У Хмельницькому розбирають будинок зі сторічною історією

Нещодавно у Хмельницькому на розі вулиці Шевченка та Старокостянтинівського шосе з’явився паркан. Таким зазвичай огороджують будівництво. Ним відгородили будівлю колишнього хлібозаводу. Вже кілька днів там працює техніка. На прохання містян, стурбованих долею історичної будівлі, кореспонденти сайту «Є» дізналися, що відбувається за парканом і яка доля будівлі.

Будинку, що на вулиці Шевченка, 67, понад 100 років. За словами краєзнавця Сергія Єсюніна, його побудував на межі 19 і 20 столітть молодий купець Михайло Шильман. Там він відкрив солодовий завод, а поряд фабрику столярних виробів (нині – колишня меблева фабрика, будівля якої постраждала від пожежі у 2017 році). Вона збудована в стилі проскурівської архітектури – відкрита цегла, стриманий декор.

«Достеменно невідомо, коли її збудували, але є дані, що в 1904 році ця солодовня вже працювала. На початку 20 століття в тому районі не було житлової забудови. На місці, де зараз кондитерська фабрика, побудували спиртзавод. А далі була фабрика столярних виробів, яка теж не збереглась. Ці будівлі не внесені у пам'яткоохороний перелік. Хоч варто було б їх зберегти, це фактично пам’ятки промислового архітектурного мистецтва. Якщо брати глобально, то з таких памяток в нас гарно збереглись лише корпуси пивзаводу. А от будівлю цукрового заводу розібрали», - розповідає Сергій Єсюнін.

За словами краєзнавця, обидві будівлі мали поповнити перелік пам’яток архітектурного мистецтва місцевого значення ще у 2011 році.

«Коли у 2011 році складався перелік пам’яток архітектури міста, я був членом комісії, тоді ми розглядали ці будівлі. Але через те, що не було спеціаліста по промисловій архітектурі, який би міг її оцінити, ці будівлі не увійшли до переліку», - пояснює Сергій Єсюнін.

У департаменті архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради кажуть, що будівля вже давно у приватних руках і, що планують з нею робити, не знають.

«Ця будівля завжди була в приватній власності. В пам'яткоохоронних будівлях вона не фігурує. Про нові наміри забудови по цій ділянці жодних документів до нас не надходило», - коментує директор департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради Олександр Чорнієвич.

А от в управлінні культури і туризму міста про початок робіт на території колишнього хлібозаводу знають і кажуть, що будівля в аварійному стані.

«Ми знаємо про цю ситуацію і вона наразі невтішна, тому що це приватна власність. Будівля не включена до будь-яких пам'яток. Останній раз ми там були у травні цього року, робили візуальне обстеження. За результатами був складений акт про те, що будівля в аварійному стані. Я знаю, що на рівні міської ради спілкуються із власником будівлі, бо такі пам’ятки є цікавими для міста», - коментує начальник управління культури і туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков.

З неофіційних джерел відомо, що право на історичну будівлю має одне з будівельних товариств Андрія Шкодяка. Підприємець є співвласником кількох будівельних компаній та комерційної нерухомості у Хмельницькому. У липні цього року він «не на камеру» розповів журналістам «33 каналу», що хоче збудувати на місці старого заводу приватний медичний центр.

У Хмельницькому розбирають будівлю колишнього солодового заводу, побудовану у 19 столітті.

Таких історично цінних об’єктів, як будівля солодовні, за словами заступника директора з питань охорони культурної спадщини Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Сергія Шпаковського, у місті налічується 30. Головною проблемою їх збереження є відсутність будівель в офіційному пам'яткоохоронному переліку, хоч ще з 2016 року були у черзі до надання відповідного статусу.

«Ці всі об’єкти були в переліку рекомендованих історико-архітектурним опорним планом міста Хмельницького, затвердженим Міністерством культури України, до надання памятко-охороного статусу ще у 2016 році. Загалом до цього переліку увійшло 30 будівель. Серед них будівля, в якій була лікарня Полозова по провулку Шкільному, комплекс депо по вулиці Волочиській, де зберігся навіть оригінальний механізм поворотного кола. Окрім цього, у переліку є церква Святої Праскеви з дзвіницею 1829 року. Варто згадати й ті об’єкти, які вже втрачені. Наприклад, колишній цегляний завод, на вулиці Кам'янецькій, одна будівля ще стоїть, а іншу розібрали і побудували сучасний офіс. Ці будівлі є автентичними. І дуже прикро, що громадськість підтримує ці руйнування, адже саме вони можуть повпливати і не дозволити втратити ту історію. Мені дуже прикро констатувати, що позицію громадськості у цьому питанні не чути», - коментує Сергій Шпаковський.