Учителька з косою, сапою та лопатою

Набратись сил у «відпустці по-вчительськи»
«Треба проконтролювати, щоб учителі вчасно і в повному обсязі отримали відпускні кошти, щоб мали можливість відпочити після напруженого навчального року. Будь-який зрив у виплатах треба розцінювати як провокацію", - так, на початку літа зауважив президент Віктор Янукович керівнику уряду Миколі Азарову. У Кам’янець-Подільському районі на Хмельниччині , на щастя, проблем розрахунків із педагогами не було. І яка ж вона, відпустка- 2011 по-вчительськи?!. Велика – аж 56 днів! Можна на море, в гори, в закордонний круїз… Але на все це потрібні гроші. Скромна зарплата вчителів дозволяє розгулятись хіба фантазіям, а відпочити в Болгарії, Єгипті чи навіть у Криму -зась. У середньому відпускні вчителя з урахуванням виплати одноразової грошової допомоги вчителям перед літньою відпусткою складають близько трьох тисяч гривень. Цієї суми має вистачити на все літо. Не розгуляєшся. Обіцяні добавки поглинає інфляція, а зарплати все ніяк не дотягнуть до європейських. На море можна поїхати, але якщо хтось у родині має соліднішу зарплату і виступить спонсором педагога.
Головним організатором літнього відпочинку вчителів завжди були профспілки. «Раніше нам постійно пропонували путівки в санаторії Моршина, Хмільника, Трускавця, цьогоріч не було жодної », - розповіла директор школи в селі Карабчіїв Городоцького району Надія Білик. – За відпускні ми з чоловіком купили корову. Загоряємо не на морі, а на пасовищі й городі. З нинішніми цінами мусиш мати власне господарство, хоч часу за вчительською роботою не так багато, аби його доглянути.» Схоже оздоровлення у більшості подільських педагогів. На відпускні вони придбали хто обновки дітям та внукам, хто цукру для традиційних фруктових «закаток». А, звільнившись від «влади грошей», з досвіта до ночі проводять усеньке літо на городах та дачах. І це теж, кажуть, відпочинок: повітря свіже, розумову працю змінили на фізичну. А сили прибуває щоразу, коли вчергове кладеш на лопатки колорадського жука… Українськими педагогами цілком може гордитися прем’єр-міністр Микола Азаров, який закликав: «Чому підзабуті традиційні українські цінності: не треба скиглити, треба брати лопату і годувати свою сім’ю!"
«Бюджет і худоба не дозволяє»
Такий «відпочинок» у вчителів, особливо сільських – практично увесь рік. У Кам’янець-Подільському районі є педагоги-рекордсмени, які тримають по кілька корів, домашні свиноферми, багато птиці та обробляють із родиною часто й не один гектар землі. Але «світитися» на сторінках газети ніхто не хоче. Тут і вчительська скромність, і пересторога: хто зна, щоб часом боком не вилізло.
Що сталося цього року з путівками, не взяли на себе відповідальність пояснити ні місцеві вчительські профспілки, ні фонди соціального страхування. У районному фонді повідомили: в липні освітяни району замовили й отримали чотири путівки, лише з цього місяця путівки почали надходити. В обласному фонді пояснили: у них не ведеться облік педагогів, які отримують путівки. Фонд «танцює» від поняття «застрахована особа». Ще кілька дзвінків, і знаходжу відповідь «не для преси» : цьогоріч у столиці мінялося керівництво Фонду, тендери на оздоровлення відбулися пізніше.
Пряма мова
Галина Ковальчук, учителька-пенсіонерка з села Врублівці : «Односельчанки Наталія Никуляк, Тетяна Побережна, Інна Бажан, Вікторія Синьків, Галина Шевчук, Ольга Троєцька – педагоги, тримають худобу , від господарки нікуди не їздять. Колись учителі часто оздоровлювалися за державний кошт. Я бувала в Моршині , Кисловодську, давали путівки й доньці Наталі, яка 10 років працювала в одній із міських шкіл.» Усі гроші, які отримують, учителі тепер вкладають у господарство, щоб прогодувати сім’ю. Я свого часу із зарплати могла придбати десятки книг, передплачувала багато періодичних видань. Нині вчителі скаржаться: такі покупки для них – зась. То, як роздобуду якусь новинку, пускаю по руках, бо знаю: книжки для вчителя стали розкішшю. Інтернету, де можна знайти електронні версії нових видань, вони, в більшості, теж не мають.»
Літо, як у квочки
У міських педагогів більше шансів покупатися в морі чи побувати в котромусь вітчизняному санаторії. «Є такі, хто майже щороку працює вожатим керівником групи школярів, які відпочивають у тому чи інший оздоровчий таборі або санаторії», - повідомили в міському відділі у справах сімї та молоді. Деякі вчителі набирають групи дітей для відпочинку в Болгарії. Але чи можна вважати таке оздоровлення повноцінним відпочинком для самих педагогів, коли на них кожну хвилину лежить відповідальність за життя й безпеку їх підопічних. Цьогоріч під час екскурсії школярі із Чемеровецького району на річку Дністер втопилася дев’ятилітня дівчинка. Супроводжували групу двоє вчительок. За фактом загибелі дитини порушено кримінальну справу.