ye-logo.v1.2

Як російська пропаганда в Європі бреше про звірства в Бучі та обстріли Краматорська: підбірка тижня

Суспільство 2535
Кремлівська пропаганда за кордоном націлена на те, щоб посіяти сумніви в тому, що звірства в Бучі чинили російські військові
Кремлівська пропаганда за кордоном націлена на те, щоб посіяти сумніви в тому, що звірства в Бучі чинили російські військові. Фото: ілюстративне verkhovyna.life

Кремлівська пропаганда просуває власні наративи щодо звірств у Бучі та обстрілу вокзалу у Краматорську.

В останній тиждень кремлівська пропаганда за кордоном націлена на те, щоб посіяти сумніви в тому, що звірства у Бучі чинили російські військові. І що саме вони нанесли удар по вокзалу в Краматорську, де загинуло понад пів сотні людей.

Зокрема, такі тенденції відмічають польські журналісти. Як і те, що, на жаль, російська дезінформація в Польщі працює добре.

“Якщо ми хочемо перемогти з Росією в інформаційній війні, що триває, ми повинні зіткнутися з реальністю. Не все польське суспільство хоче підтримувати Україну. Антиукраїнські погляди нині підігріваються російськими пропагандистами. Чим довше триватиме війна, тим сильнішим буде вплив російської пропаганди на поляків. Ця тенденція не зміниться, доки держава не буде системно і серйозно займатися дезінформацією”, - пише видання oko.press.

Як у Польщі російська пропаганда використовує соцмережі

Після заборони російських медіа Sputnik і RT західними країнами, кремлівська пропаганда перейшла до соціальних мереж. Канал RT вже опублікував понад 6400 матеріалів і має 37 000 підписників.

“Звісно, це ніщо, якщо порівняти ці цифри з охопленням матеріалів RT до блокади, але це добре показує, як швидко російська пропаганда пристосовується до нової ситуації. Помітно це й у Польщі. Поляки, які цікавляться російськими наративами, більше не читатимуть польською російський Sputnik, але є польськомовний сайт іншого російського новинного порталу, який поки що не заблокований”, - пишуть польські журналісти.

Зокрема, серед наративів, які просувають пропагандисти, те, що по вокзалу в Краматорську вдарили українською ракетою “Точка-У”, бо російські війська нібито від цієї зброї відмовилися.

“Сайт Є” вже розбирав цей фейк. В матеріалі, зокрема, йшлося, що “Точки У” використовували на спільних російсько-білоруських навчаннях. До такої ж думки дійшли й поляки.

Про це Вітольд Гловацький написав 6 березня в OKO.press: «Також є повідомлення про появу на території Білорусі великої кількості пускових установок балістичних ракет малої дальності «Точка-У». Ці ракети менш точні, їх легше збивати і мають меншу дальність дії, ніж «Іскандери», але, маючи вичерпані запаси останніх, росіяни, швидше за все, вирішать використовувати їх проти Києва, Житомира та Чернігова. Зазначимо також, що «Точка-У» використовувалися ними з першого дня війни».

Але кремлівські пропагандисти поширюють власну версію. Як і у випадку звірств в Бучі.

“Є кілька великих статей польською мовою про злочин у Бучі, які є розширеною версією офіційної російської позиції.

«Труп у Бучі – це чергова провокація українських збройних сил», – так починається одна з них», - пише польське видання.

Про те, що протидія такій дезінформації є важливою, оскільки росіяни вже кілька днів інтенсивно намагаються зняти з себе відповідальність за злочини проти мирного населення, розкриті у звільнених містах Києва, пише ще одне польське видання tvn24.

Аспірант Ягеллонського університету та засновник Центру досліджень сучасного середовища безпеки Міхал Марек написав у Твіттері, що росіяни знали про те, що на звільненій території півночі України буде виявлено велику кількість захоронень з вбитими мирними громадянами.

З цієї причини вони намагаються вибудувати меседжі, що нібито “Київ створює фейкові новини про російські злочини». Польський експерт приводить приклад статті агентства «РИА Новости» під назвою «Київ готує провокації, щоб звинуватити Росію у масових вбивствах».

Проросійська пропаганда в Чехії

В Чехії журналістка Петра Прохазкова відмічає, що російська пропаганда посилилася після вторгнення в Україну і використовує очевидну брехню замість напівправди.

Це ж видання denik.cz пише, що наразі на сцені дезінформації, мабуть, немає більшої теми, ніж розправа над мирним населенням в українському селищі Буча. Проросійсько орієнтовані користувачі соцмереж постійно намагаються або спростувати це, або звинуватити в цьому українську сторону, але роблять це переважно за допомогою дезінформації чи навіть відвертої брехні, яка поступово спростовується.

Щодо дій кремлівської пропаганди у намаганні просувати власні наративи щодо подій у Краматорську та Бучі пише у колонці на сайті “Українська правда” спеціаліст з моніторингу соціальных мереж Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк.

Цитуємо: "Для того, аби виявити російську пропаганду, за допомогою сервісу CrowdTangle ми переглянули близько 10 тисяч дописів із ключовими словами "Буча" та "Bucha", опублікованих у Facebook в проміжку між 2 та 4 квітня 2022 року.
Переважна більшість публікацій транслювали український погляд на події. Втім, ми виявили 509 дописів, які просували проросійську позицію в різних країнах світу.

Найактивніше російська пропагандистська машина працює у країнах, які використовують у спілкуванні російську мову або перебувають під безпосереднім впливом рф: 446 дописів із 509 були написані російською, болгарською або іншими слов'янськими мовами.

Усього ми виявили 72 дописи іноземними мовами, що просувають російську дезінформацію щодо Бучанської різанини.
Географія публікацій досить різноманітна, а найбільше таких публікацій ми зафіксували у Болгарії (210), росії (74), Італії (24), Словаччині (12) та Україні (11)".

Дискредитація біженців

Окрім російських наративів стосовно Бучі та Краматорська, кремлівська пропаганда продовжує намагатися дискредитувати українських біженців за кордоном.

У Молдові дезінформаційна кампанія спрямована на дискредитацію українських біженців, пише італійське видання Wired.

Зокрема, у TikTok і Facebook поширюють відео, спрямовані на те, щоб у поганому світлі показати біженців, які тікають від війни, за яким, ймовірно, стоїть спроба росії дестабілізувати країну.

На TikTok з’явилося відео, на якому двоє чоловіків б'ються всередині приміщення, яке виглядає як магазин, де продають комп’ютери та чохли для iPhone.

“Слава Україні!” - кричить один із них, мабуть, п’яний, вимагаючи, щоб другий теж повторив речення. Двоє хитаються. Відео опубліковане у Facebook 4 березня з підписом «Так поводяться українські мігранти в Молдові». Достовірність відео TikTok, які швидко поширюються у Facebook, не викликає сумніву, хоча не зрозуміло, де саме були двоє чоловіків, оскільки знак, який міг би підказати місцезнаходження магазину, прихований від " Поділіться цим відео".

Проте спосіб поширення подібних відео на різних платформах свідчить про існування скоординованої кампанії”, - пояснює Валеріу Паша, президент і директор Watchdog.md, молдовського аналітичного центру, який займається дезінформацією та кампаніями впливу в Інтернеті.

Він привів сотню прикладів публікацій у Facebook, переважно відео, які він називає «маніпуляційним контентом про війну в Україні» (з яких станом на 7 квітня двадцять вісім було видалено з Facebook). Із 72-х посилань, які все ще відображаються на платформі, 20 - відео, перепублікованиі TikTok.

Російські пропагандисти вигадали новий наратив про українців, які вимушено виїхали до Європи через вторгнення Росії, повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Одна з постійних тем пропаганди рф – "погані українські біженці заполонили Європу". Та нещодавно вони вигадали нову історію. Тепер вони просувають тезу, що "українці поводять себе нахабно, принижують росіян, бо заражені вірусом українського націоналізму". Так, в одному з "листів від звичайної російської емігрантки з Німеччини" авторка додає кілька слів про українців: "Тут зростатиме покоління, яке через 5-10 років повторить історію фашистської Німеччини".

"Схоже, пропагандисти Кремля так і не зрозуміють, що зараз всі бояться повторити долю не давно знищених фашистів з Німеччини, а їх сучасних послідовників з Росії", - додають у Центрі стратегічних комунікацій.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую