ye-logo.v1.2

«Хмельницький Майдан: Розслідування, яке згоріло»

Євромайдан 5478
Крапку в розслідуванні лютневий подій 2014 року біля хмельницького СБУ 2014 й досі не поставлено
Крапку в розслідуванні лютневий подій 2014 року біля хмельницького СБУ 2014 й досі не поставлено. Фото: з архіву

Військова прокуратура втратила ключовий доказ у справі подій 2014 року, які сталися біля хмельницького СБУ – ЗМІ.

Слідство військової прокуратури Західного регіону загубило єдину непошкоджену гільзу з місця злочину з ознаками ідентифікації. За нею можна було визначити, хто і з якої зброї вбив мітингувальників біля Хмельницього управління СБУ 19 лютого 2014-го року», - повідомляє телеканал «ZIK», в ефірі якого вийшов проект «Хмельницький Майдан: Розслідування, яке згоріло».

«Ми клопотали про призначення службового розслідування з цього приводу до Генерального прокурора, воно було призначене, але призначене для проведення в прокуратуру Західного регіону. Тобто саме до тих, хто й допустив втрату саме цього речового доказу», – заявив начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Горбатюк наголосив: військова прокуратура Західного регіону висунула версію, що перше вбивство здійснили не працівники СБУ, а мітингувальники. «Попередні висновки, які зроблені слідчими військової прокуратури – що начебто постріл здійснив хтось із протестувальників, який перебував у тому ж прибудованому приміщенні до приміщення СБУ. Це взагалі, на мою думку, на голову не налазить», – сказав прокурор.

Адвокат потерпілих Євгенія Закревська переконана, що військова прокуратура свідомо руйнувала розслідування. «Їхня (військової прокуратури Західного регіону – Ред.) мета була спотворити картину подій до того, що фактично стріляв хтось, хто забіг кудись в прибудову з боку майданівців, якісь невідомі особи, які не є Службою безпеки», – сказала вона.

Зазначимо, що підозрюваним у справі про розстріли біля УСБУ у Хмельницькій області був начальник управління Віктор Крайтор. Йому загрожувало до 10-ти років ув’язнення. Нині у цій справі він проходить як свідок. Військова прокуратура Західного регіону зняла з Крайтора усі обвинувачення.

«Була справа про перевищення. Це охоплює, частину тяжких наслідків. Це – і вбивства, в тому числі. Після цього її перекваліфікували в халатність. Термін розслідування халатності – півроку. Витримали весь термін, а в останній день терміну закрили провадження. Тобто навіть якщо зараз оскаржується і скасовується постанова про закриття провадження відносно конкретної особи, то в нас лишається один день терміну для розслідування», – пояснила журналістам Євгенія Закревська.

Нині справу у військової прокуратури витребувало управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури. Саме це відомство розслідує злочини, скоєні на столичному Майдані в 2013-му і 2014-му роках, а також координує розслідування злочинів в регіонах, скоєні в період Революції Гідності.

Начальник управління Сергій Горбатюк вважає, що слідство щодо «Хмельницького майдану» проводили упереджено і з порушенням вимог кримінально-процесуального кодексу: «Замість об’єктивного розслідування через три роки ми отримуємо не просто розслідування з чистого аркушу, а розслідування з розбиранням завалів».

Нагадаємо, 19 лютого 2014 року біля Управління Служби безпеки у Хмельницькій області під час пікету будівлі застрелили двох людей – 71-річну Людмилу Шеремет і 21-річного Дмитра Пагора. Ще четверо мітингарів – отримали вогнепальні поранення. Провину за скоєне тоді публічно взяв на себе голова управління Віктор Крайтор.

Телеканал «ZIK».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую