“Нас труять!” -

В невеличкому селі Білецьке, що на Летичівщині, до нещодавної літньої спеки додалося ще одне лихо. Місцеві жителі твердять, що вони стали жертвами дії препаратів, якими обробляв врожай місцевий інвестор. Поле розташоване неподалік села. Кожного разу люди відчували сморід, скаржилися на головний біль, слабкість, задуху. Дехто розповідає, що саме через використання препаратів у них загинула худоба.

“Чотиримісячного бичка роздуло, як повітряну кульку”

Родина Лихобабів живе в 130 метрів від славнозвісного поля, де росте соя. Тримають сім корів, свиней, кролів. Роботи в селі немає: живуть з того, що здають молоко. Юрій - інвалід ІІІ групи. Отримає пенсію 750 гривень.
“Раніше наші земельні паї орендувало зовсім інше підприємство, - розповідає пан Юрій Лихобаба, - та у минулому році на загальних зборах сільський голова розповів про зовсім іншого та солідного, за його словами, інвестора — товариство “Агрофірма-Обрій”. Зрештою, їй свої земельні паї у користування ми і надали. Цього року біля села вони засіяли сою, яку влітку почали обробляти пестицидами. Поруч з полем в мене є земельний пай, на якому випасаю власну худобу: бичків, корів та кобилу. Ввечері привів худобу додому, а мене жінка кличе до хліва. Каже, що кобила впала та піднятися не може. Сталося це якраз у той день, коли на полі провели чергову обробку хімікатами. Я усю ніч намагався тварину підняти, та усі зусилля були марними. Дружина вранці побігла до місцевого ветеринара. Він порадив пошукати якісь пігулки від отруєння та покращення роботи шлунка. Те, що було в аптечці, те і почали давати, проте, кобила так і не встала. Бачу, що помирає, тому вирішив витягнути її з хліва трактором. Не знаю, чи то техніки вона злякалася, та встала. Одразу відвів її на пасовище. День вона там пролежала та трохи відійшла, а потім ще декілька днів ходила немов п'яна”.

Вдруге, за словами Юрія Олексійовича сою кропили 10 червня. У той день пан Юрій, як і завжди, вивів худобу на пасовище. Чотиримісячний бичок пасся біля сої. “На вечір я пригнав худобу на подвір’я, - згадує чоловік, - а бичок замекав і впав. Його так роздуло, що за кілька хвилин він здох... Я одразу звернувся до нашого ветлікаря, щоб він відправив внутрішні органи тварини на дослідження в район. Звідти їх переслали в область. Результатів довго не було, тому я поїхав до Хмельницького сам. У відповіді експертизи було вказано, що цинку і миш’яку не виявлено, а дослідження на гербіциди не проводилося через те, що на препарат в лабораторії не виявилося реагентів”.

“Дитина скаржилася, що болить голова та дере горло”

До речі, того дня, коли кропили сою, згадують місцеві жителі, була страшенна спека. З поля дув вітер і все село ніби пилюкою накрило. “У мене та моїх двох доньок страшенно розболілася голова, - розповідає дружина Юрія, Юлія. - У горлі почало пекти та свербіти. Такі самі симптоми були тоді, коли поля обробляли втретє, 17 липня”.
“А мені взагалі здалося, що десь ніби щось фарбують, - каже пенсіонерка Юзефа Басюк, котра мешкає неподалік від родини Лихобабів. - Тхнуло ацетоном. Двері увесь день відчинити не можна було. І ніхто нас не попередив, що кропили”.
За словами ще однієї сусідки, Наталі Заярської, того дня на вулиці не можна було пробути й п'яти хвилин. “У мене маленька дворічна дитина, - ділиться пані Наталя.- Щодня даю їй свіже молоко. Дала і того дня, коли кропили. У дитини три дні животик хворів. А в нас голова болить, в горлі пече. Та то у всіх таке. Спитайте, кого хочете”.

За словами Юрія Лихобаби, він приходив до тих, хто займався обробкою сої та вони відповіли, що й надалі будуть кропити, а якщо щось хочемо довести, то повинні мати докази стосовно того, що симптоми виникли внаслідок дії препарату. “ Якщо і надалі будуть кропити, то я худобу не зможу вивести на власний пай, - бідкається Юрій Лихобаба. – Кролям також вже трави не вкошу. То, виходить, що мені не треба ні того паю, ні того хазяйства. А з чого сім’ю тоді годувати? Невже не можна було на землі, що знаходиться поруч з хатами, вирощувати іншу культуру? Наприклад, пшеницю. Взагалі, я дізнавався, що кропити можна лише тоді, коли відстань від хати 300 метрів, а у нас навіть 200 не набереться”.

У селі Білецьке мешкають 125 чоловік. У тому числі 12 дітей шкільного віку.
Проте, директор товариства “Агрофірма-Обрій”, депутат обласної ради Віктор Приказюк каже, що про скарги місцевих жителів чує вперше. “ Не розумію, у чому проблеми, - дивується Віктор Броніславович, - ми усі наші поля обробляємо цим препаратом у різних районах області. Жодних нарікань не було. До того ж, ми завжди попереджаємо через місцеву пресу, коли будемо проводити обробку”. За словами пана Віктора, препарат називається «Базагран”. “Він зареєстрований в Україні, - коментує директор товариства, - та відповідає усім нормам. Ми його використовуємо проти бур’янів. Звісно, якщо випити його склянку, то отруїтися можна...”.

Подібна ситуація склалася й в іншому села Хмельниччини. Тут ТОВ “Стіомі-Холдінг” отрутохімікатами обробляло кукурудзу. Упродовж 5 днів, коли проводилося обприскування, люди скаржилися на погане самопочуття. Симптоми були практично однаковими.

На техніці, котрою кропили, гралися діти

У селі Велика Побійна на Дунаєвеччині з 10 по 16 червня проводилося обприскування посівів кукурудзи. У ці дні мешканці відчували настільки різкий і неприємний запах, що у багатьох паморочилося в голові, пекло в горлі, а у деяких навіть носом йшла кров. Люди звернулися до голови сільради. За три дні та передала заяву на районну санстанцію. А працівники СЕС тільки руками розвели. Мовляв, аналізи брати уже запізно.

«Я на вихідні їжджу до батьків у село, - розповідає Віктор Галущак. – Там уже два роки підряд фірма «Стіомі-Холдінг» орендує паї і садить кукурудзу. Приїхав я 18 червня, два дні по тому, як перестали кропити. Вранці виходжу на двір, а з вулиці вдарив настільки різкий запах, що я зачинив двері. На дворі просто не можливо було знаходитися».

Різкий запах хімікатів стояв ще кілька днів. Усього в кількох десятках метрів від подвір’я Раїси Буяновської залишили техніку, котрою кропили кукурудзу.

«Я не могла бути ні в хаті, ні на подвір’ї, - каже Раїса Буяновська. – Вранці виходила з дому, і приходила аж ввечері. Йду дорогою, а мене люди перестрівають і питають: «Буяновська, що від тебе так смердить?”. А тож смерділо якимись хімікатами, що просто неможливо. Як продавці з автолавки приїжджають, то кажуть, що до нас їдуть, як у вигрібну яму. А по тій техніці, що стояла в мене під воротами, навіть діти лазили».

З техніки виливалася речовина, котрою обприскували кукурудзу. До нині на цих місцях не росте трава. Жінка звернулася з заявою до сільради.

Представники СЕС: «Вже пізно брати аналізи»

«20 червня до нас прийшла Буяновська зі скаргою, що в селі стоїть важкий запах, - розповідає голова Великопобіянської сільради Любов Лукова. – Наступного дня я звернулася до «Стіомі-Холдінг», оскільки вони орендують паї, щоб пояснили, чим вони обприскують поля. На звернення відповіді немає до нині. Тоді 24 червня я подала запит на районну СЕС”.

25 червня у село приїхали представники районної СЕС.

«З часу обприскування полів до нашого виїзду минуло 9 днів. Відтоді пройшли дощі. Ми не могли взяти аналізу. Натомість 29 червня до «Стіомі-Холдінг» направили листа із запитанням: «Чим вони кропили кукурудзу?». Минув місяць. Відповіді немає донині. При обприскуванні представники «Стіомі-Холдінг» мали б погодити з нами застосування препаратів. Попередити населення. При обприскуванні полів виставити сигнальників. Техніку для обприскування мали б зберігати на спеціально підготовленому майданчику, а не біля села. Зразків препаратів, які застосовуються, нам також не надали. Це є грубим порушенням, - розповідає виконуючий обов’язки головного санітарного лікаря Дунаєвецького району Микола Ярмоленко».

За словами в. о. головного санітарного лікаря, основними симптомами інтоксикації є: головний біль, запаморочення, нудота, блювота тощо. Власне, про такі симптоми розповідають мешканці села Велика Побійна. Люди хочуть знати, чим же все таки оброблялися поля навколо села. Адже посаджена кукурудза іноді межує з людськими городами.

Виконуючий обов'язки гендиректора ТОВ “Стіомі-Холдінг” заявив, що їхня компанія використовує лише ліцензовані препарати.

“Ми працюємо лише з дозволеними препаратами, - каже Василь Шупер. - Ми проводили обприскування за кілька кілометрів від Великої Побійної. В інших селах також. Але там ніхто не скаржиться”.

Нині місцеві мешканці мають намір звертатися до обласної екологічної інспекції.