Ігор Сабій: «Дуже добре вмію робити кастрацію»

Це ще «вчора» наш співрозмовник був депутатом Хмельницької міської ради. Нині ж вже до обласної пішов. Однак, як кажуть його однопартійці, яким був, таким і залишився. Рішучим, іноді жорст- ким у висловлюваннях, трудоголіком. Останнє підтвердилося тоді, коли Ігор Ми-хайлович із легкістю погодився зустрітися із кореспондентом «Є Поділля» у неділю, 21 листопада, на Михайла. Сказав: «Приходьте, я все одно буду на роботі».
– Після місцевих виборів в Україні заговорили про успіх «Свободи». У Хмель- ницькому ваша політична сила набрала, в середньому, 6,8 відсотка. Однак є й такі, котрі твердять, що це замалий результат. Як ви сприйняли підтримку, отри- ману 31 жовтня?
– Ми набрали набагато більше, ніж нам записали. Правило Сталіна: «Не важливо, хто голосує, а важливо, хто рахує», в черговий раз спрацювало. За нашими даними, «Свобода» набрала приблизно 8 відсотків тільки до Хмельницької обласної ради. А за підрахунками виборчої комісії, ми набрали лише 4,08 відсотка. Ми розуміємо, що наші голоси просто вкрали. І ця тенденція помітна не лише на Хмельниччині, а і в Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та інших областях. До прикладу, в Вінницькій області «Свободі» не вистачило 300 голосів, щоб подолати трьохвідсотковий бар’єр на виборах до обласної ради і це, думаю, про щось говорить. На Хмельниччині ми переконалися, що на тих дільницях, чи в тих комісіях, де були наші представники, ми зберегли справжній результат. Там, де не було «свободівців», ми отримали різні цифри. Просто закон так написано, що наших людей у комісіях було мінімум, оскільки їх формували майже ті партії, які є в парламенті. Це несправедливо, це є узурпацією влади. Хоча останні події, коли 305 народних депутатів проголосували за те, щоб вибори до парламенту відбулися аж в 2012 році, це підтвердили. Вони просто тримаються за свої тепленькі крісла, щоб і надалі «дерти» народ України.
– Не раз доводилося чути, як партію «Свобода» називають не лише націоналістами, а й радикалістами або фашистами. І подібні розмови ведуться не один рік. Ви справді є такими?
– Почну з радикалізму. Він полягає в тому, що ми будемо відстоювати свої погляди. «Свобода» не буде «тушкуватися» і перепродаватися. Врешті-решт, наше об’єднання з 13 жовтня 1991 року не змінювало свій вектор та власний погляд. «Свобода» завжди говорила про те, що думає. І лише в цьому є наш радикалізм. Звісно, опоненти хочуть навішати нам страшні роги, що ми фашисти. Але вони або не розуміються в термінах, або просто добре грають із термінами.
– Але ж ви поділяєте мешканців України на українців, росіян, євреїв чи китайців?
– Та ні. Є українці, є росіяни, є євреї, турки, узбеки тощо. І вони ж живуть в Україні. «Свобода» ніколи не була проти інших національностей. Нехай живуть у нас! Але, повірте, якщо українцям буде добре жити в Україні, то й іншим буде непогано. Єдине, за що ми виступаємо, щоб ці мешканці знали українську та спілкувалися на ній. Вдома вони можуть говорити будь-якою мовою, навіть мовчати, це їхнє право. Але на вулицях чи на роботі – українською. Також мають знати нашу історію, культуру та поважати державу Україну. І ми виступаємо не проти тих, хто живе в нашій країні, а проти нелегальної міграції. Бо це зачіпає. Ми стали буферною зоною між Сходом і Заходом. Західні країни не хочуть цих нелегалів, то чому ми маємо з ними миритися. Нехай, до прикладу, китайці свою державу розбудовують, а не нашу. Чого вони до нас їдуть? Тобто, ми за те, щоб кожен будував свою рідну державу. І «Свобода» сприймає світ, як палітру фарб. Може, в’єтнамцям і краще в нас, але, якщо нам від них гірше, то чому маємо із цим миритися? Якщо весь В’єтнам переїде до нас, то куди ж нам діватися?
– На першій сесії обласної ради голова облдержадміністрації заявив, щоб депутати не підтримували вас, як кандидата на посаду голови ради, бо ви «людина без біографії». Як сприймаєте подібний заклик?
– Я не розумію, чому голова адміністрації так себе поводить. Для мене це дуже дивно. Нормальний політик так себе не поводив би. Адже у політиці є основне правило – ніколи не переходити на особистості. Він же на особистості переходить вже півроку. З одного боку, мені приємно, що він мене піарить, а з іншого… Щодо моєї біографії. Звісно, вона в мене не така «широка», як в Миколи Дерикота, бо я за нього молодший на років двадцять. Але моя біографія є чистою і нормальною. Мені закидали, наче я не працював ветеринаром. А я ним працював! І дуже добре вмію робити кастрацію, кесарів розтин, ампутувати кінцівки і ще багато чого вмію. Взагалі мріяв стати хірургом, просто я з робітничої сім’ї, а тому не мав можливості вступити до медичного інституту. Тому й пішов по ветеринарній стежці, закінчивши Кам’янець-Подільську аграрно-технічну академію. До речі, з червоним дипломом.  
– Разом із цим, за вас проголосували шість депутатів. Четверо, вочевидь, зі «Свободи», ще, можливо, двоє – з «Батьківщини». Принаймні, про це заявив го- лова обласного осередку цієї партії Василь Кравчук. Він же каже, що ще вісім «тимошенківців» підтримали кандидатуру Миколи Дерикота. Звісно, це, мабуть, проблема «Батьківщини», але, як думаєте, чому вісім депутатів від цієї партії підтримали кандидатуру представника Партії регіонів?
– Це не чужі проблеми, це наші проблеми. Після того, як президентом став Віктор Янукович, почали бігати «тушки». І це вже не проблеми «Нашої України» чи «Батьківщини». Якби жоден із 228 народних депутатів, які в 2007 році пройшли до парламенту від національно-демократичних сил, не перебіг до провладної партії, то Янукович ходив би собі та перерізав десь урочисті стрічки, здавав би об’єкти тощо. А уряд очолював би не Азаров. Реальна влада залишалася б у руках «нацдемсил». І ситуація з голосуванням за голову обласної ради довела, що потрібно обирати тих, хто не продається. Коли ж мене висували на голову обласної ради, то хотіли психологічно довести, що всі четверо депутатів від «Свободи» підтримають мене, а не злякаються чи продадуться. Хоча у нас у фракції є керівники підприємств, на яких тиснули. У день сесії підприємство одного з депутатів перевіряли всі можливі перевіряючі органи.
– Кажуть, що нинішня українська влада побоюється «Свободу». Від цього вам після виборів стало важче?
– Тиснули завжди. Ще перед виборами відкривали кримінальні справи проти мене та інших «свободівців». Зараз тиск на нас послабився, бо на нашому боці майдан...
– Повертаючись до обласної ради. Що «Свобода» у кількості 4 депутатів може зробити?
– Ми будемо подавати такі пропозиції, які економічно та науково обґрунтовані. І якщо хтось буде проти них голосувати, тоді всі знатимуть – хто є хто. Якщо вони просто не будуть за них голосувати, то ми і це людям доведемо. І я не бачу фракцій, з якими можна співпрацювати.
– Є ж опозиційні «Батьківщина» та «Фронт змін». Чи «Свобода» в опозиції до всіх?
– В принципі, так воно і є. Бо ця опозиція, якби вона була справжньою, не дала б стільки «тушок». Але, якщо і будемо співпрацювати, то лише підтримуючи справжню потрібну пропозицію.