ye-logo.v1.2
17 Червня, 2019

Чи варто дітям війни боротися з державою?

Алла СОБКО Суспільство 3876
Адвокат Адрій Сорокопуд
Адвокат Адрій Сорокопуд. Фото: автора

У червні, напередодні чергової річниці від початку війни людей, що були дітьми 41-го року, позбавили пільгових надбавок. Президент підписав зміни до Держбюджету, якими знову обмежив розмір соціальних надбавок до пенсій окремим категоріям населення.

У рамках змін встановлено, що розмір доплат буде визначатися не раніше прийнятими законами, які їх гарантують, а поточними постановами Кабінету Міністрів і лише за умови, що у Держбюджеті з’являться на них кошти. Очікувати фінансового процвітання держави і зміцнення бюджету настільки, щоб і їм перепала хоч якась частина, будуть діти війни, чорнобильці та військові пенсіонери.
Закон, який закріпив за дітьми війни (вони – найчисельніша категорія, яким обмежили виплати) низку соціальних гарантій, набрав чинності з 1 січня 2006 року. Тим самим законом встановлено розмір виплат, і передбачено, що надбавка до пенсії особам, які мають цей статус становить 30% від мінімальної пенсії призначеної за віком. У 2008 році Кабмін, незважаючи на вже існуючий закон, приймає постанову, в якій зазначено, що дітям війни нарахування проводиться у розмірі 49 гривень 80 копійок, починаючи з жовтня того року. Ця сума, до речі, не переглядалася до сьогоднішнього дня. Та оскільки уряд не мав права таку норму приймати, це стало приводом для звернення до Конституційного Суду України, котрий сказав своє слово: «Закон має вищу правову силу ніж постанова. Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до чинних законів, зупиняти їх чи скасовувати». Тобто, суд визнав, що впродовж усього періоду, постанова була не конституційною. Але Пенсійний фонд не кинувся доплачувати усім, хто недоотримав значну частину коштів. Вони зайняли таку позицію: хто подає в суд, тому доплачуємо, а хто не подає, того влаштовує і менша сума.
Наразі в судах України знаходяться тисячі позовів дітей війни до Пенсійного фонду щодо виплати надбавки в розмірі, встановленому законом. В межах шестимісячного строку, який встановлений наприкінці 2010 року для звернення з адміністративним позовом до суду, за захистом прав, свобод та інтересів особи. В минулому році, такі справи розглядались за правилами цивільного судочинства, тоді строк позовної давності складав три роки. На сьогоднішній день, щоб отримати все необхідне, діти війни будуть змушені подавати позови два рази на рік, отже, позовів збільшиться вдвічі. І так з кожним роком кількість справ по соціальних виплатах зростає, уже сьогодні їх кількість перевищує кількість інших справ. «Справами дітей війни завалені всі суди, – пояснює правозахисник, фахівець з цивільного та трудового права Андрій Сорокопуд. – Строки розгляду таких справ не витримуються. До прикладу, у Вінницькому апеляційному суді, який розглядає справи і Хмельниччини в тому числі, на 13 суддів припадає 25 тисяч справ, а це майже по дві тисячі на кожного суддю». Масове звернення дітей війни до суду пояснюється тим, що невиплачені суми для цієї категорії населення досить значні. Якщо провести розрахунки, то з 1 січня 2011 року до 31 березня 2011 року щомісяця розмір доплати за законом, повинен становити 225 гривень на місяць. Пенсійний фонд сьогодні, керуючись лише постановою, виплачує по 49 гривень 80 копійок».
Нині ситуація повторюється: закон про внесення змін до державного бюджету на 2011 рік створив протиріччя у законодавстві, такі ж, які існували у 2008 році. Розмір надбавки до пенсії дітям війни становить не 30% від мінімальної, призначеної за віком, як гарантує закон, а все ті ж 49 гривень 80 копійок, як встановлено постановою Кабінету Міністрів. Чи будуть знову звернення до Конституційного суду – поки не відомо. Та навіть, якщо вони й будуть, невідомо коли прийматимуть рішення. «Якщо через півроку, з того моменту, як закон про зміни до Держбюджету вступив у дію, а це 22 червня цього року, не буде ні рішення Конституційного суду, ні закону, який би скасовував цей закон (про зміни до Держбюджету), то в листопаді цього року сенсу звертатися до суду вже не буде, – каже Андрій Олександрович. – Адже, єдиною правильною сумою до виплати буде та, що зазначена в постанові, а саме 49 гривень 80 копійок».
Хмельницькі активісти, діти війни розчаровано, але все ще з надією в голосі кажуть, що будуть боротися за свої права до кінця і додають, що саме вони винесли на своїх плечах неймовірні труднощі відбудовчого періоду, зробили свого часу все можливе, аби держава і народ відродилися, а з часом і відновилася незалежна українська держава. «Так сталося, що ми виходили на пенсію в кінці 80-х на початку 90-х років минулого століття, коли більшість систем у країні лише формувалися і були не досконалими, – каже Надія Шевченко, яка теж судиться за свої кошти. – Гірко усвідомлювати, що доводиться судитися з державними органами, а в цілому зі своєю державою, яку ми відбудували з руїн після Великої Вітчизняної війни».
Разом з тим, юрист запевняє, що нині звертатися до суду у будь-якому разі потрібно, адже якщо є найменший шанс повернути законом гарантовані кошти, то втрачати його не варто.
 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео