ye-logo.v1.2

Як мешканка Хмельниччини переживає самоізоляцію у Польщі

Суспільство 10772
Самоізоляцію проходть люди, які повертають з-за кордону
Самоізоляцію проходть люди, які повертають з-за кордону. Фото: pixabay.com

Українка не має можливості вийти на вулицю.

Черговий день двотижневої самоізоляції в польському місті Гродзиськ, відбуває мешканка Хмельницької області Юлія Ковальчук. Жінка повернулась з України до Польщі 19 березня і з того часу вимушена сидіти вдома. ЇЇ щодня "провідує" поліція, а знайомі купують продукти харчування.

Як проходить самоізоляція, про шлях до кордону та ціну доїзду до нього, пані Юлія розповіла сайту «Є»,

Примітка: оскільки ізольована жінка забажала конфіденційності, її ім'я та прізвище змінені.

Пані Юліє, ви їхали до Польщі коли більшість українців, навпаки, проривали кордони і вертались на батьківщину. Що спонукало вас до такого кроку?

Я приїхала в Україну 14 березня на декілька днів, мала вирішити деякі справи і повертатись назад. У Польщі я проживаю з донькою, а коли їхала в Україну, то домовилась з подругою, що вона з нею побуде декілька днів. Це і стало тією вагомою причиною, через яку я мала повернутись в Польщу. Але вже 16 березня оголосили про карантин і закриття кордонів, що значно утруднило цей процес.

Коли все ж дісталися Польщі і яким чином, адже відомо, що слідом за оголошенням карантину, в Україні скасували автобусне сполучення?

Тоді мені стало зрозуміло, що в Україні можна застрягнути надовго, тому я одразу почала шукати варіанти повернення в Польщу. Спробувала через blablakar, але нічого не знайшла. В інтернеті прочитала пост про те, що на Раві-Руській відкрили пішохідний перехід. Вирішила добратися до кордону, перейти, а там якось би вже по території Польщі дісталась додому. Тим більше, що в Польщі обмеження громадського транспорту тоді ще не було.

До кордону приїхала на таксі, бо іншого виходу не було. Автобуси на той час уже скасовували. Це коштувало мені 3600 гривень. Однак, на жаль, ніякого переходу на Раві-Руській не було. Тобто був, але з польського боку. Вони запускали українців по 15 осіб на «нульову» зону, а звідти спеціальний автобус перевозив їх на бік України. Пізніше під'їжджали автобуси і розвозили людей в різні міста України. З боку України ніякого пішого переходу не було. Польський кордон можна було перетнути лише приватною машиною. Я побоялася залишитися сама під брамою українського кордону і тому повернулася додому.

Вдома, на Хмельниччині, попросила допомоги консула, на що отримала відповідь, що наразі найбільшою проблемою є перевезення українців на батьківщину, а не навпаки, і треба було почекати, поки ще знайдуться люди, які хочуть повернутися в Польщу. Для нас мали організувати транспорт. На щастя мені не довелось чекати, поки сформуються такі групи. Знайомий вирішив їхати в Польщу власним автомобілем і взяв мене з собою. Домовилися зустрітися в Кременці Тернопільської області. До місця зустрічі теж прийшлося їхати на таксі, за яке заплатила 1500 гривень. До речі, дорога від Кременця аж до Гродзиська, де я мешкаю, теж коштувала мені 1500 гривень.

Чи були якісь проблеми під час перетину українсько-польського кордону? Можливо, польська сторона зобов'язувала підписувати якісь документи?

Ми їхали через Ягодин. Кордон був порожній, стояла лише черга з вантажівок. Польська сторона пропускала українців з картами тимчасового побиту (дозвіл на тимчасове проживання) та візами.
Температуру міряли. Ніяких документів я не підписувала, але одразу мене попросили назвати адресу проживання.

Як проходить ваша самоізоляція, і чи хтось її контролює?

Коли я повернулась додому в Гродзиськ, місцева санепідемстанція протягом шести годин отримала про мене інформацію. Мені подзвонили на мобільний, провели інструктаж, поцікавилися станом здоров'я. Оскільки я почувалася і почуваюся добре, то дозволили проходити карантин вдома. Триває він, як і в Україні, 14 днів. Контролює моє місце перебування поліція. Щодня приходять поліцейські, з якими я вітаюся через вікно.

Де берете продукти харчування, адже згідно з умовами ізоляції, вам не можна виходити з помешкання?

З продуктами проблем нема. Для цього треба лише надіслати запит у відповідну службу. Я цим не користуюся, мені їжу купує подруга. У приміщення їй заходити не можна, тому вона лишає усе за дверима. Крім того від сусідів отримала пропозицію про допомогу. Ніякої агресії з їх боку немає.

Наскільки емоційно важко весь час знаходитись вдома?

Я інтроверт. Зовсім не важко бути вдома, якщо вирішене фінансове питання. Є фільми, лекції з психології, книги і багато іншого.

Термін вашого вимушеного перебування вдома закінчується. Як така тривала перерва вплинула на роботу?

На час карантину я на офіційному лікарняному і після його завершення відразу приступаю до роботи. Оскільки я працюю швачкою за договором про працю (umowa o prac?) то отримую компенсацію. Люди, які на ізоляції і працюють за договором про погодинну оплату (umowie zlecenia) нічого не отримують. Мої колеги зараз працюють. Поки є з чим працювати. Але багато підприємств закривається, тому немає певності що робота буде надалі.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую