Фейкові відео та списки загиблих: як росіяни атакують Україну в соцмережах

Україна стала головною мішенню цілеспрямованих іноземних операцій із дезінформації. Такий висновок наводиться в дослідженні зовнішньополітичної служби Європейського Союзу.

Фейк про витрати на піарників

У соціальних мережах поширюють відео, яке нібито опублікувала новинна служба BBC News. У ролику йдеться, мовляв, OSINT-розслідувачі спільноти Bellingcat дізналися від джерела в Офісі президента України, що у 2023 році британські PR-компанії отримали понад 1,2 мільярда доларів на створення статей про успіхи ЗСУ на фронті та підробку фото і відео для підняття бойового духу.

Однак через невдоволення результатами роботи, зокрема через зниження підтримки мобілізації та падіння темпів вступу до лав ЗСУ, у грудні 2023 року і на 2024 рік українське керівництво не продовжило контракт з компаніями.

Видання “Вокс Чек” зазначає, що це фейкове відео. Ні BBC News, ні Bellingcat не публікували цю інформацію. Ролик змонтували з кадрів, які є в загальному доступі, а в тексті відео є помилки.

На сайті BBC News чи у соцмережах медіа немає цього матеріалу. Також подібну інформацію не публікували Bellingcat. За допомогою зворотного пошуку у браузерах по фото фактчекери встановили, що ролик скомпонований з фото та відео, які є у вільному доступі. Зокрема, кадри із керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком взяли з його онлайн-виступу на Аспенському безпековому форумі у липні 2023 року.

Уривок відео із засновником Bellingcat Еліотом Гіґґінсом вирізали із його інтерв`ю для видання Deutsche Welle, опублікованого в листопаді 2022 року. Кадри з військовими, які вигукують «Героям слава», «запозичили» із кліпу української співачки Люсі Кави, а армійці, які сидять за ноутбуками, сфотографовані у 2018 році під час навчань НАТО та країн-партнерів.

Окрім цього, якби Україна дійсно заплатила британським PR-компаніям $1,2 млрд (близько 45,5 млрд грн) ця програма мала б бути профінансована з держбюджету, проте відомостей про витрату такої суми немає. Наприклад, усього на Міністерство культури та інформаційної політики у 2023 році виділили 9,1 млрд грн. Також про виділення коштів для британських PR-компаній не писали надійні українські та міжнародні медіа. Згадані у відео PR-компанії NinjaPromo, CVM, Maitland, Hope & Glory, CCgroup не повідомляли про початок співпраці з Україною.

Фейк про голову НБУ

У соціальних мережах поширюють дописи, що нібито голова Національного Банку України Андрій Пишний заплатив гроші за отримання нагороди кращого голови нацбанку року.

Ці дописи йдуть з посиланням на нібито британське видання Daily London Reporter, де повідомлялось, що очільник Нацбанку України придбав нагороду кращого голови національного банку за 450 тисяч доларів.

“Центр протидії дезінформації” стверджує, що такі дописи - фейк.

“По-перше, такого ЗМІ, як Daily London Reporter, не існує. По-друге, усі лінки на соцмережі медіа приводять знову на сайт видання. Також автором усіх матеріалів на сайті є одна персона – Laura Robinson, хоча справжня британська журналістка з таким іменем працює в The Telegraph і підписує матеріали «LA Robinson”, - зазначають фактчекери.
Окрім цього, зміст більшості новини до 13 березня 2021 року не відповідає заголовкам – це один і той самий текст. У реєстраційних даних сайту зазначено, що він створений 13 березня 2023 року, а на самому сайті вказано, що його створено «британським виданням» самостійно у 2024 році.

Тобто мова може йти про те, що цей сайт створюється російськими пропагандистами для поширення фейків.

Нагадаємо, що Андрій Пишний став головою центрального банку 2024 року в Європі та світі за версією британського фінансового видання The Banker. Нагорода The Banker Central Banker of the Year щороку присуджується очільникам центробанків, яким найкраще вдалося стабілізувати економіку своєї країни та стимулювати її зростання.

Фейки про вбитих у Харкові найманців

Протягом тижня російські пропагандисти в медіа та соціальних мережах активно поширюють фейк про нібито вбитих в результаті ракетного обстрілу у Харкові французьких найманців.

Так, “Центр протидії дезінформації” розповідав, що згідно із заявою російського міністерства оборони, внаслідок удару загинуло понад 60 іноземних найманців, які були нібито переважно громадянами Франції.

Натомість французьке міністерство закордонних справ спростувало цю інформацію, заявивши, що Франція не має найманців ні в Україні, ні деінде.

Крім того, видання “По той бік новин” відзначає, що у соцмережах, а також у публікаціях кремлівських і західних медія з'явилися нібито списки військових із Франції, які загинули під час ракетного обстрілу готелів у Харкові 16 січня. Поширюючи такі списки, росіяни намагаються просувати тези про “іноземних найманців” в Україні.

Так, прізвища нібито вбитих іноземців і в соціальній мережі “Х” поширили російські та іноземні обліковки.
Облікові записи, які поширюють списки, мають сотні та тисячі репостів.

Цікаво, що в багатьох дописах пишуть про нібито загиблих у готелі, хоча 16 січня якраз готелі не були обстріляні.
У різних публікаціях на різних мовах навіть дати народження не збігаються.

У деяких версіях дат народження може бути кілька. Щодо основного списку, де десятки прізвищ, то це не перелік загиблих. Це частина списку, який російські пропагандисти публікували в телеграм-каналах ще в квітні 2022 року
Тоді вони цей набір даних видавали нібито за перелік “іноземних найманців в Україні станом на 2021 рік”. Про якість цього фейку може сказати, наприклад, дата народження Albert Aymeric. Що у старих публікаціях, що у “списку загиблих” в нього стоїть 22.19.1989. Важко уявити, що то за місяць такий “19”, але не важко уявити, де взяли контент.

Україна - головна ціль інформаційних атак у світі

У 2023 році Україна стала головною мішенню цілеспрямованих іноземних операцій із дезінформації. Такий висновок наводиться в дослідженні зовнішньополітичної служби Європейського Союзу, опублікованому 23 січня, пише DW.

Маніпулювання інформацією та втручання з-за кордону - Foreign Information Manipulation and Interference (FIMI) - найважливіший компонент сучасної війни, йдеться в доповіді.

"Найочевиднішим прикладом є росія, яка використовує FIMI як інструмент у своїй агресивній війні проти України і в спробах виправдати свою війну по всьому світу", - пишуть автори.

Незважаючи на те, що ЄС запровадив санкції щодо ключових підконтрольних кремлю ЗМІ, "необхідні подальші зусилля для розв'язання проблеми використання FIMI для підриву стабільності та безпеки України, а також для ослаблення її підтримки".

Із 480 проаналізованих дослідниками інформаційних атак на держави Україна стала об'єктом 160 разів. На другому місці - США: 58 випадків. За ними йдуть Польща (33), Німеччина (31), Франція (25) і Сербія (23). Загалом дезінформаційна діяльність, яку безпосередньо вивчає Брюссель, була спрямована на 53 країни.

Що стосується окремих особистостей, то найбільше інформаційних нападів було скоєно на президента України Володимира Зеленського (40 відсотків випадків), на другому місці - глава зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель (20 відсотків), далі йдуть глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (9 відсотків) і президент Франції Емманюель Макрон (4 відсотки). Перша леді України Олена Зеленська також увійшла до цього списку.

Крім того, для дезінформації зловмисно використовували голоси, обличчя і висловлювання таких знаменитостей, як Елайджа Вуд, Ніколас Кейдж, Марго Роббі, Стівен Кінг, ідеться в дослідженні ЄС. Мета таких операцій - розширити аудиторію іноземних фейків і підвищити рівень довіри до них.

Серед організацій найчастіше атакам піддавався Євросоюз (19 відсотків випадків), НАТО (15 відсотків), ЗСУ (14 відсотків), ООН (3 відсотки), а також ЗМІ, такі як Euronews (3 відсотки), та Deutsche Welle, Reuters і New York Times - по 2 відсотки. У першому випадку нападки на організації прямі, а у випадку з пресою атаки набувають форми підроблених медіапродуктів у корпоративному стилі "для додання достовірності маніпульованому контенту", зазначають дослідники.

Для поширення дезінформації та маніпуляцій найчастіше задіювали соціальні мережі Telegram і X (колишній Twitter). Однак у доповіді вказується, що подібна активність спостерігалася практично на всіх інших великих, нових і нішевих платформах. Загалом було проаналізовано 750 інцидентів інформаційних маніпуляцій проти держав, організацій та людей.

"Як видно на прикладі використання росією інформаційних маніпуляцій для підготовки та підтримки агресивної війни проти України, FIMI являє собою значну загрозу безпеці", - наголошується в дослідженні. Крім того, це загроза суспільству та демократії, тому репертуар контрзаходів має бути комплексним. У доповіді представлено схему реагування на маніпулювання інформацією та втручання з-за кордону - від превентивних дій до заходів у відповідь, які можуть бути вжиті під час інциденту і після нього.