Чим зігріваєте душу у люті морози

Світлана  Мельник,  директор  Хмельницької  спеціалізованої  школи  №6: «Ви знаєте, радує, що нині такий справжній зимовий день, проте сонечко зігріває. І, звісно, почуття. В моєму житті є дві найдорожчі лю­дини – мама й донька. А вже потім – батько, зять, так би мовити, чоловіча лінія. Поки донечка була поруч, нині вона живе в Києві, бували такі вечори, коли ми могли говорити «по душам». У такі миті ми ділилися найпотаємнішим, найінтимнішим... Але зараз донька далеко, та й я у зв'язку із своєю зайнятістю нечасто буваю у батьків, тому такі дівчачі посиденьки стали рідшими. Але радує те, що коли донька приїжд­жає, вони з бабусею таки близько спілкуються, за вареничками та пельме­нями – мама у мене майстер цих страв. А потім мамуся всі новини про доньку мені переповідає».

Степан  Бортнічук,  заслужений  артист  України, актор  театру  імені  М. Старицького: «Навіть у найлютіші почуваюся комфортно, бо мене зігрівають любов дружини, доньки, справжніх друзів, у театрі – глядачів. Хоч ще морози, але подих весни вже відчувається. Все у передчутті. В зимі мені подо­бається саме те, що можна «тісніше» зібратися, поспілкуватися. Теплі домашні вечори. І ще – прекрасний білий сніг! А коли морози трохи слаб­шають, як от зараз вдень, люблю наодинці мандрувати засніженими ву­лицями й думати — про все на світі, про майбутнє, про країну...».

Лідія  Біленька,  голова  Хмельницької  міської  ради  жінок: «Та хіба аж так дуже холодно? Навпаки — добре, свіже повітря! Навіть часом без шапки ходжу. Я загартована жінка! А душу зігрівають хороші справи для жінок, для своєї сім'ї. Я вже на пенсії, й моє основне задоволення — це спілкування з різними людьми. Вже готуємося до 8 Березня, тому настрій майже весняний».

Ілля  Логін,  начальник  відділу  громадянства  і  міграції та  реєстрації  фізичних  осіб  УМВСУ  в  Хмельницькій  області: «В такі морози варто уникати застуд... Обов'язково треба підтримувати здоров'я та вести активний спосіб життя, щоб кров у венах не застоювалася. А після Стрітення весняний настрій вже підбурюює кров, як не крути. Але все ж зиму я люблю найбільше, бо захоплююсь лижним спортом. Незабутні поїздки з друзями у вихідні на Буковель. Взагалі, спорт «не дає засохнути» у часи будь-яких морозів чи якої іншої де­пресивної погоди. У нас весь особовий склад загартовується – постійно бе­ремо участь у змаганнях, відвідуємо спорткомплекс разом з керівницт­вом. Якби у всіх установах так дбали про здоров'я! Всі були б життєрадісними у будь-яку погоду!»