ye-logo.v1.2

Веселий зоопарк

Суспільство 8880
автора
Пеля почувається тут господарем. . Фото: автора

Облаштувало подружжя Омелянюків зі Старокостянтинівщини

 Хтось відпочиває в екзотичних країнах, катається на шикарних авто, щоденно піклується про себе, витрачаючи чималі суми на власне задоволення, а хтось зранку до світанку дбає про братів наших менших. Як же треба любити тварин, щоб присвячувати їм своє життя!
Не кожен обласний центр чи велике місто в Україні може похизуватися тим, що має зоопарк, а тут, у звичайному селі Старокостянтинівського району з гарною назвою Веселе, подружжя Омелянюків прихистили диких тварин та птахів і опікуються ними.
Без вихідних і відпусток
Усе почалося зі звичайної об’яви. Фермер Тимофій Григорович прочитав у газеті оголошень, що Вінницький зоопарк продає страусів. Поїхав і купив. Протягом шести років існування зоопарку, кількість улюбленців щороку збільшувалась і тепер нараховує близько 600 тварин та птахів. Дружина Тимофія Григоровича - Світлана Василівна, колишня вчителька, його вірна помічниця. Вдвох вони доглядають за своїми вихованцями. Робочий день господарів розпочинається о п’ятій ранку і триває до 22-23 вечора, без вихідних та відпусток.
Усі звірі утримуються у клітках, вільно ходити подвір’ям дозволяється лише пеліканові Пелі та малим ведмежатам під час водних процедур. Незважаючи на величезний дзьоб і чималенькі крила, Пеля дуже спокійний та дружелюбний, ходить подвір’ям, як звичайний свійський птах. Він не боїться дітей, які приїздять на екскурсію, і з цікавістю торкається своїм «дзьобом-валізою» усього, що його оточує. Для європейської лані, плямистих оленів, гвинторогого козла Гриші, віслюків, різноманітних кізочок, овець та поні є величезні загони – там вони і пасуться, і можуть вільно побігати, але коли бачать відвідувачів, усі разом наближаються до парканів, бо люди приходять не з порожніми руками.
У кожної з тварин – своя історія
Поні з довгою гривою на ім’я Маргоша, за словами Тимофія Григоровича, він придбав у депутата. Той свого часу подарував поні дітям, та коли тваринка пошкодила клумбу в маєтку, продав конячку до зоопарку.
«Ведмедицю Ніку подарував нам дресирувальник цирку, який гастролював у Полонному, - каже пан Омелянюк, - вона не піддавалася дресируванню. А Балу придбали за 15 тисяч, згодом Багіру - за 9 тисяч гривень. Щоб ведмеді дали потомство, їм має бути шість років. Нашим - вже по вісім. Цього року Ніка народила двох ведмежат, а Багіра – одного, його вже продали».
Ведмеді живуть у просторих клітках: дві ведмедиці Ніка та Багіра і ведмідь Балу, ведмежата мають окремі апартаменти. За словами Тимофія Григоровича, ці бурі велетні полюбляють їсти кашу з м’ясом. У спекотні дні хазяїн влаштовує дорослим ведмедям прохолодний душ, і це їм, з їхньою товстенною шкурою, дуже подобається. Маленькі ведмежата Балу-1, Балу-2 купаються у великому кориті, яке стоїть на подвір’ї, граються одне з одним. А потім залізають високо на дерева, часом доводиться їх звідти знімати.
Лелеку й лебедя, з пораненими крилами, принесли односельчани. Тут усім знайшлося місце.
З усіх континентів
Є в зоопарку чорно-бура лисиця, вовк Сірко, білочка, голуби різних порід мавпа Чіта. Чіті вже сім років. Вона одна з найперших у зоопарку. Страуси Ляля (австралійська), Красуля та Кукильок (африканські) вільно походжають у просторому вольєрі, і якщо з’являються відвідувачі, одразу з цікавістю підходять ближче до огорожі.
Тепер уявляєте, яке це веселе господарство? Утримувати тварин ох як не просто, адже їх потрібно годувати, доглядати за ними, берегти взимку. «Діти, щойно починається літо, приїздять на екскурсії. Це приблизно 14-16 тисяч – уся наша виручка, - каже Тимофій Григорович, - а затрати на утримання тварин складають близько 160-180 тисяч на рік. Один пелікан з’їдає три тонни риби за рік. Лелека та лебідь – теж хочуть риби. Нам привозять з хлібзаводу дешевший, нестандартний хліб по 2 гривні за буханець. Ми беремо 100 буханок на тиждень. Француз, що по-сусідству орендує землю, минулого року дав нам для тварин 10 тонн кукурудзи. Нам доводиться багато працювати, щоб звірі були доглянутими й не голодними.
Ми з дружиною любимо тварин і, піклуючись про них, отримуємо задоволення. Немає у нас в обійсті лише котів, бо вони – ледачі та самозакохані».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую