Дунаївчанка створює картини без фарб та пензля

 Незвичайну манеру флороживопису освоїла викладачка декоративно-прикладного мистецтва Дунаєвецької дитячої школи мистецтв Світлана Денисенко. Жінка вже багато років займається флористикою, як дехто ще називає ошибаною – створює картини із засушених рослин. У її вправних талановитих руках кукурудзиня перетворюється на старий човен або місток через річку, пелюстки ромашки – на лелек, листя конвалії – на луки і яри, тополиний пух – у хмари... Усе – без пензля і фарб!

Працює пінцетом та зубочистками, забризкує лаком для волосся
Спочатку пані Світлана збирала «матеріал» у міських парках та на клумбах, потім у лісах та луках, а згодом до цього процесу підключилися її учні. Заготівля триває з ранньої весни до пізньої осені. «Щоб висушити рослинку, її треба одразу ж покласти під прес, - ділиться своїми секретами Світлана Миколаївна. - Я беру для цього старі книжки з пожовклими сторінками. Саме такий папір, а не глянець, добре вбирає вологу. Гербарій потрібно декілька разів перекласти, оскільки деякі рослини, до прикладу, квіти мальви, мають забагато соку. Мої інструменти — це ножиці, клей ПВА, пінцет та зубочистка. Аплікація викладається на основу з ДВП, а листочки для фону перед приклеюванням обов’язково розмочуються у воді. Картину можна створити за декілька днів, а можна працювати над нею декілька тижнів. Все залежить від розміру композиції та складності роботи. Завершальний етап – покриття лаком для волосся, щоб попередити вигорання на сонці».
Квіткові шедеври малює сама природа
«Нині всі дуже заклопотані, - каже майстриня. - Немає часу подивитися в небо: на зорі, на сонце. Всі кудись поспішаємо... А флористика дає можливість зупинитися і зосередитися, побачити красу навкруги. Це не традиційний вид мистецтва, але завдяки йому можна виховувати в дитини бачення природи, вивчати назви рослин. Я намагаюся показати своїм учням, як за допомогою мистецтва передавати свій настрій. Найкращий творець — це природа». Світлана Миколаївна працює у різних техніках: викладає малюнок та живопис, квілінг, робить витинанки, аплікації з паперу, соломки, бісеру та тканини, майструє ляльки-мотанки з кукурудзиня та писанки-зернівки. У хід іде все - маргаритки, чорнобривці, ромашки, нагідки, полин, гусячі лапки, лепеха, дика морквиця, пелюстки троянди, листя дуба, черешні та горобини. Кіточки абрикоса та персиків вона використовує для створення ікебан, насінинки кавунів, зернята, мак, пшоно, рис та гречку - для писанок. Захоплюватися цих мистецтвом художниця почала ще з дитинства. Адже її першою наставницею була мама - знана на Поділлі майстриня Віра Спірякіна, яка створює картини з пір’я та пуху. Саме мама вчила доньку робити штучні квіти, майструвати українські віночки. Згодом дівчина закінчила з червоним дипломом Кам’янець-Подільське училище культури, де вивчала декоративно-прикладне мистецтво. В дитячу школу мистецтв прийшла працювати ще 2005 року, а цьогоріч її фото вже прикрасило місцеву Дошку пошани. Картини майстрині можна побачити не лише на виставках-ярмарках, але й у приватних колекціях у нас на Батьківщині та за кордоном. «Вся природа України допомагає мені в моїй творчості, а трави, квіти та листочки самі підказують сюжет нової композиції», - запевняє Світлана Миколаївна.