Подорожуємо Україною. Львівська опера та підземна річка під нею

Прогулюючись Львовом, жоден турист не може обійти увагою красиву будівлю Львівського національного академічного театру опери та балету. Без перебільшення його вважають архітектурною перлиною Львова. Збудований у стилі неоренесансу на початку минулого століття (у 1901 році), цей театр, поруч з Паризьким та Віденським, входить у трійку найгарніших театрів Європи.

Цю красиву будівлю важко не помітити, прогулюючись центром міста. І навіть з оглядового майданчика Замкової гори добре видніється його чорний вершечок-купол. Театр носить ім’я Соломії Крушельницької – найвідомішої оперної співачки світу першої половини ХХ століття. Цікаво, що на його будівництво та декорування пішло всього три роки. А до будівництва театру були залучені найкращі майстри свого часу.

Ліпнина та композиції на будівлі – наче книга, яку треба вміти правильно прочитати. Як розповідають місцеві екскурсоводи, фасад будинку поділений на веселий та трагічний бік життя. З одного – дівчина оплакує вбитого на полі бою лицаря, з іншого – відтворені танці та веселощі. Зовні в нішах величні триметрові жіночі постаті. Жінка з маскою – Комедія. Трагедія зображена у вигляді жінки, у руках якої кинджал. Життя відтворене у трикутнику зверху. Посередині на сфінксі сидить мислитель, який роздумує над сенсом життя. Три генії у вигляді бронзових скульптур – це геній слави з пальмовою гілкою, трагедії з кинджалом у руці і геній музики з інструментом.

З оглядового майданчика Замкової гори відкривається вид на центр Львова.

Розташовується ця прегарна будівля на проспекті Свободи. Сам проспект, до речі, насправді є не надто великою вуличкою, протяжністю ледь більше ста метрів. Тут панує затишок, фонтани і старовинна житлова забудова. Особливих концертів у театрі наразі не проводять: є певні застереження щодо гучних акустичних систем. Та іноді стіни все ж оживають: тут можуть відбуватися виступи живого співу.

Та найцікавіше очима не побачиш, адже воно сховане глибоко під землею. Саме тут, під самісіньким театром, на глибині дев’яти метрів, протікає річка Полква. Вона вже більше століття замурована вздовж усього Львова і побачити її води можна лише за містом, де вона впадає в Західний Буг. Саме через будівництво оперного театру її заточили в камінь, адже у ХІХ столітті, протікаючи через центр міста, Полква практично нагадувала стічну канаву.

Замуровуючи річку, майстри опустили русло вглиб, обабіч зробили тротуари, зверху – склепіння. Тож навіть якщо рівень води в Полкві піднімається, для міста це не становить жодної загрози. Як розповідають екскурсоводи, у деяких будинках ще досі є східчасті виходи до Полкви, однак усі вони замуровані ще за радянських часів. А ще до 70-х років деякі з них були відкриті, й під землею можна було спокійнісінько перейти до будинку на протилежному боці.

Читайте також: Два тижні на колесах: байкери «Мотопробігу єдності» побували в Хмельницькому