Історія подільського цукроваріння – про найбільше підприємство Проскурова

Наприкінці 1820 років на Поділлі почали вирощувати цукрові буряки для промислових потреб, а в 1839 році запрацювала перша на території нашої області цукроварня – її збудував власник містечка Городок барон Фридрих Гейсмар. Вже за пів століття на Поділлі діяло 46 подібних підприємств. До найдавніших цукроварень належав завод у Проскурові. Про його створення і діяльність розповіли в обласному краєзнавчому музеї.

Історія Проскурівського цукрового заводу починається з Чорноострівської цукроварні, яку в 1849 році збудував граф Костянтин Пшездецький – власник Чорного Острова.

«Цукроварня Пшездецького не була промисловим гігантом, але, виробляючи до 80 тисяч пудів цукру на рік, приносила графській родині вагомий прибуток. Від Костянтина Чорний Острів дістався його сину Каролю, якого мало цікавила господарська діяльність. У 1879 той віддав землі маєтку та цукроварню в оренду на 12 років проскурівському купцю Соломону Маранцу. На орендованій землі купець вирощував буряки, переробляв їх на заводі та за короткий час став головним цукровим магнатом Проскурівщини», - зазначають у музеї.

У 1889 році Соломон Маранц викупив цукроварню у родини Пшездецьких, демонтував її та перевіз до Проскурова. Одночасно купець придбав на околиці Проскурова, неподалік від залізничної станції, ділянку землі. За рік на цій території він побудував новий цукрозавод, витративши 346 тисяч рублів.

«Було споруджено головний корпус підприємства з відділенням для парової машини та чотириповерхове виробниче приміщення, триповерхову казарму з їдальнею для робітників, лазню та лікарню з аптекою. До заводу була прокладена залізнична колія – для підвозу буряків та вивозу готової продукції», - йдеться у повідомленні.

У 1891 році нове сучасне підприємство, якого до цього часу в Проскурові не було, дало першу продукцію. У 1895 р., аби розширити виробництво, Соломон заснував акціонерне товариство «Проскурівський пісочно-рафінадний цукровий завод С.Г. Маранца». Цей крок дозволив купцю залучити кошти не лише для покращення виробництва у Проскурові, а й побудувати ще одну цукроварню у місті Бар (нині – Вінницька обл.).

На почастку ХХ століття Проскурівський завод давав щорічно чистого прибутку до 80 тис. руб., Барський – до 35 тис. руб. Кошти на той час доволі значні, адже, наприклад, ділянку землі з цегляним будинком можна було придбати за 2,5-3,5 тисяч.

На цукрозаводі працювало понад 500 чоловік і тривалий час це було найбільше підприємство Проскурова. У радянські часи цукроварня була націоналізована та продовжувала успішно діяти до поч. ХХІ століття. Проте вижити у ринкових умовах новітнього часу підприємство не змогло – у 2010 році завод припинив виробництво цукру, а через декілька років цехи пішли під бульдозер.

Читайте також: Паровий млин Маранца - як Проскурів став центром переробки зерна