Зрада – зарубцьований шрам на серці

 І сімейна драма не буде стосуватися власної родини.
Пробачити і зберегти родину?
Анастасія була впевнена, що їй поталанило із чоловіком Олегом: вродливий, кремезний, забезпечував родину і до неї ставився з трепетом. У подружжя народилося двоє синів. Працюючи на службовому транспорті, Олег почав затримуватися на роботі. На виправдання говорив, що начальство попросило звозити у справах (після робочого дня), то наче автівка вийшла з ладу серед дороги чи замовлення терміново слід було забрати. Словом, як виявилося, на вигадки був мастак.
Мені «доброзичливці» говорили, що бачили мого Олега то з однією молодицею, то з іншою. Всі розмови з ним не давали жодного результату. Чоловік не заперечував фактів зради, але й не обіцяв, що більше такого не повториться. Після чергового сімейного скандалу з вимогою залишити коханку і зберегти родину заради синів, зібрав речі та пішов до батьків. Наші хлопці вже розуміли, що відбувається, але мовчки спостерігали за родинними стосунками. Врешті, я переступила через сором та гордість і пішла просити Олега повернутися додому. Вернувся, але ненадовго. Через кілька місяців у селі знов пішли чутки, що неодноразово бачили мого благовірного із черговою пасією в кафе і на ринку, де купував їй недешеві речі. Знов – скандал, і знову він пішов з дому, але цього разу до коханки. Через тиждень я все ж повернула його додому, чоловікові походеньки стали регулярними. Було ще кілька коханок. Всі мені говорили, мовляв, навіщо він тобі потрібний? Терпіла приниження, осудливі погляди (а працювала я медиком), аби зберегти родину і батька синам, – розказує Анастасія.
Нині вже обом за п’ятдесят. Подружжя живе разом, у синів свої сімї, вони вже подарували батькам онуків. Олег вже не заводить коханок. Наче й спокій панує в родині, та молоді роки в Анастасії асоціюються із ганебними фактами зради, брудними плітками, приниженнями, сльозами. Словом, жіночими стражданнями. Та ще гірше – у жінки зіпсована нервова система та занижена самооцінка.
«Як з очей, так і з думки”
Традиційно в сезон відпусток статистика поповнюється новими зрадами на відпочинку. Один такий позашлюбний зв'язок зруйнував родину Ніни.
Перед тим, як створити сім'ю, Ніна довго вагалася. Була хоч і горда, але врода давала можливість самій обирати того єдиного із числа претендентів на її руку і серце. Через рік після одруження з Миколою у них народилася донька. Звісно, Ніна постійно приділяла увагу дитині. Микола з розумінням ставився до цього. Жінка була щасливою, вважаючи, що їй справді пощастило з чоловіком. Навіть на море поїхав з двома холостими колегами-чоловіками. Наче пелена спала з очей, коли вона дізналася, що Микола там зрадив її з іншою жінкою. Його товариші, з якими їздив на море, зробили ведмежу послугу, розповівши «потрібним» людям про Миколину інтрижку.
– Він не заперечував своєї провини. Просив пробачення і клявся, що більше такого не повториться. Але зрадив раз, значить вчинить так ще. Може, якби я не дізналася про той випадковий зв'язок, який, мабуть, і не мав би продовження, не було б зруйнованого шлюбу, але ми розійшлися. Доньку виховувала сама, допомагали батьки. Було дуже важко, особливо фінансово, адже Іра підростала, а з нею зростали потреби, далі – навчання. На весілля донька особисто запросила батька. Та він не приїхав, а лише передав конверт з грошима. В глибині душі я шкодую, що моя гординя не пробачила Миколі зраду. В душі хотіла, щоб він вернувся, та оті плітки, розмови знайомих, близьких, відчуття приниженої гідності виявилися сильнішими від мене. Я й досі сама, хоч і були стосунки, та не склалося. Переживаю, щоб шлюб моєї доньки був вдалим, – каже Ніна.
Думка психолога
Зрада – показник сімейної кризи. Значить, стосунки у шлюбі не задовольняють одного з партнерів. Психологи кажуть, що зрада може зруйнувати сім'ю, а може і зміцнити її, якщо зробити правильні висновки. Важливо зрозуміти: фізична чи моральна зрада відбулася, чому чоловік чи дружина зрадили? За поривом сексуального незадоволеного інстинкту, адже ви на відстані, чи за покликом серця – бажання почути, самоствердитися. Тобто, яка зрада відбулася – фізична (тільки секс) чи моральна, духовна, відчуття спорідненості.
Якщо метою був секс з іншим партнером – це наче пригода, самоствердження свого Я, потяг, пристрасть. Коли мета була відволіктися від буденності, тобто порівняти нову людину з вами, то поштовхом до цього завжди є незадоволення сімейним життям, переоцінка цінностей. У другому випадку тяжко врятувати стосунки, та й чи варто?
Щодо відпочинку на морі, то сама атмосфера відпустки (фізичне та моральне розслаблення, шелест морських хвиль, повільна музика, алкоголь) наче підсвідомо провокує до зради – спробувати щось нове. Якщо зрада на курорті була лише фізичною і постає питання: розповідати чи ні? Можу твердо сказати – ні! Якщо хочете зберегти шлюб і стосунки, не зізнавайтеся. До речі, чоловікові набагато складніше пробачити і забути зраду, ніж жінці, – каже психолог. – Часто жінка примушує себе зробити це заради дітей. Але дітям важлива не сама система сім'ї, а стосунки між батьками. Для дитини краще спокійно спілкуватись окремо з мамою і татом, які розлучені, ніж постійно жити у ситуації стресу, сварок, докорів – такі умови будуть руйнувати сформовану в дитини систему сімейних цінностей і ролей чоловіка і дружини, що може спровокувати проблеми у побудові власних інтимних сімейних стосунків.
Чи варто зберегти шлюб, якщо ви дізналися про зраду? Так, варто! Але розставте пріоритети, чого ви бажаєте, очікуєте, чи зможете пробачити? Насправді будь-яка жінка ніколи до кінця не зможе пробачити свого чоловіка за зраду. Це шрам на серці, а час лише може утворити рубець на ньому. Однак, якщо ви все-таки вирішили пробачити чоловіку зраду, не дорікайте при кожній нагоді йому за це. І не діліться із своєю проблемою з друзями або родичами.
До теми, вчені опитали 3334 чоловіків та жінок, які зрадили своїм партнерам. У людей, що дізналися про зраду коханої людини, симптоми були схожі з тими, що спостерігаються у пацієнтів, які перенесли різні травми. Більше половини опитаних скаржились на безсоння та інші проблеми із сном, мали труднощі з концентрацією уваги, починали боятися майбутнього.

Віта КОНОВАЛЕНКО.