Гаряча тема:
- Війна
«Хмельницький Майдан: Розслідування, яке згоріло»

Військова прокуратура втратила ключовий доказ у справі подій 2014 року, які сталися біля хмельницького СБУ – ЗМІ.
Слідство військової прокуратури Західного регіону загубило єдину непошкоджену гільзу з місця злочину з ознаками ідентифікації. За нею можна було визначити, хто і з якої зброї вбив мітингувальників біля Хмельницього управління СБУ 19 лютого 2014-го року», - повідомляє телеканал «ZIK», в ефірі якого вийшов проект «Хмельницький Майдан: Розслідування, яке згоріло».
«Ми клопотали про призначення службового розслідування з цього приводу до Генерального прокурора, воно було призначене, але призначене для проведення в прокуратуру Західного регіону. Тобто саме до тих, хто й допустив втрату саме цього речового доказу», – заявив начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.
Горбатюк наголосив: військова прокуратура Західного регіону висунула версію, що перше вбивство здійснили не працівники СБУ, а мітингувальники. «Попередні висновки, які зроблені слідчими військової прокуратури – що начебто постріл здійснив хтось із протестувальників, який перебував у тому ж прибудованому приміщенні до приміщення СБУ. Це взагалі, на мою думку, на голову не налазить», – сказав прокурор.
Адвокат потерпілих Євгенія Закревська переконана, що військова прокуратура свідомо руйнувала розслідування. «Їхня (військової прокуратури Західного регіону – Ред.) мета була спотворити картину подій до того, що фактично стріляв хтось, хто забіг кудись в прибудову з боку майданівців, якісь невідомі особи, які не є Службою безпеки», – сказала вона.
Зазначимо, що підозрюваним у справі про розстріли біля УСБУ у Хмельницькій області був начальник управління Віктор Крайтор. Йому загрожувало до 10-ти років ув’язнення. Нині у цій справі він проходить як свідок. Військова прокуратура Західного регіону зняла з Крайтора усі обвинувачення.
«Була справа про перевищення. Це охоплює, частину тяжких наслідків. Це – і вбивства, в тому числі. Після цього її перекваліфікували в халатність. Термін розслідування халатності – півроку. Витримали весь термін, а в останній день терміну закрили провадження. Тобто навіть якщо зараз оскаржується і скасовується постанова про закриття провадження відносно конкретної особи, то в нас лишається один день терміну для розслідування», – пояснила журналістам Євгенія Закревська.
Нині справу у військової прокуратури витребувало управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури. Саме це відомство розслідує злочини, скоєні на столичному Майдані в 2013-му і 2014-му роках, а також координує розслідування злочинів в регіонах, скоєні в період Революції Гідності.
Начальник управління Сергій Горбатюк вважає, що слідство щодо «Хмельницького майдану» проводили упереджено і з порушенням вимог кримінально-процесуального кодексу: «Замість об’єктивного розслідування через три роки ми отримуємо не просто розслідування з чистого аркушу, а розслідування з розбиранням завалів».
Підписатися на канал "Є" в Youtube
Нагадаємо, 19 лютого 2014 року біля Управління Служби безпеки у Хмельницькій області під час пікету будівлі застрелили двох людей – 71-річну Людмилу Шеремет і 21-річного Дмитра Пагора. Ще четверо мітингарів – отримали вогнепальні поранення. Провину за скоєне тоді публічно взяв на себе голова управління Віктор Крайтор.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: