Як «креативить» хмельницька молодь

Флешмоб («спалахуючий натовп») – заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, і протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджений сценарій, а потім швидко розходиться.
Дивлячись на цих молодих людей котрі щоразу вигадують щось інше: завмирають посеред вулиці, хлебчучи з пляшок псевдомиючі засоби, посівають перехожих пшеницею, обіймають їх та цілують, перевдягаються у медиків або «дефілюють» супермаркетами у піжамах із зубними щітками та тюбиками зубної пасти – мимоволі розумієш, що креативу цим хлопцям і дівчатам вистачить, ще надовго. Молодіжна організація «Креативна молодь», закликаючи школярів та студентів приєднатися до неї, запевняє: «Разом ми зробимо наше місто яскравішим».
«Яскраві спогади – найкраще, що ми маємо, – додає автор та організатор місцевих флешмобів, керівник Хмельницької молодіжної організації «Креативна молодь» Павло Четвертних, – і наше завдання, аби у хмельничан їх було якомога більше».
Найулюбленішими місцями оригінальних «заворушень» хмельницьких креативщиків є: майданчики біля ТЦ «Дитячий світ», ТЦ «Либідь-Плаза» та кінотеатру ім. Т. Шевченка, а також головна вулиця міста – Проскурівська. Тож, коли десь у центрі біля ваших ніг простягнеться, приміром, молодий чоловік у дощовику, не лякайтеся. Так, стартував біля входу до вищезгаданого кінотеатру один з останніх флешмобів під назвою «Радіація». Захід приурочили до 25-річчя з дня Чорнобильської трагедії. Юнаки та дівчата, які щойно мирно тупцювали одне біля одного, ловлячи гав, як по команді кинулися до своїх торбин, витягуючи звідти чудернацьке вбрання. Одні протигази чи захисні пов’язки і лікарняні халати (рятувальники), інші – одяг з елементами кольору радіації – жовтого. З транспарантами, на кшталт «Фокусіма – повтор Чорнобиля», пройшлися Проскурівською. А тоді, ті, що були без засобів захисту – попадали додолу… Їх «вразила» радіація! Майже дві хвилини люди, що стояли в очікуванні громадського транспорту на зупинці біля «Либідь-Плази», вагалися між бажаннями: надавати «постраждалим» першу медичну допомогу, чи «нагородити» їх потиличниками – за переляк. Але товариші-рятувальники у лікарняних халатах легкими порухами рук «оживили постраждалих»! І всі розійшлися, як-то кажуть, без образ, але приємно вражені.
Немає єдиної думки з приводу того, яка мета проведення флешмобів, проте до руху креативних співвітчизників уже долучилися сім українських міст. Учасники одного й того самого заходу можуть переслідувати різні цілі: розвага, порушення повсякденного ритму життя, пошук гострих відчуттів, бажання долучитися до спільної справи, самоствердження (випробувати себе: «Чи зможу я зробити це на людях?»). За словами Павла, ідеологія класичного флешмоба дотримується девізу: «Флешмоб поза релігією, поза політикою, поза економікою». Головна умова – начебто спонтанне абсурдне дійство. Збиратися або привертати увагу до початку акції заборонено.
До речі, як зізнався Павло Четвертних, після нещодавнього «перепису» кількість неформальних за мисленням, але із загостреним почуттям гумору, молодих людей у Хмельницькому сягнула п’яти тисяч. І це лише за півроку існування організації. Щоправда, бере участь у проектах лише десята частина формальних учасників. А найбільший флешмоб «Завмри» (коли під стінами міських установ, як у дитячій грі, одночасно «завмирали» абсолютно усі) зібрав одночасно майже півтори сотні хмельничан.