Хмельницький попрощався із загиблими військовими

Сьогодні, 25 травня, у Хмельницькому в останню дорогу провели загиблого військового Олександра Гарадчука. Він загинув 18 травня на сході країни, боронячи її від російського окупанта.

Олександр Володимирович Гарадчук родом із Волині, а його дружина — з Хмельниччини. Доля поєднала їх у сім’ю і вони тривалий час проживали у Щербанях на Старосинявщині. 

Як розповів родич загиблого Юрій, чоловік працював у правоохоронних органах, а згодом пішов до війська.

«Щойно вони одружилися, жили тривалий час у Щербанях. Він працював у тодішній міліції. Потім вони сім’єю переїхали проживати у Новотроїцьке на Донеччині. Як тільки у 2014 році почалася війна він пішов служити й брав участь в АТО. Як пішов у 2014 році, так і до цього часу», — розповідає Юрій і вже крізь сльози додає, що чи не останні слова, які загиблий сказав дружині були «Люба, бережи дітей і онуків, бо тут гаряче!».

Олександр Гарадчук боронив країну від початку війни, яку розв’язала росія ще у 2014 році й аж до 18 травня 2022 року. Того дня був його останній бій у війні, яка триває за Україну.

Вчора, 24 травня, у Хмельницькому попрощалися також із загиблим 43-річним луганчанином Олександром Олександровичем Сербієнком. Під час виконання бойового завдання, його життя обірвав ворожий снаряд. 

Військовий до останніх хвилин свого життя залишався вірним своїй присязі та українському народу. 

Він був майстер-сержантом Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса. Його син також пішов стежкою батька і став прикордонником, навчається у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького.

Віддати шану герою, який загинув за незалежність та територіальну цілісність України прийшли родичі, бойові побратими, небайдужі громадяни, а також представники влади.

За словами міського голови Олександра Симчишина, вже 35 наших Героїв ми провели в останню путь  за три місяці та 62 — починаючи із 2014 року. 

«Це насправді величезна ціна, яку платить Україна. Але найбільше платить сім’я, родина, друзі за те, аби ми мали майбутнє. Аби наші діти тут, могли спокійно засинати й прокидатися», — сказав Олександр Симчишин. 

Світла пам'ять і вічна шана Героям!