Сергій Лабазюк: «Коли є спільна робота – маємо і вдалі результати»

Але, без сумніву, упродовж року, що минає, в країні сталось багато вагомих подій, які стали знаковими для кожного українця та вплинуть на майбутнє нашої держави.

Власне, про важливі рішення, події та їхні наслідки поговоримо із народним депутатом України, представником від Хмельниччини у Верховній Раді - Сергієм Лабазюком.

- Сергію Петровичу, цього року про реформи не говорив «тільки лінивий». Лише восени парламент ухвалив понад півсотні законопроектів, які дали старт ключовим реформам в країні (медична, пенсійна, освітня та інші). Як з політичної точки зору оцінюєте їх і коли, на Вашу думку, чекати перших результатів?

- Справді, рік був насиченим. Якщо говорити про політичні підсумки, то «червоною ниткою» він пронизаний саме питанням нових реформ. По суті, реформи, точніше, процес їх прийняття, були в головному фокусі політичного життя країни.

- Але як бачимо, люди не сприйняли до кінця реформи. Чому?

- Бо реформи – це не просто зміни на папері чи зміна вивісок. Їх успішність багато в чому залежить від того, як їх сприймають люди. У цьому, на мою думку, ми маємо певні проблеми - українці до кінця не розуміють суть і механізм впровадження реформ, через погане інформування.

Також процес впровадження реформ гальмується через те, що, насправді, люди ще не готові до змін. Погодьтеся, більшість вимагають гідного життя, вищих зарплат і пенсій, справедливості, боротьби із корупцією, але водночас змінювати власні звички не готові. Це питання обох сторін. Адже, наприклад, хабарі не лише беруть, їх ще й дають. Ми хочемо жити в цивілізованій країні, самі при чому, не рідко, сміття до урни недоносимо, або ж переходимо дорогу в недозволеному місці. Здається на перший погляд, що це дрібниці, але саме з них починаються справжні зміни в країні.

Ми, як органи влади, можемо створювати для реформ лише певні механізми. А чи будуть вони втілені у життя залежить від кожного українця.

- Верховна Рада цього року зрадила традиції і прийняла бюджет країни не «під ялинку», як то було кілька попередніх років, а ще на початку грудня. В уряді його уже охрестили «бюджетом розвитку». Однак частина народних депутатів та експертів розкритикували головний кошторис країни за «надто оптимістичні показники». Яка Ваша позиція щодо бюджету? Адже Ви - підтримали його.

- Вважаю, що за бюджет потрібно голосувати. Це – дорожня карта для країни. Не повинна держава входити в новий рік без бюджету і жити по 1/12, адже це провокує значні можливості для зловживань.

Однозначно, що бюджет ніколи не буде ідеальним. Тому, потрібно доопрацьовувати його, вносити зміни, пропозиції. Група «Воля народу» і я особисто будемо працювати із асоціаціями, владою на місцях, аби врахувати максимально їхні зауваження при внесенні змін до Держбюджету.

Ключове, за що критикували Кабмін і що відстоювали депутати - це фінансування місцевих бюджетів. Адже Уряд в 2018 році хотів забирати у них 80% реверсної дотації, а також перенести частину фінансування субсидії на оплату послуг ЖКГ на місця. Це – величезний тягар для громад. Про яку фінансову децентралізацію тоді можна говорити?

Ми не можемо скорочувати обсяг фінансування ОТГ, а навпаки – повинні їх збільшувати. Тоді це реальна фінансова децентралізація, яка сприятиме розвитку громад. В значній мірі саме від Держбюджету на наступний рік буде залежати, чи буде продовжено децентралізацію. Тому, як тільки озвучили попередній варіант Держбюджету, ми з колегами з групи, в тому числі, поставили вимогу перед Урядом – не допустити цього. Це дало результат - Уряд повернув у склад державної субвенції оплату пільг, збільшивши видатки по субвенції на ЖКП майже до 71млрд. грн.
Позитивно і те, що у доопрацьованому бюджеті на 5,2 млрд. грн. збільшено обсяг медичної субвенції місцевим бюджетам за рахунок перерозподілу видатків МОЗ на первинну медичну допомогу.

«Воля народу» неодноразово заявляла, що медична субвенція не повинна залишитися на рівні 2017 року. Збільшення видатків місцевим бюджетам на потреби медицини було чи не найголовнішою умовою нашої групи щодо підтримки Бюджету-2018 року.

Ще одна проблема, яка гостро відчувається в регіонах і на якій би хотів закцентувати увагу - фінансування вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації. В процесі підготовки кошторису до другого читання освітня субвенція з державної казни місцевим бюджетам збільшена майже на 900 млн. грн для фінансування ПТУ та коледжів.

Цього, безумовно, не достатньо, але, принаймні, це – підтримка для професійно-технічної освіти. Знаю це дуже добре, бо є співавтором законопроекту (№ 6506), який пропонує забезпечити їх належне фінансування.

Але при цьому ми знову бачимо, що продовжилось зростання видатків на силовий і антикорупційний блок. Зокрема, Верховний суд, Державну судову адміністрацію, на Державну фіскальну службу.

- Підвищення видатків на судову гілку ще можна пояснити проведенням судової реформи. Це те, чого вже зачекалася країна і те, чого вимагає міжнародна спільнота. Але з іншого боку так, погоджуюся, збільшення видатків на фіскальну службу – це ризик для підприємців і погіршення інвестиційного клімату.

- Які основні завдання стоять перед Верховною Радою у 2018 році?

- В нас є ряд кадрових питань, зокрема, оновлення складу Уряду, призначення Голови НБУ, омбуцмена, аудитора НАБУ, оновлення складу ЦВК. Але вирішення цих питань буде залежати виключно від політичної волі.

Крім того, наступний рік – останній перед президентською та парламентською виборчими кампаніями. Ця ситуація теж «підливатиме масла у вогонь» і ми побачимо більше популізму, аніж реальної роботи. Хоча я сам по житті оптиміст і сподіваюся, що «здоровий глузд» таки переможе.

Як на мене, на порядку денному мають стояти серйозні і важливі питання. Це прийняття рішень, які будуть сприяти створенню нових робочих місць, щоб українці не шукали «щастя за кордоном», а також створення комфортного підґрунтя для розвитку бізнесу і промисловості, що допоможе піднятися з «економічного дна». Саме на цьому треба акцентувати увагу, якщо ми хочемо жити краще нехай не в наступному році, то хоча би в найближчій перспективі.

- Перейдемо від державницьких тем до місцевих. Ваш виборчий округ №188 отримав на розвиток в 2018 році більше 20 млн грн. Гроші вже надійшли в повному обсязі. На які потреби громади будуть витрачені?

- Так, гроші вже на рахунках громад Хмельницького і Волочиського районів. Оскільки я депутат-мажоритарник, завжди напряму спілкуюся з громадами на місцях, знаю, чим вони живуть, які потреби мають. Тому виходячи з їхніх пропозицій і формували запит на субвенцію.

До речі, в 2017 році вдалось отримати значно більшу суму, аніж в минулому році.

Половина суми надійшла в округ ще влітку. За ці кошти цілий рік ремонтували дороги, замінювали дахи у навчальних, виховних та інших соціальних закладах, закупляли шкільне та медичне обладнання.

Окрім цього, кошти були направлені на заміну вікон, дверей, покрівель у навчальних та дошкільних закладах, капітальний ремонт водо та електропостачання, ремонти будинків культури, заміну вікон та дахів у школах та ДНЗ.
До прикладу, тепер Хмельницький район матиме необхідне технічне забезпечення для впровадження медреформи. З останніх надходжень: 16 ноутбуків на загальну вартість 120 тисяч гривень придбали за кошти саме з державної субвенції. Тому є спільна робота – маємо і вдалі результати!

Разом із командою ми особисто інспектували хід будівельних робіт і слідкували за тим, щоб усі кошти використовувалися прозоро, ефективно і з найбільшою користю для громад Хмельницького та Волочиського районів.