Пісочна церемонія, з тамадою-кондуктором до ресторану на …автобусі -

 «Проскурівський телеграф» вирішив розпитати місцевих «тамадунів» про те, що нині користується попитом у молодят й на що вони роблять акценти у своїй роботі. Більшість із них довго не пручались й привідкрили завісу над своїми професійними таємницями, раз за разом підтверджуючи вираз: «Тамада – не професія. Це – діагноз».
Олександр «Пірат»:
«Людям подобаються яскраві костюмовані шоу: коли перевтілюються не лише ведучий, а й гості свята примірюють на себе незвичні ролі: починаючи українським козаком чи гангстером, й закінчуючи мексиканцем у національному капелюсі та панчо і з марокасами у руках. Створюючи нові образи, тамада повинен бути у курсі останніх трендів та не зациклюватися на своїх напрацьованих ідеях. Наприклад, зараз на піку популярності шипи, тому образ металіста став логічним продовженням цієї теми.
За 12 років роботи у мене назбиралося вже стільки костюмів, що займають 90% мого гардеробу. Вони стають у нагоді при проведенні костюмованих конкурсів, коли треба задіяти якомога більше гостей свята: доводилося навіть тридцять чоловік одночасно переодягати й у кожного з них був самодостатній образ.
Але який би образ не примірював: будь-то хтось із неординарних постатей сучасного шоу-бізнесу чи ведмедя на роликах, я завжди працюю в метелику, яких у мене назбиралася вже чимала колекція. Така любов до них збереглася ще з тих далеких часів, коли я протягом 17 років працював барменом у Криму».
Тетяна Ярова:
«Які родзинки будуть на весіллі, залежить від наречених, адже скільки людей – стільки смаків. І що цікаво одним, не завжди користується попитом у інших. Тому професійний тамада після знайомства із нареченими готує для них індивідуальні родзинки.
Помітила, що гості у захваті від масових костюмованих конкурсів, коли вони – безпосередні учасники шоу, а ще від інтерактивної роботи тамади, коли використовуються не лише домашні заготовки, а й експромт. Хоча й кожен, я не виняток, має кілька «коронних» фішок: на романтичну ноту налаштовує обряд зміцнення родинного щастя, який проводиться на початку свята й полягає у зачиненні за усіма традиціями спеціально придбаної колодки. Одним з гарних завершальних акордів є створення дружнього сімейного оркестру із батьків молодого подружжя, коли кожному з його учасників дається по музичному інструменту».
Ростислав Соловйов:
«Наших людей вже важко чим здивувати, тому щоразу доводиться вигадувати щось нове. Користуються попитом стилізовані весілля: влаштовував і гангстерське, і у стилі церемонії нагородження премії «Оскар». Зараз працюю над шотландським. Зовсім нещодавно працював у ролі тамади-кондуктора на автобусі, який проводив молодим та їхнім гостям екскурсію містом на шляху від ВРАЦСу до ресторану. Там усе було: і тости-побажання для молодих, і конкурси та жарти, і навіть квитки пасажирам…
А ще нині у тренді – квести з викупу нареченої із дому, а наприкінці весілля - репортажне слайд-шоу з кадрів, відзнятих протягом дня».
Владислав Петренко:
«У кожного тамади свої «родзинки» та специфіка роботи. Тому перед тим, як домовлятися із людиною та запитувати, чи «потрібна дата» - вільна, молодята обов’язково повинні поспілкуватися з тамадою, щоб зрозуміти, чи підходять вони одне одному. Одні приходять у захват від «недитячих» конкурсів та жартів, інші ж надають перевагу ліричному стилю ведення свята. З досвіду бачу, що молоді та їхні гості краще реагують на романтичний сценарій весілля, тонкий та гострий гумор, відсутність вульгарних конкурсів та авторські напрацювання тамади. Тому й роблю на них акценти. Мало просто розсмішити людину, - це звичайна справа для ведучого, але ніщо так не зближує людей на весіллі, як почуття щастя зі сльозами на очах…
Кожне весілля – неповторне. Одне запам'ятовується першим танцем, друге - запальними гостями, третє - «там, де нагодували...». Але, зазвичай, воно запам'ятовується молодятами. Тому для того, щоб весілля пройшло на одному диханні, тамада не повинен брати усі поспіль, а обирати «свої пари», тоді й свято вийде на найвищому рівні».
Аліна Ковальська:
«Весілля – живий організм, де до кожного треба мати індивідуальний підхід: використовувати якнайменше «заїжджених» фраз та жартів, а практикувати інтерактивне ведення свята. Тому тамада має бути не лише ведучим, а й аніматором весілля. З практики бачу, що гості свята зазвичай з радістю беруть участь у танцювальних конкурсах та іграх, тому намагаюся робити на них акценти.
Останнім часом користуються підвищеним попитом найрізноманітніші весільні флешмоби, квест-викупи нареченої з дому та пісочна церемонія – обряд поєднання доль, під час якого молодята власноруч створюють сімейний оберіг. Він робиться з різнокольорового піску, який наречений з нареченою по черзі сиплять до прозорої скляної ємності. Наприкінці цієї романтичної та сповненої найніжніших емоцій церемонії він закупорюється й стає першою родинною реліквією молодого подружжя».