ye-logo.v1.2
17 Вересня, 2019

Доторкнутися до святинь

Ірина ОЛІЙНИК, Михайло ЖИЛА Суспільство 3795 1
До образу на дереві приходять люди з усіх населених пунктів області.“Думаю, подібні знаки Бог дає для того, щоб люди задумалися  про своє життя”, – каже протоієрей Віктор.
До образу на дереві приходять люди з усіх населених пунктів області.. Фото: Фото Михайла ЖИЛИ.

Божі знаки, які час від часу з’являються на Хмельниччині, вселяють в людей не лише віру, а й зцілюють тіло та душу

Вірити в чудеса чи ні – справа кожного. Але те, що вони примушують нас замислитися над тим, що не всі таїни піддаються людському осмисленню, – це так. На Поділлі такі святині стали місцем паломників не лише нашого краю, а прочан з різних куточків країни.
Спаситель дарує здоров’я
У Віньківцях в місцевому Святовоскресенському храмі є ікона Єрусалимської Божої Матері, до якої ідуть за зціленням миряни вже багато років. Цій іконі понад три сотні років. Зображення Спасителя на руках у Божої матері, здавалося б, нічим особливим і не вирізняється, але ноги малого Ісуса, які видно з-під риз, завжди теплі! Навіть якщо в приміщенні мінусова температура. Хто до них торкнеться, попросить в Бога здоров’я, той зцілюється.
До образу на дереві досі йдуть прочани
Цьогоріч у селі Велика Ведмедівка, що на Красилівщині, на зрізі гілки ясеня з’явився образ, схожий на ікону. Місцеві називають це знаком Божим. Про диво дізналися мешканці навколишніх сіл і районних центрів. Старий ясень росте на подвір’ї родини Ковальчуків. Дереву більше 70 років. Ясен, на котрому зрізали гілку, виріс майже поряд із  старою церквою, розібраною колись більшовиками. А церковні двері були  якраз навпроти дерева.Тут до 1933 року стояла дерев’яна церква. Потім її більшовики переробили під клуб. Ніхто не хотів з церкви скинути купол разом з хрестом. Один сільчанин таки згодився. Та скоро він згинув. Минулого літа сільчани на місці старої церкви вирішили спорудити храм. Відвоювали в сільради колишню їдальню, і власними силами зробили з неї капличку. «А це ось нам знак Божий», – вважають сільчани.
Не мають сумнівів у Божому благословенні цього місця і прихожани з інших сіл та райцентрів. Вони приходять сюди не лише помолитися, але й приносять свої дари. «Для мене Бог всюди, – каже протоієрей Віктор. – Якщо людина щось бачить, значить для неї там є Бог. До революції були спеціальні церковні комісії, котрі розслідували подібні випадки. Зараз цього немає. Як на мене, то цей образ схожий на старе графічне письмо. Подібною технікою у старину писали ікони. Я там бачу не лише образ Ісуса, але й терновий вінець на його голові. Думаю, подібні знаки Бог дає для того, щоб люди задумалися про своє життя. Для невіруючої людини це диво, а для віруючої – знак. Знак для покаяння. Хтозна, скільки нам ще відпущено на цьому світі».
Лики святих зцілюють від недуг
Відтоді, як у старокостянтинівському напівзруйнованому Хрестовоздвиженському соборі сталося диво, і на стінах храму стали проявлятися лики святих, минуло сім років, а місцеві монахи дбають про святиню, як можуть. Частину накрили поліетиленовою плівкою, аби дощ не руйнував стіни далі. Вхід до башти відгородили дерев’яним парканом та навіть почепили двері, щоб місцева молодь не влаштовувала там посиденьки. Поруч з двома ледь помітними ликами святих – ваза зі свіжими квітами.
Донині немає однозначної відповіді,  чиї саме обличчя проявилися на стінах собору. Ймовірно, це образи святих Діви Марії та Йосифа, відображені у фресках, які прикрашали храм. Переповідають, що тут зберігалася велика святиня розп’яття Христа, до якої ходили паломники та хворі, щоб зцілитися. Нині поклонитися до диво-образів приїжджають прочани з різних країн світу. Монахині розповідають, що багато людей, помолившись і доторкнувшись до святині, позбавлялися від важких недуг. Цікаво, що навіть в архівних документах, які зберігаються в музеї, розповідається історія, пов’язана з цією святинею. Це було 1852 року. В одній сім’ї захворіла трирічна дівчинка. Лікарі батькам не давали ніякої надії. Тоді священик храму Успенської церкви, куди було перенесено розп’яття Христа, молився до нього: «Боже, я відбудую твій храм і поверну святиню назад, якщо ти врятуєш життя цієї дівчинки». За кілька днів дитина одужала.
Як би там не було, але за сім років кожен, хто сюди навідався, схиляючись перед Божим ликом, справді надіється на чудеса зцілення.
 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую