Дмитро Верміяш із Летичівщини вирощує на плівці кавуни з жовтою мякоттю

 Легше перерахувати овочі, які не ростуть на грядках у Дмитра Верміяша із села Сахни Летичівського району. Чоловік разом зі своєю дружиною Мар'яною, трьома рідними дітьми та прийомним сином, якого також вважає рідним, ось уже 30 років займається вирощуванням городини. За цей час завдяки безмежній любові до землі та наполегливій праці, Дмитро Гаврилович здобув безцінний досвід, що дозволяє йому збирати щедрі врожаї. До прикладу, цибулю городник вирощує двічі за літо, баклажани у нього родять вагою до 1 кг, а помідорами забезпечує не лише всі навколишні села та районний центр, а навіть годує ними рибу у ставку, який орендує. Спеціалізується він і на вирощуванні болгарського перцю. Свого часу на його ділянці росло близько 50 сортів цього смачного вітамінного овоча.

Томати на грядках  у фермера ростуть без кілочків, в "настил".

“Потрібно намагатися збирати своє насіння”

Починав Дмитро Гаврилович свою “городницьку кар'єру” з вирощування помідорів. Перепробував безліч сортів. Й досі намагається щороку саджати в себе на грядці якусь “новинку”. А грядки у Верміяшів не зовсім звичайні. На полі, скільки сягає око, встелився червоний килим. При цьому томати на ньому ростуть як у південних районах країни — без кілочків, в “настил”. Тобто, рослини ніби в'ються по землі, при цьому як низькорослі сорти, так і високорослі чері.
“Як на мене, то найсмачніші помідори сортів “Андромеда”, сливоподібні раньостиглі “Пето”, детермінантні “Ляна” та високоврожайні “Солероссо”, - каже Дмитро Гаврилович. - Особливо подобається “Андромеда” - надзвичайно врожайний сорт, який дозріває вже на дев'яностий день. Середня вага помідора сягає 100 г. Всі плоди правильної округлої форми, пружні, зі смачною м'якоттю. Саме тому їх рекомендується використовувати для консервації. Проте нині дуже важко знайти якісне насіння. Досить часто на упаковці пишуть одне, а насправді виявляється зовсім інше. Так і купують городники “кота в мішку”. Тому потрібно намагатися збирати своє насіння. Якщо якийсь сорт вам сподобався, потрібно зачекати, щоб плоди “перестигли”, зібрати їх, розім'яти та залишити на 3-4 дні “дозрівати”. Все насіння має впасти на дно. Потім його слід зібрати та сушити на сонечку. Зберігати краще в полотняних мішечках.
Для помідор дуже важлива сівозміна. Тому ще з осені подбайте про місце, на яке наступного року висаджуватимете розсаду. Не рекомендується робити це у сусідстві з картоплею, адже пасльонові дуже бояться хвороб. Переконався на власному гіркому досвіді: тільки почорніє картопля, одразу ж за нею помідори. Найкраще рятує від фітофторозу “Радоміл”. Ним достатньо обробити рослини двічі. Це така собі “швидка допомога” для томатів”.

“Минулоріч у нас на городі були “рябенькі” вагою до 11 кг!”

Подружжя Верміяш вже багато років поспіль вирощує кавуни не гірші, ніж у південних областях. І навіть кращі, бо екологічно чисті. Баштанні ростуть на полі за селом на політиленовій плівці.
“Минулоріч у нас на городі вродили “рябенькі” кавунчики вагою по 11 кг, - каже городник. - Саджаємо на звичайну білу політиленову плівку, вони так краще ростуть, адже під нею зберігається біотепло. Чорна ж плівка та агроволокно такого ефекту не мають. Поліетилен вигріває коріння, воно росте вглиб і витягує соки з підгрунтових вод. Для посадки в плівці слід вирізати круглі отвори за діаметром горшків, у яких росте розсада (10-12 см), на відстані 1-1,2 м в шаховому порядку. В отворах зробити ямки такої глибини, щоб вийнята з горщика розсада була посаджена на декілька сантиметрів нижче рівня ґрунту. Поливати краще нагрітою на сонці водою із розрахунку 1-1,5 л на рослину. За сприятливих погодних умов ці великі ягоди самі ростуть, жодних пестицидів не потрібно. Цьогоріч вперше посадив нові темно-зелені кавуни. Вони за вагою трішки поступаються своїм смугастим сородичам, але дуже солодкі. Цікавий сорт “Яна”. Він надзвичайно смачний та має яскраво-жовту м'якоть”.