ye-logo.v1.2

Замість автомобіля: як хмельничани пересідають на електросамокати і велосипеди

Суспільство 3510
Одним із факторів, який посприяв збільшенню кількості людей на самокатах і велосипедах, став дефіцит пального
Одним із факторів, який посприяв збільшенню кількості людей на самокатах і велосипедах, став дефіцит пального. Фото: ілюстративне з архіву

Не тренд, а необхідність - екологічний транспорт стає все більш популярним у місті.

Поїхати на роботу на велосипеді або ж самокаті стало звичним явищем у великих містах. Спочатку карантинні обмеження, а тепер ще й паливна криза спонукають людей пересідати з власних автомобілів та маршруток на екологічний транспорт. Особливо активно ця тенденція проявляється останнім часом. Побільшало таких учасників руху і в Хмельницькому.

Чи готове наше місто до збільшення кількості електросамокатів і велосипедів на вулицях? Які враження хмельничан, які вирішили пересуватися містом на електросамокатах і велосипедах? Як зі зростанням попиту змінились ціни на такі види транспорту? Що з велоінфраструктурою у Хмельницькому? Які вдалі практики у Європі? Про це все розповідаємо у матеріалі.

Замість автомобіля – самокат

Хмельничанка Олександра Зінкевич придбала собі електросамокат місяць тому і тепер на ньому пересувається по місту. До того дівчина користувалася автівкою, але через проблему з паливом вирішила змінити транспортний засіб.

«Я одного разу об’їхала всі заправки, але заправитись мені не вдалося. Поки їздила, спалила ще дві поділки бензину. Після того тиждень ходила пішки на роботу по двадцять кілометрів на день. На це йшло дуже багато часу і треба було щось вирішувати, - говорить Олександра. – Коли ми жили в Європі, там кругом напрокат здавалися електросамокати. Були навіть такі, що дорогою заряджають телефон. Я ними користувалася, це було дуже зручно і мобільно. І от вибір був зроблений».

Почитавши відгуки в інтернеті, хмельничанка обрала собі модель за доступною ціною, з відповідною потужністю і вагою. Тепер вивчає інфраструктуру міста. З власного досвіду говорить, що в центральній частині користуватися електросамокатом дуже зручно. Проте про віддалені райони Хмельницького такого не скажеш.

Олександра тепер їздить на роботу на самокаті.

«Спочатку я боялася їздити по дорозі і пересувалася тротуарами. Але там жахливе покриття – камінці, ями. Щоразу треба переносити самокат через бордюри, від того набивала собі синці. Так я почала їздити по дорозі, бо доріжок і велосмуг у нас дуже мало. Якщо говорити про Дубове чи Ружичну, то там взагалі нічого немає. Напротивагу цьому мешканцям Озерної, які працюють у центрі, з комфортом можна і за 5 хвилин добратися. Але навіть враховуючи недостатню інфраструктуру для самокатів, це все рівно дуже зручно».

Через паливну кризу в Україні популярність електросамокатів набирає обертів, а це відповідно впливає й на транспортну інфраструктуру міст. Зокрема, у Хмельницькому вже стикнулися з цією проблемою. Хмельничани скаржаться, що водії самокатів порушують їхню безпеку. Натомість водії самокатів хочуть знати правила «гри»: як себе поводити, щоб нікому не заважати і уникнути звинувачень у порушеннях.

Оскільки на законодавчому рівні порядок використання електросамокатів не врегульований, у Хмельницькому вирішили розробити свої правила, які діятимуть в межах громади. Нині збирають пропозиції від містян і підприємців, які надають електросамокати в прокат. А напрацьовані рекомендації протягом наступних тижнів планують винести на розгляд виконавчого комітету та сесії міської ради.

По місту на велосипеді

Чимало хмельничан обирають для пересування містом більш традиційний транспорт – велосипед. Пересів на двоколісний і заступник міського голови Василь Новачок. Говорить, що він, як людина, яка будує велоінфраструктуру, має пропагувати використання велосипедів на власному прикладі.

Василь Новачок останні кілька років на роботу часто їздить на велосипеді.

«Інфраструктура Хмельницького, як і багатьох інших міст зі старим плануванням, не може забезпечити всім охочим безперешкодно їздити на автомобілях. Чим більше людей сяде на автомобіль, тим довші будуть затори», - каже заступник міського голови. Тож останні три роки посадовець в гарну погоду на роботу здебільшого добирається на велосипеді.

«Чи зручніше автомобілем? Так, звісно. Чи корисніше їздити велосипедом? Так. Чи дешевше їздити велосипедом? Однозначно. Чи довше добиратися? На велосипеді мені приблизно на п’ять хвилин довше добиратися в центр, ніж автомобілем. Тому, якщо скласти всі плюси і мінуси, використання велосипеда в теплий період має значно більше переваг», - підсумовує Василь Новачок.

Велоінфраструктура Хмельницького

До появи світової пандемії у Хмельницькому активно займалися розвитком велоінфраструктури міста, будуючи спеціально облаштовані доріжки для велосипедистів. Такі доріжки з’явилися на Прибузькій, Проспекті Миру, Старокостянтинівському шосе, у парку Чекмана. Однак через коронавірус, а тепер і війну, фінансування цієї сфери було обмежене.

Разом з тим під час капітального ремонту доріг у місті передбачають майбутню велоінфраструктуру та періодично додають велосипедні смуги на місцевих автодорогах.

«Через парк Чекмана проходить велодоріжка і з мікрорайону Гречани зручно дістатися в центр. Непогану інфраструктуру маємо на вулиці Прибузькій, яка з’єднується із залізничним вокзалом. Велосмуги переходять через вулицю Трудову на вулицю Чорновола. Торік ми намалювали смуги по вулиці Чорновола. Поки що не мали погодження з поліцією, що їх можна використовувати, як велосмуги. Але це крайові смуги і велосипедисти можуть по них їздити, - розповідає Василь Новачок. - У нас є велодоріжка в мікрорайоні Виставка - на Проспекті Миру ділянка від Свободи до Старокостянтинівського шосе. Також є частина інфраструктури по вулиці Старокостянтинівське шосе (від кола до Прибузької). Частина зроблена велодоріжками, частину з’єднано смугами».

У Хмельницькому щороку кількість велосипедистів збільшується.

Цього року на вулицях і дорогах міста мають додати нових велосмуг. Їх планують нанести на ділянці Кам’янецької від транспортної розв’язки до вулиці Петлюри (колишньої Купріна). Також велосмуги можуть з’явитися на вулиці Петлюри.

«Планували зробити велосмуги на Бандери, на ділянці від Озерної до Панаса Мирного. Але такі видатки цьогоріч фінансуватися не будуть, тому поки відкладено», - додає заступник міського голови.

На цьому велоінфраструктура міста поки обмежується. Однак, як зазначають у міській раді, у майбутньому її розбудову продовжать. Велосипедистів з кожним роком у Хмельницькому стає все більше, а, створивши комфортні умови для них, їх кількість зростатиме ще швидше.

Попит збільшується, ціна росте

Як розповідають продавці, нині хмельничани активно розбирають у магазинах електросамокати. Разом зі збільшенням попиту, підвищилися і ціни на них. Зокрема, за останній місяць їх вартість зросла на 20-30%.

«Після початку війни ціни ще два місяці трималися, а потім потепліло. У день в нас почали по 4-5 самокатів купувати. Крім роздрібних покупців, почали звертатися й оптовики, які здають самокати напрокат, - розповідає Олександр, який працює в магазині однієї з торгових мереж. – У нас сьогодні самокати в наявності від 15-16 тисяч гривень і до 30 тисяч гривень. Нормальний варіант, який підійде для їзди по місту, в районі 25-27 тисяч гривень».

Також хмельничани можуть брати електросамокати напрокат. У місті працює три прокатні підприємства.

Продавці велосипедів теж відзначають, що охочих придбати собі двоколісний помітно побільшало. В основному, містяни намагаються вкластися у мінімальний бюджет. Звісно, є ті, які обирають дорожчі моделі.

«Ціни приблизно на 30% зросли з початком війни. Ринок велосипедів занадто сильно залежить від курсу долара і євро незалежно від того новий це транспорт, чи вживаний. Плюс всі бояться, що буде далі, і на тих переживаннях дехто може трішки більше накинути ціну», - говорить Сергій.

Продавець зазначає: сьогодні новий велосипед ,який коштує менше 11 тисяч гривень, навряд буде якісним і не зможе добре служити. Далі ж все традиційно – чим вища ціна, тим якісніший транспортний засіб. Разом з тим, чимало хмельничан обирають вживані байки – так можна придбати якісний велосипед за значно нижчою ціною. До прикладу, більш-менш нормальний варіант для їзди можна знайти і за 6 тисяч гривень. Але варто бути готовим до того, що в цей велосипед ще потрібно буде додатково вкластися.

Досвід Європи

Європа продовжує пересідати на велосипеди, рятуючи цим навколишнє середовище та своє здоров'я. Активно переосмислили важливість велоруху, зіткнувшись з пандемією. До прикладу, у травні минулого року 56 країн Європи ухвалили Віденську декларацію про стимулювання переходу до екологічного транспорту. Особливу увагу приділили популяризації та розвитку велотранспорту – представники європейських країн затвердили Загальноєвропейський генеральний план популяризації велотранспорту.

Як пише Радіо свобода, у документі передбачили заходи, які мають підвищити використання велотранспорту в Європі удвічі до 2030 року. Сюди входить перерозподіл зон для велосипедних і піших прогулянок; поліпшення інфраструктури для активних видів пересування у кожній країні; підвищення безпеки велосипедистів і пішоходів; розробка національних заходів політики у сфері велотранспорту; включення питань велотранспорту в політику охорони здоров'я.

В основі більшості сучасних велостратегій лежить ідея - добиратися велосипедом зручно та за оптимальний час. Хоча насправді у багатьох містах Європи велосипедний транспорт вже давно став повноцінною альтернативою автомобілям. У деяких містах він настільки популярний, що велосипедів там буває більше, ніж самих жителів.

Карантинні обмеження через коронавірус посприяли пожвавленню розвитку велотранспорту у містах.

Справжньою країною велосипедів називають Нідерланди. Там вони дійсно всюди, а місцеві користуються ними за будь-якої погоди. За інформацією U-Cycle, у Нідерландах 27% усіх поїздок здійснюються за допомогою велосипеда, але найголовніше – це найбезпечніше місце в світі для пересування велосипедом.

Прихильність до велосипедів у Нідерландів формувалась історично і розпочалася після Другої світової війни, коли країна перебувала в руїнах. У середині 1970-х місцева влада розпочала активне впровадження велосипедної інфраструктури, а в 1980-х і 1990-х роках було побудовано більшість веломережі.

«Впровадження велодоріжок супроводжувалося іншими покращеннями для велосипедистів, зокрема зниження ліміту швидкості та зміни в законі, який тепер надавав пріоритет на перехрестях велосипедистам. Був також спроектований так званий woonerf («житлова зона»), вулиця, побудована за принципом спільного простору, де пішоходи та велосипедисти мають пріоритет над автомобілістами, - повідомляє «U-Cycle». - За фінансування національного уряду «з чистого листа» були створені велошляхи у Тілбурзі та Гаазі. Рівень використання велосипеду як транспортного засобу значно збільшився: на 30-60% в Гаазі та 70% в Тілбурзі».

Нині в Нідерландах пересуватись між містами – звична справа. Навіть поруч зі швидкісними автошляхи з одностороннім рухом існують окремі доріжки для велосипедистів.

Розбудова веломережі у Хмельницькому ще попереду.

Багато міст Європи переглянули свої велостратегії після виникнення світової пандемії. Як пише інтернет-видання «Рубрика», у 2020 році на час виходу з карантину Лондон вирішив скоротити обсяги перевезення в шість разів. В якості альтернативи запропонували створити нові велосипедні доріжки та вдосконалити існуюючі. Франція запустила окремий план підтримки велоруху, передбачивши обладнання велопаркувань, навчання їзді на велосипеді та безкоштовне обслуговування велосипедів для громадян. У Парижі за час карантину протяжність веломаршрутів збільшили до 500 кілометрів.

Що ж до використання електромасокатів, то їх рух у багатьох країнах прирівнюють до велосипедів. Таким чином електросамокати можуть рухатися велодоріжками та велосмугами. Який порядок їх використання буде у Хмельницькому, стане відомо за кілька тижнів.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую