ye-logo.v1.2

Журналісти шукали приколи в роботі... своїх колег

Суспільство 8967
Фото: Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області

Професія журналіста сповнена багатьох нюансів, серед яких багато й різноманітних курйозів та приколів. Ми поспілкувалися з відомими хмельницькими журналістами, аби з’ясувати, які приколи траплялися в їхній журналістській практиці.

Богдан Теленько, головний редактор міської газети «Проскурів»:
«У професії журналіста що не день — то прикол. Проте пригадую один випадок за радянських часів. Я пра­цював завідуючим сільсько­господар­ським відділом деражнян­ської районної газети «Прапор ленінізму». Тоді часто практикувалися об­мінні номери серед «районок», які змагалися між собою, робили такі собі тематичні розвороти про сусідів. Так от ми зробили «обмінник» зі старо-синяв­­ською районною газетою.
Коли вийшов номер, то всі побачили, що там у заголовку «Слава старосинявським буряководам» замість літери «б» надрукували «д» – вийшло «дуряководам»! Звісно, технічна помилка, коректор та редактор десь недогледіли. Це було «ЧП» районного масштабу! Відповідні державні органи миттєво реагували на подібні курйози, адже в радянській журналістиці існувала жорстка партійна цензура. Звісно, весь тираж, який ще не скупили, довелося їм вилучати. Проте частина розійшлася за підпискою. У районі довго сміялися і згадували цей випадок. Редактор отримав догану від партії, а потім звільнився. І сміх, і гріх!».

Ольга Марцинко, журналіст та телеведуча хмельницького телевізійного каналу «33 канал»:
«Ой, курйозів у журналістів, а тим паче у теле­візійників, завжди трапляється чимало. Пам'ятаю, коли щойно прийшла працювати на телебачення, мені необхідно було зробити репортаж про посів ріпаку в одному з районів області. Після усіх необхідних інтерв'ю мені залишилося лише записати «стендап» (ту частину сюжету, коли журналіст з'являється в кадрі). Так ось, я, міська жителька у коротенькій спідниці та на підборах, полізла у поле, де ріс ріпак. Присіла та почала на камеру розповідати, який гарний навколо цвіте врожай ріпаку. Звісно, що з першого разу записати не вдалося, тому робили декілька дублів. І коли мені здалося, що усе гарно вийшло, і я нарешті вибралася з поля, підходить один із працівників сільськогосподарського госпо­дарства і каже: «Взагалі, ріпак на сусідньому полі росте, а там де ви знімали — гречка». Відтепер я про ріпак знаю усе. Принаймні, як він цвіте...»

Наталія Оліх, журналіст обласного радіо:
«Перед початком випуску новин ми з колегою завжди зачитували анонси. Що конкретно означав той чи інший анонс – не знали, бо ж готували їх інші люди. Так ось, одного разу, під час запису новин, почали читати і серед декількох з них: «Ми навалили, а ви собі – як хочете...» Коли прочитали анонс, то не могли зупинитися від сміху. Добре, що хоч все було у запису, а не в прямому ефірі. Згодом з'ясувалося, що у самому тексті новини йшлося про те, що десь у місті після ремонтних робіт залишили купу неприбраного після себе сміття...»

Антон Довлатов, телеведучий ХОДТРК «Поділля-Центр»:
«Одного разу я знімав для програми сюжет, у якому мені потрібно було пірнути у ополонку, а потім говорити текст. Коли я вже наважився, роздягнувся і пірнув, виявилося, що оператор ще не знайшов гарний ракурс. Поки він шукав «саме те», я сидів у воді. Коли він врешті налаштував усе як треба, я знову змушений був стрибати у воду знову і знову. Оператор не встигав знімати саме те, що треба. На екрані сюжет тривав кілька секунд, а знімали ми його двадцять хвилин. А скільки мене «розтирали» і відігрівали – вже й не скажу! Отак доводиться жертвувати собою заради кількох кадрів».
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую