ye-logo.v1.2
30 Травня, 2020

Усі на медогляд!

2878 1
Щороку кожен українець має перевірити свій зір та слух.. Фото: з архіву редакції.

Кореспонденти «Є Поділля» дізнавалися, наскільки готові подоляни до обов'язкових медоглядів, які планують запровадити в Україні з наступного року

З 1 січня 2011 року всі обов'язково проходитимуть медогляд. У Міністерстві охорони здоров'я розраховують у такий спосіб  одержати уявлення про стан здоров'я населення. У міністерстві не виключають, що щодо осіб, які пред'явили фальшиві довідки про  проходження медогляду, будуть застосовані санкції. Передбачається, що дільничний лікар буде планувати медогляди всіх громадян, які проживають на території обслуговування поліклініки, і вести персоніфікований облік тих, хто пройшов диспансеризацію.  Результати досліджень будуть записуватися в спеціальну анкету, розроблену Мінздоровом. За попередніми підрахунками, всеукраїнська диспансеризація обійдеться приблизно в шість мільярдів гривень.  
"Диспансеризація не є обов'язковою. Примушувати громадян до її  проходження ніхто не збирається. Громадяни України повинні самі бути зацікавлені у диспансеризації, у тому числі знайти час для цього", – йдеться в роз'ясненні МОЗу.
Цікаво, що ніхто не переймається питанням: хто оплачуватиме людям відсутність на роботі в дні проходження обов’язкового медогляду.

Медогляд «з-під палиці» нікому не потрібний
У фельдшерсько-акушерському пункті Хмелівки Городоцького району з медичного обладнання – стетоскоп і тонометр. Не так давно тут з'явилися  меблі, кушетки і  головний атрибут й гордість фельдшера  – холодильник.  Однак, це не стане перешкодою для медоглядів. Адже фельдшерсько-акушерський пункт лише місце, куди приходять люди і приїжджають лікарі з району. Сюди ж прибуває і пересувний флюорограф. Завдання фельдшера – дати заявку на потрібних фахівців та повідомити мешканцям села про день медогляду.  Майже ніхто з селян не відмовляється від огляду.
Якщо сільські люди слухняні, а сільський лікар – авторитет, то у міських  мешканців ставлення до необхідності щороку відвідувати поліклініки неоднозначне. «Я намагаюся стежити за здоров'ям своїм та своєї родини, – каже жінка, яку ми зустріли у поліклініці Городоцької райлікарні. – Ми виховуємо двох дітей і хочемо, щоб вони росли здоровими і мали здорових батьків. Впровадження обов'язкового медогляду справа нібито хороша. Але все має мати межі.  Якщо довідку з лікарні будуть вимагати на роботі, у банку чи ще десь, то медогляд стане формальним, для «галочки». А ми швидко навчимося купувати ці довідки. Доки людина сама не зрозуміє, що медогляд потрібен, нічого путнього не вийде». До обов'язкових обстежень жінка пропонує додати огляд дерматолога. Чоловік, який вийшов із сусіднього кабінету, підтримує думку про необхідність щорічного спілкування з лікарями. Щоправда, не впевнений, що сам ходитиме лікарськими кабінетами.
В Інтернеті тема обов'язкових медоглядів теж жваво обговорюється. Щоправда, не маючи  перед собою журналістського диктофона чи мікрофона, люди відвертіші і категоричніші. «Працюю на шкідливому виробництві і зобов'язаний проходити щорічний профогляд, – пише користувач всесвітньої мережі. – Насправді ж я його не проходжу, просто плачу гроші і довідка у кишені. До речі, рік працював у Чехії, то там ніхто не змушує проходити ці совкові медогляди».  А дехто взагалі переконаний, що у міністерстві піклуються не про здоров'я людей, у нього інші цілі. «Гадаю, тут йдеться не тільки про гроші, – пише інший користувач, – бо зрозуміло, що шість мільярдів не вистачить. І зрозуміло, що  йдеться не про здоров'я людей, бо лікуватися все одно потрібно  за свої кошти. Йдеться про створення бази даних про населення, котру ніяк інакше створити не вдається».
«Наразі ми готуємося до переходу на страхову медицину, – розповідає начальник Хмельницького міського управління охорони здоров'я Мирослав Андрейко. – В цьому випадку не лише лікар відповідає за здоров'я пацієнта, а й обов'язково пацієнт відповідально ставиться до нього. І кожен, хто не буде застрахований, рано чи пізно, щось втратить. До того ж, нині ми не можемо визначити статус «громадського здоров'я» лише за частиною населення, котре звертається до лікувальних закладів вже з якимись хворобами. Важливо мати повну картину. А визначивши статус «громадського здоров'я» того чи іншого регіону ми зможемо побачити, які захворювання переважають на певній території. Відтак можна вимагати виділення бюджетних асигнувань не порівну на кожного жителя області, а відповідно до критерія оцінки стану «громадського здоров'я» того чи іншого регіону».  
Лікарі хоч і проти примусу, однак переконують, що щорічна диспансеризація допоможе уникнути багатьох бід. «Диспансеризація та профілактика захворювань мають стояти у державі  на першому місці, – переконана головний лікар обласного центру здоров'я Людмила Небесна. – У нас би значно знизився  ризик усіх захворювань, насамперед серцево-судинних та онкологічних. Хвороби, виявлені на початковій стадії, не переходили би у хронічну стадію. Знизилася б смертність, подовжилася тривалість життя. Хіба не цього хоче кожна людина? Однак, лише вчасно відвідувати лікарів замало. Про здоровий спосіб життя, прогулянки на свіжому повітрі та раціональне харчування, мабуть, нагадувати нікому не потрібно. Важливо, щоб про ваше здоров'я турбувався роботодавець, створив належні умови праці».

П'ять найактуальніших питань про медогляд
У зв'язку з новацією виникає чимало запитань. Ми визначили кілька проблем, які хвилюють подолян, і спробували дати на них відповіді.
Флюорографію можна зробити лише в райцентрі. Це не так.  Як стверджують в обласному протитуберкульозному диспансері, в області достатньо пересувних флюорографів, які за графіками виїжджають в усі села. Про дату перебування цього апарата у селі має повідомити дільничний лікар чи фельдшер.
Наскільки важлива прописка? «Кожна поліклініка охоплює певну територію і розрахована на певну кількість людей, – стверджує начальник Хмельницького міського управління охорони здоров'я Мирослав Андрейко. – Звісно ж, невідкладну медичну допомогу ми надаємо усім без винятку. Однак було б добре, якби кожен проходив медогляд в тому поліклінічному закладі, де він зареєстрований за місцем проживання. Можливо, пізніше буде розроблена якась додаткова інструкція щодо проведення медогляду тих людей, які зареєстровані, наприклад, в районі, а хочуть пройти огляд в обласному центрі. Наразі однозначно відповісти не можу».
З медичної довідки можна легко  дізнатися  про хвороби знайомого чи сусіда. Насправді ж лікарської таємниці ніхто не відміняє. За розголошення діагнозу, ходу лікування без згоди самої людини передбачена кримінальна відповідальність. І запровадження обов'язкових медоглядів не дає права будь-кому порушувати лікарську таємницю. «Я нещодавно побував у Сполучених Штатах Америки, – згадує голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства, головний лікар обласного онкодиспансеру Леонід Бриндіков. – То там без згоди пацієнта ніхто не має права зайти у палату, в операційну. Ми, українські лікарі, теж запитували дозволу зайти в операційну. У нас теж усе це передбачено законодавством. За бажанням людини у медичній довідці, лікарняному листку можна зазначати не діагноз, а спеціальний шифр хвороби, або ж назвати її латинню. Таку практику ми давно використовуємо в онкодиспансері».
Без довжелезних черг в поліклініках не обійтися. В Хмельницькому міському управлінні охорони здоров'я переконані, що у зв'язку з новацією додаткового великого навантаження на поліклініки не буде. «Черг не очікується, – переконує начальник управління Мирослав Андрейко. - Це не примусовий огляд, який необхідно пройти в зазначений термін. Людина обиратиме комфортний для себе час».
Хто контролюватиме справжність довідки про медогляд? В цьому має бути зацікавлений кожен з нас. «Наприклад, цьогоріч під час медогляду в людини була виявлена якась хвороба, якої минулоріч не було пояснює Мирослав Андрейко. – Можливо, до захворювання призвели стреси на роботі... Завдяки цим щорічним оглядам це можна буде довести. Це лише єдиний приклад. Взагалі, до здоров'я кожен має ставитися відповідально. Це вимога часу».

Скільки коштуватиме медогляд у приватника
Огляд:
– гінеколога, маммолога, уролога — 80-100 гривень;
– отоларинголога — 60 гривень;
– окуліста — 60-235 гривень.
Аналіз крові — 60 гривень.
Аналіз сечі — 30-45 гривень.
Ультразвукове обстеження одного органу  – 60-100 гривень.

Проведення диспансеризації дорослого населення

При щорічних оглядах проводиться:
– збір анамнестичних даних відповідно до Анамнестичної анкети, затвердженої наказом МОЗу;
– антропометричні вимірювання (ріст, вага);
– вимірювання артеріального тиску;
– пальпація молочних залоз, гінекологічний огляд жінок;
– вимірювання гостроти слуху;
– вимірювання гостроти зору;
– аналіз крові (вимірювання ШЗЕ, гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину);
– аналіз сечі на білок;
– вимірювання внутрішньоочного тиску (після 40 років);
– рентгенологічне обстеження органів грудної клітини;
– маммографія жінкам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);
– УЗД простати чоловікам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);
– пневмотахометрія;
– огляд дільничним лікарем («сімейним лікарем»);
– огляд лікарями-спеціалістами за показами.

Коментарі:

Валерій 29.09.2010 15:48

Особливо тішить заява Андрійченко:"черг не очікується". Що з дуба впав, Тут, щоб тільки до одного врача потрапити треба щонайменше половини робочого дня втратити і це без щорічного медогляду. А скільки разів треба прийти до врача у колись очолюваній ним стоматполіклініці? А здати аналізи в 1-й поліклініці? А якщо кров з вени (запис на 1-2 міс.)? Дурня якась. Але цій владі все по барабану. Це їх "реформи". Гидко.

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Віддалена робота

  Так  Ні, дякую