«Своїми руками можна зробити все. Було б бажання», –

Сокира і долото – ось основні інструменти, з допомогою яких чоловік створює таку красу. Він може зробити з дерева практично все, за що не візьметься. А це криниці, альтанки, лавочки, гойдалки, навіть, санчата і ще багато чого іншого.

Всьому, що вмію навчився сам

Пан Андрій – за фахом кравець і ливарник ювелірних виробів, а різьбу по дереву опанував на заробітках. Каже, що йому показали з чим працювати, як зарубувати, а решту – навчився самостійно. Усі моделі чоловік вигадує сам. Допомагає майстру лише дружина Оксана Аркадіївна: вона може запропонувати цікавий візерунок, чи намалювати його. «Мені подобається захоплення чоловіка. Інколи допомагаю йому, чим можу. Хоч у нього і без мене все добре виходить. У мене дуже добрий і працьовитий чоловік», – каже жінка.

Аби зробити альтанку з цікавими візерунками, Андрію Івановичу потрібно працювати близько місяця. Для роботи він використовує переважно дуб і сосну, а готовий виріб покриває лаком. Свої вироби виготовляє на замовлення. І коштують вони не дешево, враховуючи і матеріали, і кропітку роботу. Наприклад, ціна альтанки, зробленої руками пана Андрія – від 8 000 і більше, залежно від складності малюнку. Його вироби купували вже і в районі, і в області. І про власний дім чоловік не забуває: «Вдома багато чого зроблено його руками: альтанка, паркан, гойдалка, різноманітні полички та підставки під вазони», – каже донька Тетяна. Кожна робота Андрія Івановича – унікальна. В кожному виробі – він сам, його характер, захоплення, вподобання. І чим більше зусиль він докладе, чим більше поту проллє – тим красивіший буде результат.

«Якби більше таких людей – краще було б жити»

Андрій Іванович не просто працює, аби забезпечити себе. Він багато зробив для благоустрою села. Для школи він виготовив полички, підставки для квітів, для дитячого садка – гойдалки, для села – криниці. «Андрій – дуже хороший сусід. Якби більше таких людей – краще було б жити. Він завжди послухає, допоможе. Для мене він зробив альтанку, тепер працює над парканом для квітника. І не хоче за роботу брати грошей. Ми навіть ледь не посварилися через це», – хвалить сусіда Михайло Джуглій.

«До мене зверталися, щоб я навчив свого ремесла. Я не проти. Головне мати бажання і хоч трохи хисту до цього. Все можна зробити своїми руками. Головне – хотіти», – каже Андрій Братуш. Він отримує задоволення від того, що робить.
У пана Андрія вистачає часу ще й на розведення шиншил, яких у нього зараз близько тридцяти. А ще він тримає власну пасіку у вуликах, звичайно ж, власного виробництва.
Галина МЕЛЬНИК.