. – Спробуємо випустити фотоальбом».

Дослідники обстежують надгробок нащадка Грабянки. Планують також оглянути кладовище у пошуках втраченої частини меморіалу. Фото: надано Дмитром Полюховичем

Скульптура місцевого майстра Федора Когута в Остапківцях. Фото: надано Дмитром Полюховичем

Скульптура місцевого майстра Федора Когута в Остапківцях ( скульптура на фото нижче - також його авторства). Фото: надано Дмитром Полюховичем

Читайте також: У Хмельницькому відкрили персональну виставку майстра-різьбяра Сергія Зваричука (ФОТО)