Дерев’яну церкву у Плужному не змогли врятувати від вогню ні люди, ні …янголи

 У Плужному, що на Ізяславщині, селяни і досі не можуть оговтатись від страшної пожежі, яка знищила їхню перлину – майже столітню дерев’яну Свято-Михайлівську церкву, яка була окрасою й предметом гордості не лише їхнього села, а й усієї області. Вона вигоріла дотла чотири з половиною роки тому – ввечері 9 жовтня 2010 року за досить дивних обставин. В офіційну версію про коротке замикання дротів у Плужному не вірить ніхто. Переконані – був підпал. Адже рубильник у храмі тиждень був вимкнутий – служба за кілька днів до пожежі там не проводилась.
Один із місцевих хлопців зняв пожежу на телефон. Коли ж передивився відзняте, довго не міг зрозуміти, звідки над палаючою вночі церквою взялися білі пташечки, які то залітали, то виринали із вогнища. Вже розглядаючи відео на комп’ютері, побачив у білому мареві, що виривалось на волю із полум’я, …ангела. Селяни переконані, що рукою дитини, яка ці кадри знімала, «щось водило». Й це «щось» допомогло їй зафіксувати ангела, який проявився лише на відео.
Настоятель храму Леонід Демчук каже, що бачив того страшного вечора над палаючою церквою білих голубів, а сільський лікар – ангелів. «Наша церква була святого архистратига Михайла, – каже отець Леонід. – Напевно, це він був під час пожежі, намагався врятувати святині з оповитого вогнем храму». Але вогонь знищив все: і ікону з Афону, і 200-річний антимінс, і камінь з Єрусалиму, освячений біля Гробу Господнього. Від майже столітньої дерев’яної церкви залишився лише вівтарний камінь престолу…
На фундаменті прадідів й з цегли …колишніх казарм
Але громада села не опустила руки – наступного ж дня після пожежі зібрався виконавчий комітет й люди прийняли рішення про створення громадського комітету з відбудови церкви. «Якщо ми будемо сидіти і плакати, нового храму не збудуємо», – звернувся тоді голова Плужненської сільської ради Віктор Максимчук до громади. Селяни часу дарма не гаяли – вирішили звести на попелищі новий храм, цегляний. До цієї справи залучили студентів-архітекторів з Рівного, які кілька місяців працювали над проектами, а по закінченню роботи презентували їх громаді. За основу взяли проект вихідця з Плужного Віталія Вербицького, а усі необхідні розрахунки провів досвідчений архітектор з Шепетівки.
Як розповідає отець Леонід, коли почали розкопувати згарище, наткнулися на кам’яний фундамент. «Тоді прораб нам сказав: «Не треба нового фундаменту, давайте дослідимо цей», – згадує Леонід Демчук. – Після численних аналізів та досліджень нам підтвердили припущення прораба, що на фундаменті прадідів можна зводити новий храм».
В селі кажуть, що біда, як ніколи, згуртувала людей. У будівництві нової церкви задіяне все село, адже чекати на сторонню допомогу немає звідки. У 2011 році довели до пуття фундамент, у 2012 – звели стіни по вікна. 2013 року взагалі нічого не будували – лише звозили цеглу. Щодня з села їхало шестеро-семеро людей набивати й заготовляти цеглу – розбирали старі будівлі військових казарм в Ізяславі. Навіть ті, хто ніколи не ходив до церкви, пішли бити цеглу. А за зібрані громадою гроші – докупили нової. Цього року, після Пасхи планують почати вимуровувати стіни. Сподіваються, що хоча б на стінову частину вистачить. А на те, що зводитимуть церкву з цегли колишніх казарм – не зважають. Кажуть, вона набагато міцніша за сучасну.
Зараз нова Свято-Михайлівська церква піднялась вже по вікна, а богослужіння поки правлять у колишній конторі колгоспу, яка знаходиться через дорогу від знищеної вогнем церкви. Але на великі свята: Великдень, Водохреще, Преображення селяни обов’язково збираються біля місця, де з попелища постає новий храм. А ще вони вірять, що ангелу, який залишився без прихистку, сподобається нова домівка й він обов’язково в ній оселиться.

Отець Леонід вірить, що знайдуться небайдужі, які допоможуть з будівництвом нового храму.

Пожертви на будівництво нової Свято-Михайлівської церкви можна перерахувати на р/р 26006318811187, код 37138801, МФО 315784, Ізяславська філія Ощадбанку 10022/088.