ye-logo.v1.2

«Сонливість чи втома у багатьох є результатом діяльності атомної станції в Нетішині», -

Суспільство 4211
Фото: Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області

таке припущення висловив відомий подільський еколог та громадський діяч Юрій Рєзніков

Вже декілька місяців тема добудови двох енергоблоків на Хмельницькій атомній станції є однією з найактуальніших. Ще б пак, Чорнобиль та Фукусіма назавжди увійшли в історію людства та ядерної енергетики, як «чорні плями». Цього ж побоюються й ті, хто виступає проти добудови нових блоків на ХАЕС. Громадські слухання, які відбулися в багатьох містах області, так і не прояснили всієї картини щодо думок подолян. Тому про їхні результати, а також про ядерну енергетику та вплив на навколишнє середовище, кореспондент «Є Поділля» вирішив поспілкуватися із Юрієм Рєзніковим, керівником обласної організації українського товариства охорони природи, головою громадської ради при Хмельницькій облдержадміністрації.

«В екологічному законодавстві немає такого поняття, як 30-кілометрова зона»

- Юрію Олександровичу, громадські слухання позаду. Які результати вони дали?

- Давайте спочатку проаналізуємо, що ж у нас відбулося. Законодавець розбив процедуру слухань на два етапи. Перший – коли друкується заява про наміри, щоб населення сказало: погоджується воно з будівництвом чи ні. І у нас цей етап якось пропустили. Не було ж звернення до народу, чи згодні люди із будівництвом чи ні. Взагалі, населення може підтримати будівництво, але виставити при цьому владі певні умови. До прикладу, в Славуті люди підтримали, якщо їм дадуть певні преференції тощо. А другий етап, це коли населення дало згоду і розробляється проект, експертна оцінка впливу на навколишнє середовище тощо. Тоді люди дають пропозиції, або ж вислуховують якісь варіанти, як зменшити шкоду природі. У нас вийшло так, що принципової згоди не будівництво нових блоків не було, нам підсунули якісь матеріали, які називають оцінкою впливу на навколишнє середовище та просять дати якісь пропозиції. Тому, якщо зважати на вимоги міжнародних конвенцій, то й громадських слухань у нас не було.

- Але ж народ збирався, висловлювався…

- Так, але брали до уваги лише думку мешканців 30-кілометрової зони. А в екологічному законодавстві немає такого поняття, як 30-кілометрова зона, а є ділянки, на які впливає чи може вплинути це виробництво. Нові ж блоки, які хочуть добудувати, вплинуть на значно більшу територію, зокрема, на всю Хмельницьку область. Громадські слухання мали б пройти в усіх районах у два етапи: згодні ми чи ні та по оцінці впливу на навколишнє середовище.

- То в нас який етап слухань пройшов?

- Я прочитав відповідь міністерства енергетики та вугільної промисловості України обласній раді, яка надала свої пропозиції, та сам не зрозумів. Здається, згідно цієї відповіді, ми пройшли вже другий етап. Однак, це була оцінка техніко-економічного обґрунтування добудови двох блоків. І, до прикладу, про громадські слухання в Хмельницькому, де більшість виступила проти, взагалі не згадують. Відбувається своєрідна гра: про те кажемо, а про те, що нам не підходить – ні. До речі, в міжнародній конвенції є вимога, що вся технічна інформація щодо будівництва небезпечного об’єкту має подаватися зрозумілою мовою. А людей «навантажили» технічними термінами, і вони нічого не зрозуміли. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України розповідає нам щось про 30-кілометрову зону, але для чого? Якщо я, до прикладу, живу за 31 кілометр від атомної. Чому мій голос не врахували?

- Судячи з ваших відповідей, ви вважаєте, що громадські слухання нічого не дали?

- Бо їх, фактично, і не було. Ми рухаємося тим шляхом, який вже пройшли при будівництві другого енергоблоку. Згадайте: тоді Європейський банк реконструкції та розвитку в останній момент відмовив нам у кредиті. А все через те, що я розповів про порушення під час проведення громадських слухань.

«Штучні гази, які викидає атомна, розлітаються на відстань до 200 кілометрів»

- Але ж нині Україна не просить в Європи грошей на добудову. Бояться стати на «старі граблі»?

- Мені здається, що причина в іншому. Ядерна енергетика стає непопулярною. Після Фукусіми від неї почали відмовлятися навіть німці з французами, котрих завжди ставили як приклад.

- Невже лише зараз зрозуміли про небезпеку?

- Мені важко сказати про європейців. Але наведу один такий приклад: багато моїх знайомих нині скаржаться, що їм важко вранці прокинутися. Так ось багато років тому я читав довідник про ядерну енергетику, в якому написано, що крім радіоактивних викидів є інертні гази – аргон, ксенон тощо. Це штучні гази, які викидає атомна і вони розлітаються на відстань до 200 кілометрів. І вони, в залежності від атмосферного тиску, мають неспецифічний і наркотичний вплив на людей та викликають сонливість, втому, кровотечу з носа тощо. Тому цілком можливо, що сонливість чи втома у багатьох є результатом діяльності атомної станції в Нетішині. Ядерна енергетика – це не дитяча забавка.

- А що екологи кажуть?

- У нас лише купа запитань, відповідей на які ми не маємо. Ось іще одне з них - що буде з реакторами, коли їх закриють, хто і куди буде вивозити ядерні відходи? Цікаво й інше. Ми проводили засідання громадської ради при облдержадміністрації, на якому хотіли почути відповідь, що виграє та втратить наша область від добудови двох енергоблоків. Про виграш ніхто нічого не зміг пояснити, за винятком того, що ми отримаємо якусь копійчину в бюджет. Представники «Асоціації жінок у бізнесі» одразу ж порахували ці надходження та заявили, що цих грошей не вистачить на хороший медичний апарат для онкохворих для однієї лікарні. Сьогодні ж навіть не можуть зробити державну екологічну експертизу, тому що неможливо простежити до кінця поводження з відходами. А, якщо з’явиться експертиза, підписана міністром екології, то це буде халтура. Тому що збір та утилізація ядерних відходів – не просто проект, а документ, в якому вказано джерело фінансування. У нас його немає.

«Зараз мало кого цікавить думка громадськості»

- Як ви сприймаєте те, що реактори, які хочуть поставити в Нетішині, не найновіші?

- Це взагалі протизаконно. Наше законодавство вимагає на особливо небезпечних об’єктах, до переліку яких входить і атомна станція, застосовувати виключно новітні технології. І в ядерній енергетиці світу вже є новіші реактори, ніж ті, які Україна хоче придбати в Росії. До того ж, вони прив'язані до пального, яке постачають нам росіяни, а у нас з ними постійно виникають якісь проблеми. Нас переконують, що альтернативи ядерної енергетики неіснує. Можливо. Але альтернатива застарілим техноголіям точно є!

- «Енергоатом» вже оголосив торги на ремонтно-відновлювальні роботи існуючих конструкцій для 3 та 4 енергоблоків. Про що, на вашу думку, це може свідчити?

- Варіантів може бути багато. Щойно хтось щось починає будувати чи ремонтувати, то обов'язково хтось має «сісти» на грошові потоки та заробити на цьому. У нас вже в авральному порядку будували другий енергоблок. І, якщо вже оголосили тендер, про який ви мене запитали, значить будуть серйозні фінансові рухи та все йде до добудови. Складається враження, що ніхто не думає ані про державні інтереси, ані про людей.

- Чому? Збудують нові блоки, стане в нас, можливо, дешевша електрика…

- А про її якість хтось дбає? У нас немає стратегії розвитку електромереж. А ті, що існують не дозволять транспортувати енергію іще двох додаткових блоків. Натомість, ми продаємо електроенергію за кордон дешевше, ніж на внутрішньому ринку. Чому так? Ніхто не пояснює. Є лише одне пояснення – наші хлопці купили там енерговитратне підприємство і, щоб бути конкурентноспроможними, купують в Україні електрику за копійки.

- Хоч Верховна Рада ще не прийняла закон про добудову двох блоків на ХАЕС, але вже сьогодні можна стверджувати, що будувати будуть. Чи ви вірите, що депутати скажуть «ні» блокам?

- Раз вже задумали будувати, то будуть. Мені здається, що зараз мало кого цікавить думка громадськості, що б хто не говорив.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую