ye-logo.v1.2

Ядерний шантаж, фейки про повістки у Польщі та боротьба з роспропагандою за кордоном: підбірка тижня

Суспільство 2193
російська пропаганда повернулась до ядерного шантажу
російська пропаганда повернулась до ядерного шантажу. Фото: espreso.tv

Війна в Україні - це перша війна, яка фіксується в режимі реального часу в соціальних мережах.

російська пропаганда цього тижня повернулась до поширення дезінформаційних повідомлень нібито про ядерну небезпеку.

Ядерний шантаж

Центр протидії дезінформації відмічає, що роспропаганда поширює інформацію щодо нібито майбутніх ядерних провокацій з боку України, щоб дискредитувати її на міжнародній арені. Інформацію поширюють, як офіційні особи з боку рф, так і анонімні телеграм-канали, в тому числі іноземними мовами.

“У межах інформаційної кампанії ворог звинувачує Україну в так званій підготовці терактів з використанням радіоактивних матеріалів для створення фіктивних доказів проти росії”, - йдеться у повідомленні ЦПД.

Пропагандисти заявляють, що таким чином Україна хоче дискредитувати рф на черговому засіданні 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генасамблеї ООН.

Наприклад, у мережі з'явились фотографії з бочками, в яких нібито знаходяться радіоактивні речовини і саме вони будуть використовуватись для провокації.

Насправді інформація про ядерні провокації з боку України не мають за собою фактичного підґрунтя. Росіяни навмисно продовжують наративи щодо «брудної бомби», тому що в майбутньому це надає йому можливість створити реальну провокацію з використанням радіоактивних речовин

Маніпуляція про повістки у Польщі

У мережі поширюють інформацію, нібито повістки в армію вже почали видавати у Польщі. На відео у тік-тоці автор розповідає, начебто двом хлопцям на заводі в Познані дали повістки. Інформацію про видачу повісток у Польщі поширюють і на різних сайтах.

Видання “Вокс Чек” відмічає, що це — фейк. Консульства не мають права вручати повістки українцям, які перебувають за кордоном.

Питаннями українців за кордоном займаються закордонні дипломатичні установи, у них немає повноважень видавати повістки до військкомату.

Згідно з постановою Кабміну «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», закордонні дипломатичні установи України можуть:

1) інформувати громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;

2) сприяти поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);

3) вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку.

Отже, закордонні дипломатичні установи не можуть видавати повістки, а лише інформують громадян про початок призову та ведуть військовий облік призовників за кордоном.

Доказів того, що у Познані справді роздавали повістки, немає.

Закордонні дипломатичні установи не можуть приймати рішення про депортацію українців з територій інших країн, такі рішення може приймати лише суд іноземної держави. Також повернути громадянина України з іншої країни можна через процедуру екстрадиції, але перебування за кордоном під час воєнного стану не є злочином, тож така процедура також не може застосовуватися до українців.

Маніпуляції через відео американця

У соціальних мережах і на російських сайтах поширюють інформацію про те, що в США нібито «розкрили долю 30 тисяч найманців, які воюють за Зеленського».

При цьому посилання йде на інтерв’ю «американського полковника Дугласа Макгрегора» на YouTube каналі Straight Calls with Douglas Macgregor.

Насправді цитоване інтерв’ю «полковника Дугласа Макгрегора» становить собою набір маніпуляцій і вигадок, не підтверджених ніякими офіційними чи достовірними джерелами інформації. Але навіть і в такому разі Макгрегор не говорив про те, що на боці ЗСУ зараз воюють 30 тисяч іноземних найманців. Він наголосив, що, на його думку, теоретичні «10, 20 або 30 тисяч іноземців в українській формі» не зможуть нічого змінити під час цього конфлікту.

Фактчекери видання “Стоп Фейк” відмічають, що усі розмірковування Дугласа Макгрегора про війну в Україні є сміховинними і ґрунтуються, схоже, на якійсь не пов’язаній з реальністю інформацією. Так, він вважає, що російська армія атакувала Україну 24 лютого 2022 року «відносно малими силами, мала вказівку не руйнувати майно та уникати необов’язкових жертв».

Дуглас Макгрегор є прихильником експрезидента США Дональда Трампа. 2020 року Трамп запропонував кандидатуру Макгрегора на посаду посла в Німеччині, але Сенат заблокував це рішення. Макгрегор регулярно виступає на телеканалі Fox News та у російських державних ЗМІ. Його називають членом «путінського крила» і соратником Путіна. В одному зі своїх виступів на початку березня 2022 року Макгрегор заявив, що припинення вогню в Україні вже близько, оскільки українські сили «розбито вщент», і в цьому немає ніяких сумнівів.

Боротьба з фейками про біженців

Компанія Google заявила про свій намір посилити боротьбу з розповсюдженням дезінформації стосовно українських біженців у Німеччині. Про це повідомляє Tagesschau.

Задля цього «дочка» компанії Google Jigsaw активізувала проведення освітньої кампанії в німецькомовному сегменті інтернету. До того від фейків про українців намагалися очистити інтернет-простори Польщі, Чехії та Словаччині.

Мета компанії — розкрити людям очі на природу маніпулятивного контенту. Наголос робиться на тому, як задля маніпуляцій свідомістю людей використовується емоційний вплив. Користувачів вчать відрізняти інформаційні «вкиди», коли до українських біженців висуваються безпідставні претензії.

Зокрема, одне з освітніх відео від Google аналізує фейк про буцімто агресію українських біженців до німецьких жінок. Цей «вкид» активно розповсюджує російська пропаганда. Кампанія має на меті дати відсіч подібному залякуванню від країни-агресора.

Перша війна в соцмережах

Війна в Україні запам’ятається, як перша війна, яка ведеться не лише на полі бою, але й в соціальних мережах. Коли інформацію про бойові дії люди отримують не лише традиційних джерел інформації, а ще й з соціальних мереж. Про це розповідає виданню lumsanews.it Франческо Несполі - дослідник соціології культурних і комунікативних процесів Університету в Римі.

“Це перша війна, яка задокументована в режимі реального часу в соціальних мережах. Останні є основними джерелами інформації для молодшого покоління. Головна особливість соцмереж полягає в тому, що вони дозволяють кожному бути творцем і користувачем контенту. Усе це призводить до множення джерел і повідомлень. Під час війни, поряд із традиційними інформаційними операторами, ми маємо неймовірну кількість інших джерел, тому що є військові фотографи, які публікують світлини на особистих акаунтах, а не на сайтах, блогах чи у газетах. Крім того, самі солдати, можливо, вперше публікують відео, на яких вони та їхні товариші готові до бою. Українська армія має власний акаунт у Twitter, який у режимі реального часу оновлює ситуацію на полі бою”, - відмічає науковець

При цьому італійці інформацію про війну отримують в основному через телепрограми і лише на другому місці йдуть соціальні мережі.

“У грі багато платформ: Twitter, Telegram, Tik Tok. Це перший конфлікт глобального значення в епоху Tik Tok. Це важливо, тому що це говорить нам про те, що дуже молоде покоління цікавиться цим контентом не лише тому, що війна є сенсаційною, але й тому, що молоді люди вважають важливим дізнатися про події з Tik Tok. Інша справа, яке у них сприйняття інформації», - підкреслює Франческо Несполі.

За його словами, людям, які бачать велику кількість інформації на різних платформах, легко заплутатися в ній, а тим більше перевірити її. Тож існує ризик того, що соціальні мережі та Інтернет можуть стати інструментом пропаганди і для італійців.

Експерт зазначає, що попри велику кількість платформ та епоху інтернету, такі авторитарні країни, як Китай чи росія, намагаються контролювати поширення інформації.

Через російську пропаганду відбулося пряме втручання самих платформ, які, наприклад, почали маркувати російські державні ЗМІ.

“Можна сказати, що це війна, яка ведеться не лише в соціальних мережах, але й між соціальними мережами, оскільки платформи вжили заходів для фільтрації певного контенту для російських ЗМІ. Вони також робили це за допомогою різних ініціатив щодо контролю над фейковими новинами. Ще на початку війни, у березні, Twitter видалив допис російського посольства в Лондоні, в якому стверджувалося, що бомбардування лікарні в Маріуполі було обманом. Крім того, Meta також вжила заходів і заблокувала російські медіа-канали”, - розповідає експерт про боротьбу з пропагандою.

Нагадаємо, що в Італії російська пропаганда просувається і в традиційних джерелах інформації.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую