clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

3200 і нові штрафи: хто і як перевірятиме працедавців

Від самого початку цього року уряд поставив перед собою досить амбітне завдання – взяти під пильний контроль виплату мінімальної зарплати в розмірі 3 200 гривень.

Тобто перевіряти бізнес – чи не видає він, бува, зарплати в "конвертах"? Хто ходитиме з перевірками та які штрафи загрожують "недобросовісним" роботодавцям – читайте далі.

Джерело: 24tv.ua

Щедра урядова ініціатива – підвищення мінімальної зарплатні вдвічі до 3200 гривень – і стане причиною перевірок приватних підприємств. Адже, за підрахунками інспекторів із праці, близько 10 мільйонів українців, які отримують зарплати, узагалі не платять податків.

Хто перевірятиме?

Моніторити виплату роботодавцями мінімальної зарплати найманим працівникам буде спеціальна Міжвідомча група на чолі з віце-прем'єром Павлом Розенком, котра, за словами прем'єр міністра України, буде "відновлювати справедливість на місцях". Такі групи мають бути створенні в кожній області, їх завдання – реагувати на скарги від працівників на своїх "шефів".

Додаткові повноваження також отримали органи місцевого самоврядування. Антон Куц, адвокат, керівник практики вирішення конфліктів і спорів JUSCUTUM в коментарі сайту "24" пояснює: в подальшому планується створення відповідних груп на рівні областей. Робочу групу має очолити людина за посадою не нижче рівня заступника глави ОДА. Також туди мають бути включені представники освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери, територіальних підрозділів Пенсійного фонду, податкової, Державної служби праці. Це будуть так звані "групи реагування".

Враховуючи, те що структура ще встановлюється, важко сказати, якої активності можна чекати від таких груп, – каже Куц. 

І додає: підприємства, що не підвищили заробітну плату до належного рівня або порушують права працівників, можуть чекати на "нових гостей" і "нові проблеми".

Для контролю ситуації в недержавному секторі представники таких обласних груп повинні співпрацювати з уповноваженими організацій профспілок та роботодавців. Ці організації повинні доводити інформацію про порушення, групи, в свою чергу, мають реагувати на порушення.

Куди звертатися працівникам?

У Кабміні видали вказівку про негайний розгляд скарг працівників з питань порушення їх трудових прав, наголошує адвокат. Планується створити додаткові комунікаційні можливості для цього. Які саме засоби комунікації будуть використовуватись, буде вирішуватись на місцевому рівні – скоріш за все, це будуть "гарячі лінії".

Працівникам, яким не виплачуються належні суми, необхідно звертатись як до роботодавця і профільної профспілки, так і шукати допомогу в ОДА. В іншому їхні права залишаються без змін, підкреслює Куц.

Чи матиме це ефект?

Як відзначила в коментарі сайту "24" Олександра Бетлій, координатор проектів Інституту економічних досліджень та політичної консультації, говорити зараз про робочі перевірки рано, принаймні, допоки нічого не ухвалено конкретно. Наразі лише розробляється проект наказів та регуляторні акти Державною інспекцією праці, Кабінетом Міністрів, Мінсоцполітики, тобто органами, що відповідають за ринок праці.

Наскільки це буде ефективно, залежить від того, що буде прописано. І як це втілюватиметься в життя,
– відзначила Бетлій.

На думку Віктора Тарана, експерта групи публічних фінансів Реанімаційного пакету реформ, очевидно, що у деяких сферах, наприклад, будівельних компаніях, у яких працюють наймані робітники, позитивний ефект перевірки матимуть. Те ж саме стосується і сезонного заробітку, зазначив він в коментір сайту "24". Адже є шанс, що ці люди вимагатимуть захисту своїх прав. Цей сегмент ринку, за словами експерта, становить 15-20%, і вивести з тіні його буде найлегше. Інша справа – великі компанії, у яких працівники працюють довго і системно. Вони, каже Таран, навряд чи будуть скаржитися на свого роботодавця.

Головна ідея уряду полягала в тому, щоб поступово виводити з тіні заробітні плати. Тому навіть той невеликий ефект, який буде, позитивно вплине на загальний баланс бюджету та власне дефіцит Пенсійного фонду, підсумував Таран.

Які штрафи?

Утім, найбільше дискусій на початку цього року викликали нові розміри штрафів у сфері законодавства про працю, зауважує в коментарі сайту "24" юрист PLP Law Group Олег Новинський. Зокрема, суттєвих змін зазнала ст. 265 Кодексу законів про працю України, яка, окрім нових санкцій, передбачає збільшення старих штрафів, які прив'язані до мінімальної зарплати у 3200 гривень.

Отже, якщо роботодавець не допустив до проведення перевірки "інспектора" або перешкоджав її проведенню – штраф дорівнюватиме 3 розмірам мінімалки, тобто 9,6 тисячі гривень.

А якщо роботодавець знову ж таки не допустив або перешкоджав проведенню перевірки, мета якої – знайти неоформленого співробітника чи оформленого на неповний робочий час (у разі фактичного виконання роботи повний робочий час) та виплату заробітної плати в "конверті" – санкції сягатимуть 100 розмірів мінімальної зарплати, а це 320 тисяч гривень.

Якщо роботодавець порушив інші вимоги трудового законодавства, муситиме сплатити штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати – 3,2 тисячі гривень.

Старі штрафи, що залишилися

Окрім нових, ніхто не відміняв і старих санкцій. Так, минулого року за кожного неоформленого співробітника загрожував штраф у розмірі 43,5 тисячі гривень (30 мінімальних зарплат), після зростання мінімалки за це ж правопорушення доведеться заплатити 96 тисяч гривень. Такий же штраф буде у тому випадку, якщо працівник оформлений на половину ставки, а фактично працює повний робочий день.

Якщо роботодавець додатково не оплачує роботу в нічний час та на вихідних – доведеться заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат – 32 тисячі гривень. Якщо зарплату затримали, підприємець повинен буде заплатити штраф у розмірі 9,6 тисячі гривень.

А за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" – роботодавцеві скажуть платити 32 тисячі гривень за кожного працівника.

Точно 320 000 гривень?

З описаних санкцій в очі кидається штраф у розмірі 320 тисяч грн за недопущення або перешкоджання проведенню перевірки, який у більшості роботодавців викликав великі сумніви щодо його адекватності, зауважує Олег Новинський. Воно й не дивно, так як цей штраф перевищує розмір більшості штрафів, передбачених за вчинення деяких кримінальних злочинів.

Новинський пояснює: методика визначення розміру будь-якого штрафу повинна дотримуватись принципу співмірності шкоди, заподіяної правопорушенням, "тяжкості" завданої шкоди та міри відповідальності. Тобто держава повинна подбати про певний баланс між засобами впливу, які застосовуються до правопорушника, адекватною оцінкою його протиправних дій та метою, яку хоче досягти держава.

Очевидно, що міра покарання (розмір штрафу у розмірі 320 тисяч гривень) значним чином може посилити функцію запобігання правопорушень в сфері окремих питань дотримання законодавства про працю, але однозначно не є адекватною та співмірною тяжкості даних правопорушень,
– коментує Новинський.

Законодавець пояснює значний розмір санкцій тим, що через несплату податків і внесків з "тіньових" заробітних плат фахівець країна втрачає мільярди гривень, які повинні були б потрапити до держбюджету, у пенсійний та інші страхові фонди.

Нелегка боротьба

З іншого боку, на думку юриста PLP Law Group Олега Новинського, боротьба з "сірими" заробітними платами буде для держави нелегкою. Адже за законами ринкової економіки, підприємець готовий платити працівникам не стільки, скільки вони заслуговують, а ту суму, яку працедавець може собі дозволити платити, щоб забезпечити належний прибуток. А тому, зазначає юрист, бюджет на зарплату майже завжди один й той самий, не дивлячись на те, повністю офіційна вона чи ні.

До того ж, підкреслює Новинський, як показує практика, при належній обачливості на підприємстві, контролюючому органу практично неможливо виявити та довести правопорушення в сфері законодавства про працю, якщо сам працівник не буде співпрацювати з даним контролюючим органом та не викладе йому всю правду. Однак про ефективний соціальний захист працюючого населення не може йти мова, якщо частина цього ж населення нерідко сама не хоче, щоб держава їх захищала, елементарно не відстоюючи власні трудові права.

Водночас, зазначає Куц, уряд розуміє, що недоплата заробітної плати не лише впливає на добробут і настрій населення, а й забезпечує додаткове наповнення бюджету. Тому, чекаємо на наступні кроки "боротьби з конвертами".

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Гарячі лінії

> <

Архів новин

<<Вересень 2017>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30