“Мені 47. На роботу візьмете?”

 На сайтах вакансій іноді можна знайти оголошення, які ставлять вікові обмеження для потенційних працівників. Наприклад: “На роботу потрібен медіа-консультант. Вимоги: вік 22-32 роки, вища освіта, досвід роботи у продажах, комунікабельність” або “Керівник-адміністратор Хмельницької філії компанії. Жінка, 23-28 років, вища освіта, досвід роботи на керівних посадах від 1 року”.
Після ухвалення Закону України “Про зайнятість населення” у 2013 році такі обмеження зникли із газетних оголошень (але в Інтернеті частково залишилися). Так, стаття 11 цього закону забороняє в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Втім, навіть якщо в оголошенні не вказаний потрібний вік претендента, дискримінація може бути прихованою: після співбесіди відмову просто не пояснять або пообіцяють зателефонувати. Однак дзвінка доведеться чекати довго...

“Друге запитання — скільки вам років?”
Люди старшого віку часто скаржаться, що їх не хочуть брати на роботу через вік. Наприклад, 48-річна Валентина Кузьмінська регулярно переглядає газети і телефонує за оголошеннями, які пропонують роботу прибиральницям, пакувальницям чи продавцям.
“Перше запитання, яке ставлять, — як вас звати, друге — скільки вам років. Після відповіді кажуть: “Вибачте, але ми шукаємо молодшу”. Як правило, віковий ліміт — до 35 років”, - розповідає жінка.
Аналогічна ситуація у 58-річного Миколи Іванова, який залюбки б змінив свою теперішню відповідальну та нервову роботу адміністратора на іншу, але за два роки до досягнення пенсійного віку знайти іншу пропозицію не може.
Труднощі виникли і в 52-річної Тетяни, яка зверталася і в центр зайнятості, і в кадрове агентство у пошуках посади бухгалтера.
“В центрі зайнятості мені не змогли знайти роботу, в кадровому агентстві запропонували дві вакансії, одна з них була двомісячної давності, а друга — взагалі не дійсна. Згодом я знайшла роботу бухгалтера самотужки на державному підприємстві, але зарплату практично не платять”, - розповідає жінка.

50 на 50
Кореспонденти “Проскурівського телеграфу” вирішили зателефонувати за різноманітними оголошеннями, які пропонують вакансії, і дізнатися, як часто роботодавці цікавляться віком претендентів.
За оголошеннями про роботу прибиральниць, швачок, в’язальниць, вишивальниць, продавців про вік рідко запитували (двічі із десяти), одразу пропонували прийти на співбесіду. На запитання: “А мені 47 років, ви мене можете взяти?” як правило, відповідали: “У нас немає обмежень за віком”.
На посади офіціантів, торгових представників і агентів, адміністраторів ресторанів, мерчендайзерів, консультантів та менеджерів про вік запитували частіше (9 разів із 16).
Для вакансій, які вимагають важкої праці та чоловічої сили: різноробочий, вантажник, двірник, працівник на склад про вік запитували одразу (чотири рази із чотирьох), втім на відповідь “47” чи “52 роки” відповідали: “Добре, приходьте на співбесіду”. Можливо, для такої посади це ще нормальний вік, або ж, навпаки, на важку роботу не хочуть брати надто молодих і примхливих, які довго не затримаються?
Отже, якщо підбити цифри, виходить, що про вік поцікавилися 15 разів із 30, тобто у половині випадків. І найбільше вік працівників турбує роботодавців у так званих “елітних” чи “представницьких” посадах, коли людина буде “обличчям” фірми чи працюватиме безпосередньо з клієнтами.

Вихід є
Але не варто впадати у відчай, якщо вам за 40, особливо якщо у вас є досвід, знання і великий стаж. У деяких сферах роботодавці віддають перевагу зрілості над молодістю.
Наприклад, власниця мережі кіосків на Хмельницькому ринку Людмила шукає для роботи продавцями жінок віком 40-50 років.
“Вони відповідальніші, серйозніші, до того ж навряд чи підуть у декрет чи на лікарняний з маленькою дитиною. А молодим — одні хлопці і гулянки в голові, - запевняє вона. - І я не одна така, багато знайомих наймають старших продавців”.
45-річна Ірина Мельник за освітою бухгалтер. Вона не змогла знайти роботу за фахом, тому вирішила спробувати себе у торгівлі.
“Спочатку я працювала продавцем молочних продуктів, тепер — у фірмовому магазині, що продає курятину від виробника”, - розповідає пані Ірина і запевняє, що роботою цілком задоволена.

Про що говорять цифри
За результатами дослідження, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень, кожна третя особа у віці 45-59 років стикається з віковою дискримінацію у трудовій сфері, зокрема, понад 23% опитаних — при працевлаштуванні. До речі, чоловіки та жінки зустрічаються з цією проблемою однаково часто. Освіта, як і стать, суттєво не впливають на вікову дискримінацію: серед дискримінованих кількість людей зі середньою, середньою спеціальною та вищою освітою приблизно однакова.
Втім, з віковою дискримінацією люди зустрічаються не лише після сорока. За даними опитування, проведеного HR-лігою, майже 80% респондентів відчули її на собі. Для фахівців до 25 років – це занадто молодий вік, тим, кому 35-45, відмовляли як через молодість, так і через занадто великий вік, а після 45 часто працедавці вважають претендентів занадто старими для роботи у них.
Для жінок існують додаткові обмеження – можливість виходу в декрет або часті лікарняні по догляду за маленькими дітьми.
Виходить, що найбільше шансів не потрапити під різноманітні обмеження у чоловіків віком 25-35 років.

Думка експерта

Анатолій Стасишин, адвокат:
“Людьми, які вже мають значний досвід роботи, важче маніпулювати”
“Однією з найважливіших гарантій реалізації права на працю є заборона необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу. Відповідно до статей 24, 43 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права на працю незалежно від статі, походження або інших ознак. Згідно з частиною1 статті 4 Закону України “Про зайнятість” та статті 5-1 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.
Разом з тим, в Україні досить розповсюджена практика дискримінації за віком і в цій сфері досить багато проблем. Зокрема, відмова прийняти на посаду людину, якій 50 або 40 років, вмотивована, в першу чергу, тим, що такими людьми, які вже мають досвід роботи, важче маніпулювати. І набагато простіше це робити з молоддю, яка щойно починає свій трудовий шлях.
Як правило, роботодавець ніколи не вказує, що відмова прийняти на роботу пов’язана з досягненням певного віку, а відтак, такі спори досить рідкісні в судовій практиці. Проте в усіх подібних випадках я рекомендую звертатися до суду та вимагати поновлення своїх прав, оскільки вони надійно захищені чинним законодавством”.

Інна Білик, заступник директора Хмельницького міського центру зайнятості
“У старших спеціалістів достатньо переваг, головне — звернути на них увагу роботодавців”
“Багатьом людям в певному віці доводиться шукати для себе нову нішу і навіть змінювати вид діяльності. У цьому разі дуже важливо вміти адаптуватися до сучасних умов. Незважаючи на вікові стереотипи, які часто диктують ставлення наймачів до претендентів, у спеціалістів старшого покоління достатньо конкурентоспроможних переваг на ринку праці. Завдання полягає в тому, щоб звернути на них увагу роботодавців.
З набуттям чинності нового Закону України “Про зайнятість населення” особи, старші від 45 років із страховим стажем не менше, ніж 15 років, отримали право до досягнення пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності. Вартість такого ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не вище ніж 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (сьогодні це 12180 гривень). Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Особа може самостійно обирати професію чи спеціальність для перепідготовки або підвищення кваліфікації з переліку професій, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а також навчальний заклад, в якому вона бажає здійснювати навчання, та форму навчання. Протягом 2013 року у Хмельницькому міському центрі зайнятості ваучер отримали 72 особи. Право на отримання ваучера має не тільки безробітний, а й інша особа, незалежно від зайнятості, за умови відповідності вищезазначеним вимогам”.