Втратив здоров’я – заплати!

Згадаймо, яким святковим стає наше місто у день випуску курсантів з Хмельницької академії прикордонних військ. Як струнко, під знаменом, у новій формі крокують вони майданом, щиро вірячи, що тепер, після завершення навчання, принесуть користь нашій державі. І, зрозуміло, готові на будь-які подвиги. Проте, держава не завжди відповідає їм тим же.
… Зі 180 чоловік одного з випусків Хмельницької академії прикордонних військ лише п’ять чоловік пішли служити на оперативні застави, тобто, туди, де є порушення кордонів. Всі інші – хто в Бориспіль, хто в Крим, в Керч, на Азовське море… До речі, служити в «гарячі точки» йдуть кращі з кращих, адже їм кажуть, що служба в таких місцях – це престижно, що вони матимуть пільги, і вони щиро в це вірять.
За ширмочкою у казармі – разом з молодою дружиною
Після випуску Я. за розподілом потрапив саме на таку заставу. За три роки служби молодий офіцер нічого, крім подяк, не мав, але сталося так, що, приїхавши у чергову відпустку до Хмельницького, він одружився. Його дружина – студентка одного із місцевих вузів, яка стаціонарно навчалася на факультеті міжнародних відносин, перевелася на заочну форму навчання і поїхала з чоловіком на заставу.
Однак по приїзді він дізнався, що його перекинули в інше місце, де абсолютно не було житлових умов, і сімейне гніздечко молодій парі довелося будувати в казармі, разом із солдатами. До того ж, її чоловік через день ходив у наряд, і молодята майже не бачилися. Його дружина сиділа вдома сама, якщо куточок казарми, відгороджений простирадлом, можна назвати домом. Вона, витончена міська дівчина, не була готова до того, що житиме в казармі з солдатами, що туалет знаходиться на вулиці, і що їй не буде навіть де помитися. Словом, вистачило молодої жінки ненадовго, і, промучившись чотири місяці, ледь не довівши себе до інвалідності, вона поїхала додому. За час, який дівчина прожила на заставі, всі хронічні захворювання, які можна заробити в холоді в казармі, у неї були.
Але перед тим, як поїхати додому, вона поставила перед чоловіком ультиматум: або він обирає сім’ю і їде з нею, або залишається на заставі.
«Чоловік прийняв рішення зберегти родину, – каже правозахисник Андрій Сорокопуд, – і спробував знайти законну можливість бути поряд з дружиною. Перша думка – перевестись із застави за місцем її проживання. Тому, як колишній відмінник, подав документи, аби влаштуватися викладачем у Хмельницькій академії прикордонних військ. Успішно здав усі іспити, але співбесіду не пройшов. Йому пояснили, що він ще молодий і Батьківщині потрібен в іншому місці. Утім, знайшлася «добра» людина, яка порадила йому інший вихід – якщо він систематично порушуватиме устав, його відправлять у запас».
З тієї ж хвилини Я. почав хапати догану за доганою. І протягом трьох місяців офіцера, гіршого від нього, не було в усій українській армії. Керівництво забуло і про подяки, і про грошові премії, тому невдовзі прийняло рішення звільнити Я. в запас із лав української армії через систематичні порушення уставу.
… Минув час, хлопець отримав другу вищу – юридичну – освіту і давно забув про колишні проблеми, але через два роки він отримав позов від військової прокуратури з вимогою повернути державі кошти за час навчання. А це – 18 тисяч гривень. Для молодої родини гроші величезні.
«У нас таких було і було. І всі платять»
«Цікаво, що при звільненні ніхто не поцікавився, що сталося, – продовжує Андрій Сорокопуд. – Адже молодий офіцер впродовж трьох років сумлінно віддавав себе службі, і без причини за кілька місяців відмінник бойової підготовки не може стати ніким».
Як пояснила адвокат Наталя Шустіна, сімейні обставини – це підстава для можливості піти в запас, в разі, якщо Міністерство оборони України не може забезпечити родину офіцера належними умовами. І якщо причиною розриву контракту є саме ці обставини, то вимога повернути державі гроші за навчання є незаконною.
«І таких молодих офіцерів, як Я., дуже багато, – каже Наталя Іванівна. – Це молоді люди, які у 21 рік закінчили навчання, одружилися, і через важкі умови змушені правдами і неправдами звільнятися з армії. Роблячи при цьому помилки, які тягнуть за собою величезні виплати.
Сьогодні справа Я. у впровадженні. Добре, що він вчасно звернувся до нас. Ми написали зустрічний позов, в якому просимо змінити формулювання з «причина звільнення з армії – порушення уставу» на «причина – сімейні обставини».
Вже зібраний пакет доказів того, що розрив Я. з армією стався не тому, до він не хотів служити, а тому, що елементарних житлових умов офіцерам на заставах не створюють. Так, офіцери повинні служити, але вони й мають право на особисте життя, тобто, мати родину, дітей, нормально харчуватися, і хоча б раз в тиждень помитися. І коли молоді офіцери стикаються з відсутністю елементарних умов, часто не витримують.
Як пояснив Андрій Сорокопуд, коли офіцер приймає рішення розірвати контракт, він повинен розуміти, що існують нормативні документи, які регулюють такі звільнення. «І ми не закликаємо молодих офіцерів втікати з армії і не платити державі, – каже правозахисник, – ми лише радимо при звільненні вказувати реальну причину, яка змусила покінчити зі службою. Бо в цьому випадку реальна причина не в систематичному невиконанні умов контракту, а сімейні обставини, і вимоги держави щодо повернення грошей за навчання є незаконними. Хоча перед судом представник військової прокуратури казав Я.: «Ти даремно витратиш гроші на адвоката. У нас таких було і було. І всі платять».
«Ми не допоможемо ухилитися від проходження військової служби, – продовжує Наталя Іванівна, – але якщо є підстави, як-то стан здоров’я, то їх потрібно вказувати. По цій справі в нас є наявні докази того, що захворювання у Я. виникло внаслідок і під час проходження військової служби. Молодий офіцер втратив свідомість, і МСЕК дала висновок, що це сталося внаслідок емоційного та фізичного перенавантаження».
Нині Я. готовий допомогти молодим офіцерам, які потрапили в таку ж халепу, як і він сам. Бо ніхто з них поки що не брався захищати свої права. І якщо військова прокуратура каже платити, – платять.
Тільки от хто заплатить його дружині, якій через хронічні захворювання, набуті на заставі, нині ставлять діагноз «безплідність?».