ye-logo.v1.2
25 Листопада, 2020

Царина ірисів

Суспільство 5089
Фото: автора

Сезон цвітіння ірисів нині у розпалі.

 Ми знайшли мальовничу місцину, де цих вишуканих квітів зібралося близько… тисячі сортів. На садибі голови правління Української спілки ірису Алли Черногуз із с. Погреби Глобинського району, що на Полтавщині, очі розбігаються від різноманіття цих квіток, їх палахкотіння на сонці. Це не ті «півники», які ми звикли бачити біля подвір’їв та у садах простих поціновувачів їх краси. Тут ростуть нові та найновіші сорти метрів австралійської та американської селекцій, які диктують сучасну «ірисову» моду, а також – сорти вітчизняної селекції. З останніх – більшість виведені власноруч Аллою Черногуз. Вона сама схрещує іриси, дбайливо працює над ними аж до дозрівання насіння. Найбільше у селекціонера високих ірисів борідкових сортів, а наразі вона поступово перекваліфіковується на неборідкові види: ірис спуріа та луізіанські іриси.
«Вирощуванням ірисів треба просто «захворіти». Це квітка, яку треба бачити тільки квітучою у ґрунті. Дуже цікаво спостерігати, як народжується новий сорт. Коли купуємо – все просто: знаємо форму, колір. А щоб отримати очікуваний сорт, ладна роками всі зусилля прикладати. Чекати цвіту нового сіянцю потрібно щонайменше два-три роки. У мене кожен корінчик – то новий сорт. Колекціонери ірисів з часом, зазвичай, починають запилювати іриси і займатися селекцією. Це сталося і зі мною», – розказує Алла Михайлівна. До теми, одним із головних завдань Української спілки ірису, якій у липні буде 4 роки, є поширення ірисів вітчизняної селекції. Адже наші сорти нічим не поступаються імпортним, особливо, що стосується їхньої стійкості до хвороб та кліматичних умов країни.
Це нині пані Алла має такий багатий іридарій із сортами власної селекції. А починалося все більше двох десятків років тому. Якось на зупинці увагу жінки привернула самотня бабуся, яка продавала з бідончика іриси. На той час то були сортові квіти. Співрозмовниця купила букет і з того часу вирішила сама займатися сортовими ірисами. Хоч за фахом жінка – математик, проте жилка до праці на землі, вирощування квітів була в неї давно. Випускницею вона хотіла бути біологом, але на неї вплинули думка та переконання матері – стати вчителем.
«Свого часу моєю настільною книгою була науково-популярна книжка Георгія Родіоненка, відомого у світі вченого-ботаніка, який все життя займався ірисами, та відомий як «доктор Ірис». Я мріяла зустрітися з ним і мені вдалося. Але це довга історія. Нині моїм наставником є Борис Правдивий – відомий найстаріший український селекціонер, який навчив мене деяким тонкощам цієї справи», – продовжує Алла Михайлівна.
«Сестра Либідь», «Мій оберіг», «Гуцулка Ксеня», «Два кольори», «Полтавчанка», «Терновий вінок», «Карпатська ватра, «Місячна ніч» – назви деяких сортів ірисів Алли Черногуз. Серед сортів – «Танго журавля», поповнення ним своїх колекцій найбільше чекають колекціонери, бо він має незвичайну борідку, що закінчується густим рюшем. До придумування назв вона залучає не тільки свою родину, а й друзів, знайомих. Свої сорти пані Алла реєструє в Американській спілці ірисів, яка веде реєстрацію сортів ірисів в усьому світі.
«Є в мене сорт «Берегиня» та «Раїса Кириченко», названі на честь відомої співачки. Для його реєстрації я брала дозвіл у її чоловіка Миколи Кириченка. Асоціація тієї квітки, точніше поєднання кольорів, – світло-бузкового та яскравої фуксії дуже нагадували одну із сценічних суконь Берегині української пісні. Ці сорти я висадила у її рідному селі Корещина біля будинку-музею», – продовжує Алла Михайлівна.
Співрозмовниця говорить, що ірис – рослина першої половини дня. Це швидше сухолюб, ніж любитель вологи. Від надлишку води в ірису може з’явитися гниль. Не любить він глибокої посадки – буде дрібний цвіт, а може й взагалі – не квітнути. Іриси-гібриди дуже чутливі до хвороб.
Усі свої сорти ірисів Алла Черногуз любить: однаково чекає їх цвіту, доглядає, піклується за всіма. Але все ж вимогливо вибирає кращий із кращих. І якщо на перший погляд пересічній людині всі ці іриси здаються квітами неймовірної краси, то пані Алла професійно відбраковує рослини, аби були тільки ті, що їй до смаку, ті, які можна вдосконалювати і реєструвати як новий сорт.
Днями співрозмовниця повернулася із чергової виставки ірису, яка 23-25 травня відбулася в Києві, у ботанічному саду ім. М. Гришка. Алла Черногуз - єдина представляла там Полтавську область. Її сорт ірису «Карпатська ватра» визнано кращим «червоним» ірисом.

На фото: Алла Черногуз серед своїх ірисів відчуває себе комфортно.

Віта КОНОВАЛЕНКО.
 

 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую