Російська пропаганда за кордоном: ядерний шантаж, фейк про канцлера та антидезінформаційна кампанія від Google

Серед російських наративів за кордоном з’явився ядерний шантаж. Крім того, пропагандисти продовжують поширювати меседжі, що санкції не працюють, а також атакувати українських біженців та західних політиків, які підтримують Україну.

Дайджест російських наративів

Видання Fakenews.pl опублікувало новий огляд щодо поширення російської пропаганди в країнах ЄС, Північній Македонії та Грузії.

Зокрема, проросійські наративи стосувалися економічних наслідків антиросійських санкцій. Пропагандисти зосередилися на труднощах європейців щодо отримання основних товарів, таких як цукор. Крім того, для європейців акцентують увагу на підвищенні відсоткових ставок за кредитами, що нібито “буде надто важким тягарем для простих громадян”. За даними проросійських пропагандистських каналів, російська економіка не постраждала від санкцій і почувається дуже добре. Зокрема, цей наратив активно просували у Болгарії.

Ще одна тема для дезінформації європейців - українські біженці. Також проросійські наративи стосувалися нібито нападів на російську культуру, пропагандисти підкреслювали намір заборонити мовлення російських ЗМІ, писали про побитого білоруса в Кракові та акцентували погляд на знищенні радянських пам’ятників в Латвії.

Ще в Болгарії активно просували тезу, що якщо “Україна вирішить не воювати до останнього солдата, між протиборчими країнами буде укладено мир на російських умовах”. Західні країни нібито усвідомлюють це і знають, що росія здатна досягти своїх цілей. У болгарських ЗМІ також звучать погрози на адресу західних країн: мовляв, завдяки допомозі чеченських солдат путін зможе приборкати НАТО. З’явилися у болгарському медійному просторі і погрози застосування росією ядерної зброї.

Тема ядерного шантажу з'явилася у болгарських медіа

У Чехії аналітики побачили дві тенденції просування проросійських наративів. Перший наратив, що війна в Україні – це лише локальне питання, яке не має хвилювати нікого в Європі. Другий, навпаки, висвітлює “успіхи росіян”, але в мікромасштабі, а не в макромасштабі, як це було досі.



Російські пропагандисти скотилися до мікрофейків

Проросійські дезінформаційні канали в Чехії люблять повідомляти про знищення окремих одиниць української техніки.

В Чехії також в медіа почали з’являтися матеріали щодо можливості використання росією ядерної зброї.

В Естонії кремлівська пропаганда зосереджувалася на підриві військових досягнень України, наголошувала на згубному впливі санкцій на естонців і вказувала, що саме санкції - є нібито головною причиною світової продовольчої кризи. Також були помічені спроби наклепу на українських біженців. Так, російська дезінформація звинувачує уряд Естонії у тому, що він розв’язав війну на кордонах країни, прийнявши українських біженців. Ще поширюють меседж, що українці в Естонії зазнають словесних нападок з боку росіян, що призводить до напруження. В іншому наративі, опублікованому на проросійському каналі, наголошується, що уряд Естонії допомагає росіянам, які називають себе українськими біженцями.

У Грузії російська дезінформація була зосереджена на звинуваченнях прозахідних політиків у спробі втягнути Грузію у війну та підриві ефективності військової допомоги, наданої Україні західними країнами. Існують спроби поширення дезінформації, що вселяє страх, з ризиком застосування росією ядерної зброї. Також просувалися типові наративи, пов’язані з економічними наслідками санкцій, що поєднані з твердженнями про нібито втрату інтересу допомагати Україні західними країнами, які хочуть повернутися до регулярної торгівлі з росією.

Експерти відмічають, що пропагандисти корегують потік дезінформації щодо специфіки конкретної країни. Їх пропаганда враховує культурний код, а також поточну соціальну, політичну та економічну ситуацію. Першим прикладом адаптації наративної лінії до специфіки атакованої країни є виробництво в Литві дезінформаційного контенту про блокаду Калінінградської області, незважаючи на дипломатичне вирішення суперечки.

Російська пропаганда корегує наративи під кожну країну

Другий приклад – розпалювання історичної ворожнечі між поляками та українцями. Спробу адаптувати повідомлення до політичної ситуації можна спостерігати в Грузії, де російська пропаганда дискредитує владу та поширює наратив про загрозу нової війни в Грузії.

У Болгарії та Північній Македонії інформаційний простір використовувався дезінформаторами для донесення слів російських чиновників. У медіапросторі багатьох країн домінують наративи, засновані на енергетичному шантажі, ядерному шантажі, дискредитуванні допомоги Заходу, дискредитації воєнних дій України, поширенні наративу про санкції, які нібито неефективні та завдають удару по західній економіці.

Спроби енергетичного шантажу пов'язані з майбутньою зимою. Ядерний шантаж розрахований на те, щоб створити страх, малюючи апокаліптичне майбутнє у випадку «доведення росії до останньої інстанції». Також росія представляє свою економіку незнищенною, так само, як вона представляє себе жертвою агресії з боку НАТО чи глобального Заходу.

Антидезінформаційна кампанія від Google

В компанії Google вирішили відреагувати на потік фейків від російської пропаганди в країнах східної та центральної Європи.

Гугл готується боротися з російськими фейками про біженців

Кампанія передбачає серію коротких відео, заснованих на дослідженнях університетів Кембриджа та Брістоля, які будуть рекламуватися в результатах пошуку Google, YouTube, а також Twitter, TikTok і Facebook.

Відео спрямовані на те, щоб зробити людей більш стійкими до психологічних маніпуляцій і поширення наративів проти біженців.

«Якщо ви скажете людям, що є правдою, а що брехнею, багато людей заперечать це... але ви можете передбачити, які методи будуть використані для поширення дезінформації, як у випадку з українською кризою», — сказав аналітик Джон Розенбек, на дослідженнях якого розробляється кампанія.

Перші відео розроблять для поширення в Польщі, оскільки країна прийняла найбільшу кількість українських біженців, після цього скорегують роботу на Чехію та Словаччину.

Фейк про Мартіна Шольца

Російська пропаганда все ж таки має обмежений набір фейків. Тому дуже часто повторює, майже не змінюючи. При чому один й той самий фейк можуть використовувати для різних країн. Ось приклад.

Кілька місяців тому російська пропаганда поширювала фейк, що нібито дідом президента Польщі Анджея Дуди був воїн УПА Михайло Дуда. Під час просування дезінформації Михайла Дуду називали соратником Степана Бандери та Романа Шухевича. Також користувачі соцмереж стверджували, що Михайло Дуда був нацистом, служив у батальйоні «Роланд» та боровся проти поляків під час Волинської трагедії. Все це було фейком, про що написало видання “Вокс Україна”.

І ось за деякий час подібна дезінформація поширюється вже про канцлера ФРГ Мартіна Шольца. Цього тижня пропагандисти почали поширювати фейк нібито дід Олафа Шольца був нацистом.

Як пише “Стоп Фейк”, користувачі мережі активно поширюють дезінформацію про те, що чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц нібито є онуком генерал-лейтенанта Ваффен-СС Фріца фон Шольца. Більше того, у мережі також поширюється колаж із двох зображень – Олафа Шольца та Фріца фон Шольца, який нібито доводить «візуальну схожість» між чоловіками.

Росіяни поширюють фейк про Шольца

Незважаючи на те, що обидва чоловіки мають однакове прізвище, твердження про їх спорідненість не відповідає дійсності. Пояснюємо, чому.

Чоловік на фото, Фріц фон Шольц (повне ім’я – Фрідріх Карл Макс Шольц) справді був генерал-лейтенантом Ваффен-СС. Проте, як з’ясувало Німецьке агентство преси (DPA), згідно зі збереженими у федеральному архіві Німеччини документами, Фріц фон Шольц не мав дітей – отже, він не мав і онуків.

Архівні документи про військову кар’єру та сімейне становище генерала Шольца підтверджують, що він народився у місті Пльзень, на території Австро-Угорщини, і більшу частину життя прожив із дружиною в австрійському муніципалітеті Перчах-ам-Вертерзе, де працював хіміком.

Бабуся та дідусь Олафа Шольца були родом із Гамбурга, де працювали службовцями на залізниці. Про це, зокрема, писав сам Олаф Шольц на своєму сайті. Ця інформація задокументована біографічним архівом Мунцигера. У коментарі для DPA у пресслужбі федерального уряду Німеччини також підтвердили, що Олаф Шольц не має ніякої спорідненості з генерал-лейтенантом Ваффен-СС.

Те, що канцлер Німеччини та генерал-лейтенант Ваффен-СС мають однакове прізвище, не є чимось дивним. За даними з сайту генеалогічного трекера Geogen, прізвище «Шольц» посіло 47 місце серед найбільш поширених у Німеччині; на сьогодні по всій країні проживають понад 30 тисяч однофамільців.

Поширенню фейку передувала публікація російського бізнесмена Євгена Пригожина, якого називають власником ПВК “Вагнер”.

«Хто на боці зла? Українські нацисти, які вбивають мирних російських громадян, Макрон і подібні до нього, які колонізують Африку, а також «шольцоподібні». До речі, щодо останнього на очі потрапила цікава довідка. Виявляється, дід канцлера Німеччини Олафа Шольца був генерал-лейтенантом військ СС і особисто брав участь у стратах євреїв на теренах Польщі та нинішньої України», – заявив Пригожин.