Людмила Задорожна: «Я - оптиміст, можна сказати, на порожньому місці»

 Проте Людмила Задорожна, директор Хмельницького художнього музею, стверджує, що музей - це унікальне місце, де кожен, хто приходить сюди працювати, має можливість проявити лише йому притаманні здібності й таланти.
«Дехто каже, що «в музеї можна сидіти, доки не винесуть», - каже Людмила Володимирівна. - Так, тут можна провести все своє життя, щодня, із задоволенням займаючись «рутинною», на сторонній погляд, роботою і, при цьому ще й бути щасливим від того, що частинка твоєї праці навічно залишиться в історії. Бо, як кажуть: «все минуще - а музеї вічні».
- Рідний Хмельницький - скоріше в переносному сенсі. Бо народилася я в Росії, звідки моя родина перебралася до Грузії, в Кутаїсі, а в Хмельницький я приїхала у 13 років, в 1968-му.
Склалося так, що мене виховувала бабуся, котра, не знаючи грамоти, була напрочуд мудрою, сильною і вольовою людиною...

Уривок з статті. Повну версію читайте у журналі "Проскурівський телеграф" №30 від 25.07.2013.