ye-logo.v1.2
24 Листопада, 2020

Увесь Всесвіт в маминих рушниках

Суспільство 2019
Фото: mamka.info

Як ту калину, 48 років тому солдат строкової служби привіз молоду, сімнадцятилітню міську дівчину в далеке поліське село з Західної України.

 Немає болю в спогадах невдоволення. Всьому потрібно було вчитись - і корову подоїти, і в городі лад дати, і дітей доглядати, і на колгоспний лан встигати. Часи були такі, що діти виростали без маминих відпусток по догляду. Виховувались на прикладах своїх батьків: рано вставали, по господарству допомагали ( а воно було немаленьке), старших шанували. Усе було, як у житті, так як і на рушникові, де не лише однин червоний колір, вплітається і чорний. Рано залишилися без опори, відійшов у Вічність наш тато, мусила сама бути опорою для п'ятьох дітей. Не пропала, не загинула, піднялася, немов та калина, не дала пропасти і своїм плодам. Довго, до самої пенсії працювала в колгоспі: була і ланковою, і доглядачем. Де не працювала б наша мама, це було з повною віддачею, щедро з душею. Має шану від людей, орден «Мати-героїня» від держави, але, на жаль, не має здоров'я. Даються взнаки недоспані ночі, морозні дні, пекуче сонце. І немає таких ліків, щоб полікувати натруджені руки, заспокоїти серце. Але є в мами дуже добре лікування – вишиванки. Незнайома нашій мамі така хвороба, як депресія. Хрестик до хрестика - і ось уже чарівні голуби ніби злітають до небес, хрестик до хрестика і вплітаються у вишиванці мамине тепло, мамині надії. Щедро одаровує своїми вишиванками друзів, родичів,знайомих людей. За звичаєм, кожному внуку, а їх у мами тринадцять, вишиває весільні рушники. Хочеться побажати нашій мамі здоров’я і подякувати за мудрість материнських порад.

Лариса СИНИЦЬКА, Житомирська область.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую