ye-logo.v1.2

Законопроєкт про мобілізацію: парламент ухвалив урядовий варіант у першому читанні

Політика 1577
Парламент вніс зміни до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Вони ще не набули чинності
Парламент вніс зміни до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Вони ще не набули чинності. Фото: facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

У наступні два тижні депутати мають надати свої правки.

«За» - 243, «проти» - 12, «утримались» - 45, не голосували – 29. Такі результати розгляду урядового законопроєкту про мобілізацію №10449, який сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла в першому читанні.

В законопроєкті, який Кабмін вніс до парламенту 30 січня, пропонується змінити призовний вік з 27 до 25 років.

«Також передбачається, що під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом – віком від 18 до 25 років – строк військової служби встановлюється 1 рік. Для військовозобов'язаних, які проходили безперервну військову службу під час воєнного стану протягом 36 місяців і були звільненні зі служби у запас та які приймаються на військову службу за контрактом, строк військової служби встановлюється шість місяців, - пише «Радіо Свобода». - Також документ передбачає, що у разі неявки громадянина до територіального центру комплектування (ТЦК) протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги ТЦК звертається до суду щодо, зокрема, тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами, накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина, що перебувають на рахунках і на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, або на електронні гроші».

У вівторок, 6 лютого, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці в фейсбуці написав, що цей проєкт містить низку суперечливих норм. Зокрема, цитуємо: «у законопроєкті пропонують передбачити обов'язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов'язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста».

Також антиконституційною нормою Лубінець називає надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років. «Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян, - написав Лубінець. - У змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками».

Результати голосування по фракціях. Фото з t.me/irynagerashchenko

У новому законопроєкті також прописано те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

«Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання). Проте, як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов'язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним», - вважає Дмитро Лубінець. Згодом, після наради з Міністром оборони, Рустемом Умєровим, він повідомив: «У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроект необхідно ухвалити Парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати. Вкотре відмічаю швидке позитивне реагування з боку Міністра Оборони України».

Читайте також: Як нардепи з Хмельниччини проголосували за законопроєкт про мобілізацію

«Законопроєкт прийнято без пропозицій Комітету. Далі внесення правок 14 днів до 21 лютого і далі друге читання. Тобто найбільш ймовірно буде прийнято законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні», - написав у телеграм-каналі нардеп Ярослав Железняк.

Читайте також - Ракетна атака 7 лютого: знищені ракети на Хмельниччині та вбиті люди в інших регіонах

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую