ye-logo.v1.2
15 Грудня, 2019

У Хмельницькому рідні загиблих Героїв пройшлися Ходою пам'яті (ФОТО)

Надія СВІНЦІЦЬКА Суспільство 3910
Попереду йшли чоловіки із прапорами в руках, а позаду – рідні загиблих військових
Попереду йшли чоловіки із прапорами в руках, а позаду – рідні загиблих військових. Фото: автора

Люди несли квіти та портрети бійців.

Сьогодні, 16 листопада, в обласному центрі, до Меморіальної дошки пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників АТО, що на майдані Незалежності, прийшли рідні, близькі та родичі тих, хто віддав своє життя під час російсько-української війни.

З портретами бійців усі присутні рушили з головної площі міста до католицького храму Христа Царя Всесвіту, що на проспекті Миру. Попереду йшли чоловіки із прапорами в руках, а позаду – рідні загиблих військових. Вони несли на своїх плечах дерев’яний хрест. Під час ходи, люди зупинялися, а священнослужителі читали молитовні роздуми військовослужбовця Миколи Вишньовського, які боєць написав на передовій.

«Такий захід у нашому місті відбувається вже вчетверте. Під час Ходи пам’яті ми молимося та пригадуємо братів та сестер, які загинули на Сході нашої країни. Окрім цього, цією акцією ми засвідчуємо, що віримо у воскресіння мертвим і що наші Герої не вмирають, а захищають нас на небесах», - сказав отець Микола Лучинський, вікарій парафії Христа Царя Всесвіту в Хмельницькому.

На площі учасникам ходи роздали фотографії бійців.
Почався захід з молитви.
Хода рушила від Меморіальної дошки пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників АТО.

Родичі загиблих не стримували сліз. Вони кажуть, прийшли в поминальну суботу вшанувати пам’ять тих, хто боровся за країну до останнього. Дехто спеціально приїхав з інших районів області.

«На цій війні загинув мій син – Володимир Ознамець. Він був лікарем. З перших днів на Сході син був на передовій, викопував окопи і в них проводив операції. 7 жовтня 2014 році, переїжджаючи у «швидкій» біля Дебальцевого, його з засідки розстріляли бойовики. Він служив у 128 відділі горно-піхотної бригади. Це невимовна втрата і пекельний біль у серці, який залишиться на все життя», - розповіла мати загиблого воїна з Славутського району Надія Дмитрівна Ознамець.

Мати загиблого Героя Назара Галюка Ольга Миколаївна приїхала до обласного центру з Нетішина. Жінка каже, що кожен українець повинен усвідомити, що завдяки відважним воїнам, як її син, вони мають мир.

«Я навчилася жити з цією біллю. Це дуже важко знати, що твоєї дитини, яку ти вчила ходити, розмовляти та любити свою батьківщину, вже немає в живих. Сину було 27 років… Нараз пішов на війну добровольцем. Три місяці я не знала про його рішення. Лише коли він складав присягу, я ненароком побачила ці фото в інтернеті. Коли син мене вітав з восьмим березнем, я йому сказала, що знаю, що він пішов на війну. Тоді Назар відповів мені, щоб я не плакала, а пишалася ним, бо це його обов’язок - захищати свою державу. Син загинув 1 січня 2016 року у зоні АТО під Горлівкою. Він був снайпером у 24-у окремому штурмовому батальйоні «Айдар». Тієї ночі диверсійна група сепаратистів підійшла до їхньої бази та засіла в зеленці неподалік. Троє бійців «Айдару» близько 4 ночі вийшли на подвір’я. В 4:15 ночі снайпер поцілив у спину розривною кулею прямо в серце Назару, який загинув миттєво», - плачучи розповіла мати загиблого Героя Ольга Галюк.

Поминальний захід зібрав рідних і близьких загиблих.
Багато хто не стримував сліз.
Під час ходи, люди зупинялися, а священнослужителі читали молитовні роздуми.

Завершилася Хода пам'яті святою літургією у храмі Христа Царя Всесвіту, де усі вірні молилися за померлих військових та за мир в Україні.

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую