ye-logo.v1.2

«Запали свічку»: хмельничан закликають вшанувати жертв Голодоморів

Суспільство 715
З нагоди пам\'ятної дати хмельничан закликають долучитися до акції
З нагоди пам'ятної дати хмельничан закликають долучитися до акції. Фото: з архіву

Щорічно у четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодоморів, який цьогоріч припадає на 28 листопада.

Цього дня хмельничани разом з жителями інших міст України у глибокій скорботі вшановуватимуть пам'ять жертв жахливих трагедій ХХ століття – голодоморів 1921-го, 1932-33-го, 1946-го років. Із глибоким сумом згадуватимуть людей, життя яких забрав штучний голод, організований тоталітарним режимом.

Як зазначають у пресслужбі міської ради, традиційно в Хмельницькому у цей день відбувалася скорботна хода та панахида біля Ангела Скорботи. Проте, цьогоріч карантин вніс свої корективи.

«Закликаємо хмельничан долучитися до всеукраїнської акції «Запали свічку» та о 16-ій годині запалити свічку у власному вікні, як символ пам’яті народу про загиблих від штучного голоду і таким чином згадати усіх, хто загинув внаслідок штучно створеного голоду», - йдеться у повідомленні.

Лише протягом 1932-1933 років конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української РСР, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

Лише на Поділлі (Вінницька область у рамках 1932–1933 рр. об’єднувала 71 район Вінниччини, нинішньої Хмельниччини, Житомирщини, Київщини) від голодомору загинуло від 781 тисячі 574 чоловік до 1 мільйону 127 тисяч 761 чоловік, позаяк архівні джерела містять суперечливу інформацію. Про це інформують у музеї історії міста Хмельницький.

Цього року в межах інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору в Україні 1932-33 років Український інститут національної пам’яті підготував експлейнер з відповідями на десять найрозповсюдженіших питань на тему геноциду українців.

«Головними ініціаторами, ідеологами та замовниками голодоморної політики стали Йосип Сталін, В’ячеслав Молотов та Лазар Каганович, які особисто ініціювали та реалізовували голодоморну політику. До організації Голодомору також були залучені співробітники та військовослужбовці органів радянської юстиції, суду і прокуратури, спецслужб, збройних підрозділів органів внутрішніх справ, Червоної армії та прикордонних військ, а також десятки тисяч активістів», - зазначають в інституті національної пам’яті.

Внаслідок колективізації, запровадженої радянським комуністичним режимом, селяни втратили свою землю, майно, худобу, а з ними і можливість впливати на власну долю. Після колективізації вони мали менше прав ніж кріпаки в Російській імперії. А голодомор мав на меті подолати опір селян, інтелігенції та окремих українських комуністів у владі, провчити непокірних та перетворити їх на “радянських” людей, які б безкоштовно працювали у колгоспі. Засобом для досягнення цих цілей стало масове винищення голодом. Чим більше селяни голодували, тим меншим був опір.

Радянський уряду встановлював дуже жорстокі покарання навіть за дрібні крадіжки так званої колгоспної власності: лише за кілька вирваних або піднятих із колгоспного поля колосків засуджували до розстрілу або тривалого ув’язнення із конфіскацією всього майна. Ініціатором постанови був Сталін.

Також були «чорні дошки» - це список працівників, колективів, населених пунктів та цілих територій, до яких під час Голодомору застосовувалися додаткові санкції. Села, занесені на чорні дошки, ізолювалися, їхнім мешканцям заборонялося постачати промислові товари, вести торгівлю. «Чорні дошки» - стали одним із елементів голодотворної політики та механізмом покарання.

«Вилучення всього продовольства, а не тільки зерна, заборона виїзду за межі України, та «чорні дошки» визначають специфіку Голодомору та одночасно намір організаторів вчинити злочин. Застосування цих механізмів у такій комбінації, яка призвела до масової смертності, не має жодних інших цілей, окрім винищення. Одночасність голодотворної політики проти селян-українців та репресивної кампанії проти української національної інтелігенції та українських комуністів у владі, свідчить про те що Голодомор був спрямований проти української національної групи. Разом ці два аргументи визначають Голодомор як геноцид», - пояснюють в інституті національної пам’яті.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую