Не знаю, хто розказав нардепам, що декларація готівки її легалізує, але я готовий йому за це заплатити, — Шабунін

В Україні е-декларування, офіційно запровадили з 1 вересня поточного року. Декларації за 2015 рік подали більше 100 тисяч осіб. Це державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, всі судді, прокурори, слідчі тощо. Тепер Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), а також інші правоохоронні органи мають їх перевірити на своєчасність подання, правильність і повноту заповнення, на логічність і арифметику розрахунків.

Більшість українців, зокрема й хмельничани, упевнені, що після оприлюднення декларацій нічого не зміниться, що все це було показово і до цього питання ніхто більше не повернеться. 

Експерти ж запевняють, що електронне декларування насправді стане дієвим інструментом запобігання корупції.
Що насправді буде далі і хто і як перевірятиме декларації нардепів та чиновників, експерти центру протидії корупції та Світового банку розповіли під час семінару-брифінгу «Як зупинити Корупціонера? Е-декларування і контроль з боку суспільства», який нещодавно проходив у столиці.

За словами Руслана Радецького, заступника Голови Національногго агенства із запобігання корупції, на сьогодні є 105`000 електронних декларацій, і близько 2`000 осіб вже будуть притягувати до відповідальності за несвоєчасне їх подання. Якщо для затримки не було поважних причин, то з чиновника стягнуть адміністративний штраф від 850 до 1`700 грн. Після цього він все одно має подати декларацію, а якщо ж і далі цього не зробить, проти нього можуть порушити карну справу.

Однак, це був лише перший етап е-декларування. Другий розпочнеться з 1 січня 2017 року: тоді суб’єкти будуть заповнювати усі інші типи декларацій, а це загалом близько 1 млн. осіб.

Загальнонаціональні медіа порахували, що, за тієї кількості перевіряючих, що у департаменті фінансового контролю (31 чоловік), зараз на одну людину припадає ледь не 3`400 декларацій. Тобто перевірити їх усі нереально, при тому що все здійснюється вручну.

Та Дмирто Котляр, консультант Світового банку, запевняє, що програма, яка робитиме це автоматично, звіряючи дані декларацій із даними державних реєстрів на відповідність, вже розробляється, тому це лише питання часу. Однак перевіряти ці документи можуть упродовж здійснення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також 3 роки після.

Минуле і майбутнє "кешу"

Старший спеціаліст фінансового сектору Світового банку Лаура Пол працювала у різних країнах світу. Та у деклараціях саме українських можновладців її найбільше вразила величезна кількість готівки, яку ті задекларували. Пояснень було чимало: недовіра до банківської системи, бажання створити готівкові запаси, щоб якось пояснювати свої витрати у наступних деклараціях, але найпопулярніше - так зване «нульове декларування» - одномоментно оголосити про статки, аби легалізувати їх без сплати податків.

Але голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін переконує, що задекларована готівка не стане випарвданням майбутніх значних витрат ні для чиновників, ні для народних обранців.

«Хтось розповів народним депутатам, що декларація готівки її легалізує. Я не знаю, хто цей йолоп, але я готовий йому за це заплатити. Чому? Тому що вони показали свої реальні статки, або менші ніж реальні. Проте, це жодним чином не легалізує ці гроші. Вони реально вірять, що задекларувавши готівку, можуть нею скористатися? Хай у це вірять», - прокоментував Віталій Шабунін.

За його словами, інкримінувати їм незаконне збагачення зараз практично неможливо, проте є інший спосіб контролю: відтепер, якщо, до прикладу, нардепи потратять за раз більше ніж 68 тис. грн., вони повинні будуть довести легальність цих грошей. В інакшому випадку – розслідування.

“Є величезний запит від суспільства, щоб покарати порушників, але реально ми не можемо нікого посадити за «незаконне збагачення», бо навіть якщо чиновник все життя пропрацював на держслужбі і має десятки хат, його неможливо притягти до кримінальної відповідальності, якщо майно набуте до 2015 року. А по готівці - доведеться відповідати, де взяв великі суми», — зазначив Віталій Шабунін.

Як каратимуть?

Крім випадків невчасного подання декларацій, адміністративне покарання загрожує чиновникам, які подали завідомо недостовірні відомості про майно на суму від 100 до 250 мінімальних зарплат (138 – 344 тис. грн.), або умисно не подали декларацію. У цьому випадку штраф становитиме від 17 до 42,5 тис. грн. Якщо ж сума більша за 250 мінімальних зарплат (344 тис. грн.), настає кримінальна відповідальність. До розслідування підключається НАБУ, а покаранням може бути або штраф від 42,5 тис. до 51 тис. грн., або громадські роботи, або ж позбавлення волі до двох років разом з позбавленням права займати певні посади до трьох років.

Проте у кожному випадку правоохоронцям треба буде довести наявність умислу в поданні недостовірних даних, чи незаконне збагачення чиновника. І доводити це потрібно буде в місцевих судах загальної юрисдикції. 

Читайте також: Будинки, дружина та мільйони. Що хмельницькі нардепи «забули» вказати в своїх деклараціях.