Щедра нива життя Онисі Пікайкіної

 За сто років свого нелегкого життя вона була свідком багатьох історичних подій. Все було в її житті: радість і печаль, горе і щастя, кохання і розлука. А як багато роботи переробили її натруджені руки!
Виховувалася Онися в багатодітній сім’ї – у неї було три брати і одна сестра. Коли народилася найменшенька – померла мати. Онися, друга за віком у сім’ї дитина, доглядала всіх, як мама. У тринадцять років вона вже пекла хліб. Пережила голод, воєнне лихоліття і весь час невтомно працювала – в полі, на фермі. А у вільний час вишивала, про що й досі свідчать гарно вишиті нею наволочки на подушках. А ще ходила до людей мастити хати глиною. Мабуть, не знайти в селі такої хати, де б не трудилися її руки. Та й після виходу на пенсію ще п’ятнадцять років працювала на січкарні.
Онися Петрівна разом з чоловіком Дмитром Яковичем (нині покійний) виховали доньку Ніну й сина Віктора. Дочка із сім’єю мешкає у Києві, працювала в дитсадку, нині – пенсіонерка.
Так сталося, що маму доглядає син. Віктор у свій час закінчив технікум, працював на електротехнічному заводі в райцентрі. Після того, як померла його дружина, перебрався з міста в село до мами. Тут усе знайоме до болю, рідне йому. Колись власноруч викопав криницю на подвір’ї…
У довгожительки з Поділля є два внуки і два правнуки, тож славний рід має продовження.
Онися Пікайкіна три роки тому ще добре ходила, поволі поралася по господарству, а тепер ноги підводять, та й недочуває вже. Рада, що має такого турботливого, доброго сина. Та й сусіди, з якими живуть дружно, допомагають у всьому.
Зі знаменною подією Онисю Петрівну вітали представники з району, які передали вітального листа від Президента України, сільський голова Володимир Фіщук, керівник місцевого сільськогосподарського товариства Павло Марущак, односельці. Звісно, на родинне свято прибули зі столиці і донька з сином. Іменинницю вітали зі столітнім ювілеєм, зичили їй здоров’я, щастя, радості і благополуччя.
Незважаючи на свій поважний вік, на довге і важке життя, Онися Петрівна зберегла в душі тепло і сердечність, любов до людей, які вона ввібрала з молоком матері і пронесла через усе життя. Секрет довголіття Пікайкіної – в способі життя, рисах характеру, ставленні до людей. Вона навіть у сто років вміє радіти кожному прожитому дню.

Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ