ye-logo.v1.2

Віктор та Анна Костецькі: «Ми – перші фанати свого сина. А танці – це наш відпочинок, і наше хобі»

Суспільство 6022
Фото: Дмитра Скрипника та з сімейного архіву

Якщо є еталон щасливої та гарної родини, то це є сім’я відомого українського танцюриста та хореографа Сергія Костецького. Саме така думка крутилася в голові після знайомства із цією простою, щирою, й водночас інтелігентною родиною.

 Яка крізь роки пронесла любов й взаєморозуміння, та стала надійною опорою для своїх двох синів – 26-річного Сергія та 5-річного Гліба. Отож знайомтеся, Анна та Віктор Костецькі.
Як зізнався Віктор Вікторович, спочатку він був проти цієї статті. «Тоді ми зателефонували до Сергія, - підключається до розмови Анна Андріївна. – Й він дав «добро». Як згодом з’ясувалось, батьки Сергія не публічні люди й не люблять зайвий раз «світитися» у засобах масової інформації. До того ж, як виявилося, були прецеденти, коли столичні журналісти «приписували» чужі їм професії.
Віктор + Анна
Познайомилися Віктор та Анна на роботі. «Тоді ми працювали на радіозаводі, у різних цехах, - згадує Анна Костецька. – Віктор перший мене помітив. Але соромився підійти. Хоча й вистежив, де я живу». «Тоді я зібрався на заробітки до Архангельської області, - продовжує Віктор Вікторович. – Й був вибір: або зараз, або ніколи. Так ми і познайомилися через спільного товариша. А вже за кілька днів я поїхав». Ті півроку, що Віктор був на Півночі, він не втрачав зв'язок з Анною, надсилаючи їй листа за листом. Повернувшись до рідного Хмельницького, не забарився з освідченням й, гуляючи містом, завів знайомитися з батьками. А вже незабаром молода пара, Анні тоді було 19, а Віктору – 21 рік, гуляла весілля в їдальні на Купріна.
Народження дитини не планували, адже Анна тоді ще навчалась у технікумі. Проте, коли молоді дізнались, що незабаром стануть батьками, щастю не було меж. За словами Віктора Костецького, він дуже хотів сина, й коли дружина народила йому хлопчика, хотілося гори для них звернути. Коли постала справа за вибором імені, батьки вирішили назвати сина на честь брата Анни Сергія.
Як, напевно, кожна молода родина, пожили трохи з батьками, які виділили дітям окрему кімнату. А коли Сергію виповнилося п’ять років, сім’я вже мала власну однокімнатну квартиру, яку голова родини заробив у ЖЕКу. Загалом, як зізнається Віктор Костецький, ким тільки не доводилось працювати, аби забезпечити гідне фінансове підґрунтя своїй сім’ї. Анна ж мала непогані успіхи у легкій атлетиці, яку залишила заради родини. Згодом, закінчивши курси, працювала в ательє.
«Одразу зрозуміли, що у сина власне розуміння танцю»
Народження сина повністю змінило життя родини Костецьких. Як згадують батьки, з раннього дитинства Сергій був дуже жвавою дитиною, ніколи не міг довго всидіти на одному місці. «Такий собі енерджайзер, - розповідає Віктор Вікторович. – Коли ходив до дитячого садочка, вихователька казала, що з нього виросте гарний артист». «Енергії в Сергія було настільки багато, що коли він у вісім років записався на бальні танці, усі діти відвідували заняття раз на день, а він ще залишався з іншими групами, - згадує Анна Андріївна. – Подекуди виходило по три тренування на день. Але рівно о дев’ятій вечора Сергій лягав у ліжко. З цим у нас ніколи проблем не було. За день він викладався повністю».
Окрім того, що Сергій був дуже жвавою та артистичною дитиною, він був не по літах самостійним. Як зізнаються батьки, бувало й таке, що у п’ять років хлопець вдягався, закривав квартиру та йшов до садочка сам, адже вони тоді торгували на базарі.
За словами Костецьких, чим тільки у дитинстві не захоплювався їхній син – і карате, і музикою, і вокалом. Але все одно врешті-решт повертався до танців. І це був не вибір батьків, а самого Сергія. Хлопець не лише самостійно обирав собі захоплення, а й навчальні заклади. Так, у п’ятому класі, захопившись англійською, Сергій попросив батьків перевести його до школи з поглибленим вивченням англійської.
Він завжди був для своїх батьків справжньою гордістю: і не лише у танцях, а й навіть під час навчання у школі та університеті. «Коли складав вступні іспити до Хмельницького національного університету, написав твір англійською на п’ятірку, - згадує Анна Андріївна. – Як потім розповіли викладачі, це була «справжня» п’ятірка серед абітурієнтів за останні два роки».
Віктор Вікторович каже, що син ніколи не давав їм приводів для розчарування. Їх навіть ніколи не викликали до школи. На пустощі у Сергія просто не вистачало часу. Адже хлопець якщо не їхав на змагання, то готувався до них. «А ми завжди намагалися супроводжувати його у поїздках, - каже мати. – Нам подобалось, що він робить, та як в нього це виходить. Ми – перші фанати свого сина. Адже одразу зрозуміли, що у нього індивідуальний стиль та власне розуміння танцю. Чимало залежало й від тренерів, які прищепили Сергію любов до бальних танців та ставилися до нього, як до рідної дитини. Адже у нас в родині до нього ніхто не захоплювався танцями».
«Сергій для Гліба є справжнім кумиром»
Як зізнається подружжя, останні вісімнадцять років їхнє життя крутиться навколо танців. «Танці стали не лише нашим відпочинком, а й хобі, - в один голос твердять Костецькі. – Усі найяскравіші моменти життя нашої сім’ї пов’язані із ними. Коли Сергію виповнилося десять років, він вийшов до фіналу чемпіонату України. А у двадцять – разом із Лілією Підкопаєвою переміг у телепроекті «Танці з зірками», отримавши за лаштунками прізвисько «Самородок», адже був наймолодшим учасником шоу. Приємно, що Хмельницький підтримав Сергія. Люди зустрічали нас на вулиці, розпитували що до чого, переймалися перебігом телепроекту й сприйняли їхню перемогу, як власну. У нас в бібліотеці є дві полички, на яких зберігаємо грамоти, відзнаки та більшість нагород Сергія. Хоча більшу частину він забрав із собою до Києва. В нього є м’яка іграшка, на шию якої він ще з дитинства вішає свої нагороди. Так ось вона вже не витримує цієї ваги й починає падати. Ми якось рахували медалі: більше сотні».
За словами Анни Костецької, Сергій до їжі дуже не привередливий. І якщо у дитинстві його улюбленою стравою у була рисова каша, то зараз він змінив її на суші.
Молодшому сину Костецьких Глібу – п’ять з половиною років. Як з посмішкою розповідає Анна Андріївна, він виріс на телепроектах «Танці з зірками» та «Танцюю для тебе». Адже коли Сергій брав у них участь, вони були разом із ним у Києві - його найголовнішою групою підтримки. Як зазначають батьки, незважаючи на чималу різницю у віці, брати схожі між собою не лише зовні, а й за темпераментом. Але у Гліба ще більше енергії. До речі, молодший Костецький не лише захоплюється танцями, яких його навчає старший брат, а й римує вірші. «Звісно, ми хотіли би, щоб Гліб займався танцями, - каже Віктор Вікторович. – Йому просто немає іншого шляху. До того ж, є готовий тренер, який є для нього справжнім кумиром. Гліб часто запитує: чого його не показують разом із братом по телевізору. Тому йому є на кого рівнятись».
Довідка «Проскурівського телеграфу»: 26-річний Сергій Костецький, незважаючи на молодий вік, встиг зарекомендувати себе одним із кращих танцюристів в українському шоу-бізнесі. Він запам’ятався перемогою у таких проектах, як «Танці з зірками» з Лілією Підкопаєвою, «Танцюю для тебе» з хмельничанкою Іриною Мерлені, третім місцем у «Танцювальному Євробаченні», участю у ролі хореографа в різних танцювальних шоу, у тому числі й «Майдан'sі» та «Зірка+Зірка». Але найкраще визнання таланту, як зазначає Сергій, - це прихильність народу.

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую