Гендерна рівність

Сьогодні в українському суспільстві відбувається усвідомлення необхідності формування і вдосконалення юридичних гарантій захисту прав жінок. Надання рівних можливостей кожному члену суспільства, незалежно від статі, є вимогою часу, особливо для правової держави, якою прагне стати Україна.
Вирішення гендерного питання має допомогти у розв’язанні найгостріших соціальних проблем суспільства. На міжнародному рівні права жінок закріплені у понад 20 міжнародних Конвенціях: «Про охорону материнства», «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», «Про політичні права жінки». В національному законодавстві – це Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», розділи Сімейного кодексу України, Кодексу законів про працю України та інші законодавчі акти.
Рано чи пізно проблемні питання навколо розлучення, виховання дітей, поділу майна стають актуальними чи не для кожного із нас, при цьому виникає нагальна потреба у кваліфікованій юридичній консультації щодо спектра своїх прав.
Про гостроту питання свідчить і те, що 25 січня 2011 року була зареєстрована резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо ситуації із правами жінок в Україні, яку підписали члени ПАРЕ від багатьох країн. В резолюції зауважується, що ситуація жінок в Україні і дотримання принципу гендерної рівності порушує низку серйозних питань. Викликають занепокоєння домашнє насильство і торгівля людьми, від яких в першу чергу страждають жінки, дискримінація жінок-мігранток, яка взагалі чомусь не визнається в Україні, та й досі не існує цивільного органу управління та захисту жінок у цій сфері. Поширення гендерно-дискримінаційної та сексистської зовнішньої реклами, транслювання сцен насилля та агресії у засобах масової інформації. У тексті Резолюції пропонується прийняти рішення про вивчення та моніторинг ситуації жінок в Україні для розробки рекомендацій із врахуванням de jure та de facto ситуації гендерної рівності в Україні.
Співвідношення законодавчого закріплення прав жінок в Україні з практикою їх реалізації змушує зауважити, що значно поширюється таке негативне явища, як торгівля жінками. Чергова кримінальна справа з цих підстав порушена хмельницькими правоохоронцями, чекаємо, яким буде вирок суду…
Економічні права порушуються існуванням фактичної нерівності в оплаті праці чоловіків і жінок, використання жіночої праці на некваліфікованих, мало механі­зованих та нічних роботах, з шкідливими умовами праці. Всі ми спостерігаємо приклад, коли при проведенні будівельно-ремонтних робіт доріг начальник бригади – чоловік, а працюють жінки з лопатами, розкидаючи гарячий бітум в ями на дорозі. Соціальні права порушуються в частині реалізації жінкою права на материнство, наприклад, звільнення з роботи або відмова у працевлаштуванні в зв’язку з вагітністю.
Кожна жінка повинна бути впевненою у можливості захистити свої права. Глобальною для нашого часу є проблема насилля в сім’ї, від якого за статистикою потерпає 50% громадян впродовж життя. Здебільшого про домашнє насильство його жертви не повідомляють у правоохоронні органи через те, що не вірять у їх реальний захист. Щоб протистояти насильству в сім’ї, треба знати куди звертатися по допомогу.
Допомога у нашому місті надається працівниками служби у справах дітей, крім того у Хмельницькому існує державний заклад «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» (вул. Заводська, 61/1), який надає притулок та допомогу багатьом жінкам з дітьми від домашньої тиранії. Крім проживання, там можна отримати допомогу психолога, яка передусім потрібна жертвам домашнього насильства. Звернутися можна і на безкоштовну Національну гарячу лінію з питань протидії насиллю за тел. 0-800-500-335. Наслідки домашнього насильства можуть негативно позначатися на нашому майбутньому поколінні. Безперечно, треба не боятися говорити про це вголос, а вміти захищати свої права та своїх дітей. Допомогти у цьому зможе постійна спільна робота правоохоронців, соціальних служб та юристів, а жінки повинні вірити в себе та використовувати всі надані їм права на захист своїх інтересів.

Віталій МАРЧЕНКО.