Подорожуємо Хмельниччиною: ТОП-5 локацій, які варто відвідати в Сатанові

Літо – у розпалі. Тож саме час залишити про нього спогади, які буде приємно згадувати увесь рік. І подорожі – чи не найвдаліший для цього варіант. Якщо немає часу чи можливості їхати, як то кажуть, за сім морів, можна організувавши невеличку одноденну подорож відомими і не дуже місцями Хмельниччини.

Сатанів для такої нагоди - ідеальне місце. Тут збереглася древня, нині відреставрована синагога, є залишки замку та монастир з підземною церквою. А віднедавна діє реабілітаційний центр для диких тварин з найдовшим в Україні підвисним мостом, з якого можна спостерігати за життям врятованих з неволі ведмедів. 

Руїни сатанівського замку

Сатанівський замок, вірніше його залишки, є пам'яткою містобудування та архітектури України національного значення. Він розташований на високому пагорбі над річкою Збруч. І якщо дивитися на сатанівську фортецю з боку Збруча, вона й досі видається неприступною і вражає величчю. 

Сатанівський замок, вірніше його залишки, є пам'яткою містобудування та архітектури України національного значення

За свідченнями істориків, сатанівський замок-фортецю збудували феодали Ондровонжі для захисту міста від турецько-татарських набігів. В плані він п'ятикутний, не зовсім правильної форми.

Неподалік фортечних стін до наших часів збереглася кругла порохова башта - унікальна споруда, зведена задовго до відомих документальних згадок про поселення. Ця башта – унікальна пам‘ятка архітектури – досить рідкісний зразок мурованого будівництва XII-XIII століття, тобто часів Давньоруської доби.

З 1895 до 2005 року на території Сатанівської фортеці діяв цукровий завод, який входив у десятку кращих цукроварень України. Під час його будівництва, наприкінці ХІХ століття, і знищили основну частину замку, використовуючи каміння фортифікаційної споруди для спорудження заводу.

Синагога

Ще одне місце, яке обов'язково треба відвідати в Сатанові, це синагога. Ще на початку 2000-х це місце нагадувало безперспективну руїну. Однак за кілька років єврейська громада відбудувала храм і перетворила його на «нову копійку».

Точна дата спорудження Сатанівської синагоги невідома. За однією версією, її звели 1514 року, за іншою — 1532 року. У будь-якому разі Сатанівська синагога — одна з найдавніших у всій Східній Європі споруд такого типу. Також для неї характерне поєднання елементів двох архітектурних стилів – готики і ренесансу.

Відреставрували синагогу декілька років тому

В радянські часи та у період початку незалежності синагога зазнала значних руйнувань. За її реставрацію взялися вже у 2000-х. Нині вона вражає: мармурова підлога, різьблені дерев’яні шафи та лави, старовинний арон-кодеш (найсвятіше місце у синагозі, де зберігається Тора) з автентичними фресками…

А ще тут цікаво піднятися вузенькими східцями наверх, щоб побачити справжнісінькі бійниці. Адже у свій час синагога була оборонною, тож з її даху обстрілювали ворога. Подільський дослідник Юхим Сіцінський писав, що «синагога виглядає як невеличкий замок».

Міська брама

Неподалік від синагоги, обабіч дороги, що веде до курортної зони, – міська брама. Пам’ятку датують XV століттям, яку пізніше дещо перебудували. У другій половині XVII століття браму було пошкоджено, а в 1724 році за часів Адама Миколая Сенявського, відбудовано.

У різні часи брама слугувала і за парадний в’їзд в Сатанів, і за митницю.

Тоді ж браму прикрасили гербом та написом, який можна побачити і нині.

Хто не знає латини, то в перекладі напис звучить так: «Адам Миколай Сенявський із Гранова, власник Шклова і Міши, каштелян краківський, найвищий поводир державного війська, для громадської безпеки оцю твердиню відновив року 1722, маючи намір мурами захищати батьківщину, що її стільки раз захищав грудьми. Отож віща думка фундатора подбала побудувати оцю браму, щоб Оттоманській Порті загородити дорогу до Польщі, щоб користуватися рівною силою проти нападів варварів, лютому татарину протиставив Сатанів, проти чого навіть і ворота адові не здолають, надто коли цю твердиню закрито перед ворогами. Одному тільки Богові, Королеві і Батьківщині віддаватиме свої ключі. Року Божого 1724».

У різні часи брама слугувала і за парадний в’їзд в Сатанів, і за митницю.

Старовинний монастир і підземна церква

Свято-Троїцький монастир неподалік Сатанова – місце древнє, намолене, із сильною енергетикою віків. Кам’яна брама, келії з дзвіницею, старовинна церква, чернечі печери, сонячний годинник… Свого часу Свято-Троїцький монастир був відомим духовно-просвітницьким центром, а нині – одним із тих туристичних та духовних об’єктів, які мають чим здивувати подорожуючих…

Монастир датується ХVI століттям. Під час реставрації Свято-Троїцької церкви було знайдено напис «1600 рік». Відомо, що кам’яний храм був зведений на місці дерев’яної церкви, закладеної тут ще у ХІV столітті. А взагалі монастир свого часу мав статус лаври та, як годиться, брав свій початок з підземної церкви. І, власне, перші монахи та досі існуюча підземна церква з’явилися тут ще раніше – у ІХ столітті. Тож історія Свято-Троїцького монастиря тягнеться у глиб віків щонайменше на понад 10 століть.

Монастир датується ХVI століттям.

Сьогодні тут діючі дві – церква святої Трійці та підземна. Коли спускатися крутим схилом з монастирського подвір’я, вдалині чутно шум води. Це відомий сатанівський водоспад на Збручі. Він, хоч і штучний, але облюбований туристами не менше, ніж сатанівські курорти.

Більше про монастир можна дізнатися з матеріалу «Свято-Троїцький монастир у Сатанові: підземна церква, камінь, що зцілює, та унікальна фреска «Страшного суду».

Парк хижаків

Неподалік Сатанова, поблизу відпочинкових та санаторних комплексів, у лісі, майже рік тому створений найбільший в Україні реабілітаційний центр «Парк хижаків Арден». Нині тут мешкає майже два десятки ведмедів, а також вовки та лисиці, яких забрали з неволі. Віднедавна центр відкритий для відвідувачів, які можуть спостерігати за життям тварин з оглядового мосту-галереї. Створений реабілітаційний центрі для хижих тварин на території Національного природного парку «Подільські Товтри». Його площа - 32 гектари.

Віднедавна центр відкритий для відвідувачів, які можуть спостерігати за життям тварин з оглядового мосту-галереї. Фото: зі сторінки «Парку хижаків Арден» у фейсбуці

Більше про «Парк хижаків Арден» можна дізнатися у матеріалі «Життя поза кліткою: як на Хмельниччині рятують ведмедів від життя в неволі».