ye-logo.v1.2

Брат Артема Мазура: Після Майдану жити не стало краще, а навпаки, все гірше й гірше

Євромайдан 5014
Своїм рідним Артем повторював, що потрібно боротися за справедливість, бо вже неможливо терпіти те, що відбувається в країні й спокійно на це дивитися
Своїм рідним Артем повторював, що потрібно боротися за справедливість, бо вже неможливо терпіти те, що відбувається в країні й спокійно на це дивитися. Фото: зі сторінки Артема у соцмережах

Герой Небесної сотні та Герой України 26-річний Артем Мазур на Майдан пішов боротися за краще майбутнє для своєї сім’ї та країни.

Він не вважав себе героєм, просто робив те, що, як вважав, мали робити тоді українці. 18 лютого у Києві на вулиці Інститутській поблизу Маріїнського парку Артем отримав відкриту черепно-мозкову травму. Перебував у реанімації Київської міської клінічної лікарні. Лікарі боролися за його життя більше двох тижнів, але 3 березня юнак помер.

Час від часу, Артем приїжджав додому, але коли на Майдані відбувся розстріл студентів, він сказав: «Я не можу сидіти вдома, коли там вбивають хлопців». Він щиро вірив у те, що може змінити Україну і здійснити свої мрії про щасливу сім'ю.

Вся рідня знала, що він на Майдані. Брат Артема, Антон, розповідає що неодноразово і він, і батьки вмовляли хлопця не їхати до Києва, але той нікого не слухав. 

«Артем стояв там з перших днів, коли все розпочиналось. Для нас не було дивиною те, що він бере участь у Революції Гідності, адже брат був на Майдані й під час Помаранчевої революції. Він казав, що потрібно боротися за справедливість, бо вже неможливо терпіти те, що відбувається в країні й спокійно на це дивитися. Він не міг спостерігати за свавіллям влади та хотів кращого для країни», – розповідає брат. 

Але за словами чоловіка, після Революції нічого не змінилося і не зміниться.

«Після Майдану жити не стало краще, а навпаки все гірше й гірше. Ні яких змін ні в країні, ні у владі – немає. Нічого хорошого після Революції Гідності не відбулося. Більше того – в країні війна почалася. Хлопці гинуть, а у владі й далі робиться казна що. Яскравий приклад – згадайте ситуацію у Вінниці – коли один з найбільших військових складів, не охоронявся, як слід, і це призвело до згубних наслідків. До того ж, коли в країні йде війна, і бійці не мають чим воювати, то це, як на мене, безвідповідальність влади. І така ситуація по всій країні», – каже брат Героя Небесної Сотні.

Пам'ятна дошка встановлена на фасаді ліцею, який носить ім'я Артема Мазура. 

Антон зізнається, що не вірить у нову владу та у те, що вона зможе щось змінити. Не вірить чоловік й в те, що в майбутньому будуть якісь зміни.

«Я не вірю у нову владу і в те, що вона може щось змінити. Нічого доброго немає і в майбутньому навряд чи щось зміниться. Я й брату казав, щоб не йшов на Майдан, бо це не те місце, куди потрібно йти, і це нічого не змінить, бо починати потрібно не з цього. Але в Артема була своя думка та позиція з цього приводу. Він мав надію, на те що в країні можна все змінити на краще, просто для чого потрібні дії. Та попри всі дії, що відбулись на Майдані, краще не стало», – зазначає Антон. 

У справедливе розслідування чоловік також не вірить, і вважає, що винних вже знайдуть і не покарають.

«Я вважаю, що ніхто то розслідувати не буде. За стільки часу ніхто нічого не вирішив, то вже й не вирішить. Я давно вже не вірю і не сподіваюсь на те, що винних покарають, бо для цього нічого не робиться», – наголошує Антон.
Чоловік каже, що Артем був найкращим братом у світі. Мати Артема Світлана Вікторівна розповідає, що він з дитинства був старанним і самостійним, а ще у нього було підвищене відчуття справедливості.

«Він був спокійним, щирим та добрим, завжди мав свою думку, нікого не ображав і мав відчуття справедливості. Можливо останнє і стало поштовхом до того, що він поїхав на Майдан», – каже пані Світлана.

Про те, що хлопець загинув Антону повідомили родичі. Вони побачили по телебаченню скривавленого хлопця і по одягу впізнали у ньому Артема.

«Коли мені зателефонували родичі, я одразу не повірив їм, але згодом трохи оговтавшись, сам передивився відео, і побачив, що хлопець дійсно схожий на Артема. Коли я приїхав до Києва і побачив брата, то не міг його впізнати. Він був у такому вигляді, що це зробити було дуже важко», – пригадує Антон Степанович.

Впродовж трьох тижнів Артем був у комі. Рідні та друзі до останнього вірили в те, що йому вдасться перебороти смерть. Але у боротьбі за життя герой Небесної сотні програв. Не приходячи до тями, Артем помер. 

Брат Артема каже, що йому дуже не вистачає брата, хоч він і розуміє, що його більше немає. Мати Героя Небесної Сотні також усвідомлює, що сина немає, каже, що їй досі важко говорити про нього, хоч вже багато часу пройшло з того дня, як його не стало.

«Я усвідомлюю, що мого Артема немає, і вже не буде, але у материнському серці він назавжди. Біль від втрати залишається, але я завжди пам’ятаю і пам’ятатиму про нього», – каже Світлана Вікторівна.


 

Батьки Артема. Кадр з фільму.

Попрощатися з Артемом приїхали й побратими, які разом із ним воювали у 15 сотні на столичному Майдані. Хлопця поховали на кладовищі у Шаровечці. 

Хмельницький багатопрофільний ліцей носить його ім’я, а на фасаді закладу встановили й пам’ятний знак випускникові – Герою Небесної сотні. Також Артему присвоїли звання «Почесний громадянин міста Хмельницького», а активісти інтернет-спільноти «Euro Majdan» зняли фільм-спогад про героя Майдану Артема Мазура.

Читайте також: Вдова загиблого на Майдані про суд: Нас допитують так, наче ми підозрювані, а не потерпілі

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую